Рішення № 84425151, 23.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 р. № 400/3325/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Міністерства освіти і науки України, пр-т Перемоги, 10,м.Київ,01135

треті особи:Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського, вул. Нікольська, 24, м.Миколаїв,54030

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі: Позивач) звернувся з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі: Відповідач), згідно якого просив зобов`язати встановити прядок видачі дублікатів дипломів, які видавалися до1991 року.

22.04.2019 року ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського.

Відповідач подав відзив на позов, який містить клопотання, згідно якого просив закрити провадження у справі в зв`язку з наявністю судового рішення, яке набрало законної сили по спору між цими ж сторонами з того ж предмету.

Позивач скористався своїм правом та змінив предмет позову, просив зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії необхідні для забезпечення його права на отримання дубліката диплома про вищу освіту, здобуту в 1981 році в Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г.Бєлінського.

21.05.2019 року судом було розглянуто заяву Позивача про уточнення позовних вимог та відповідною ухвалою суду прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги, а також розглянуто клопотання Відповідача про закриття провадження та відмовлено в його задоволенні з огляду на уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем тривалий час порушується право позивача на отримання дубліката диплома про вищу освіту. З дотриманням вимог діючого законодавства є неможливим формування замовлень Університетом на інформацію, що буде відтворена у дублікаті диплома, тому Позивач просив позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, вважає, що позивачу була надана вичерпна та своєчасна відповідь на його звернення ІЛ-7762003, Міністерство повторно проінформувало позивача про те, що питання виготовлення дублікатів документів про освіту, врегульовано Порядком№249 від 06.03.2015 року, тому потреба у встановленні окремого порядку видачі дублікатів відсутня.

05.06.2019 року сторони та представник третьої особи в судове засідання не з`явились, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними доказами.

На підставі дослідження доводів сторін, надання оцінки наявним в справі доказам суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2018 року Позивач звернувся до Миколаївського національного університету ім.В.О. Сухомлинського з заявою про видачу дублікату диплома про закінчення ним у 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту імені В.Г. Бєлінського. В заяві Позивач зазначив персональні дані рік вступу та рік закінчення, погодився на обробку його персональних даних.

24.10.2018 року Ректорат університету повідомив, що відповідно до п.п.13,27 п.19 Порядку замовлення інформації на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 06.03.2015 №249 необхідно повідомити в заяві назву документа, дублікат якого замовляється за формою (зразком) чинною на дату видачі дубліката.

21.11.2018 року ОСОБА_1 , звернувся до Миколаївського національного університету ім.В.О. Сухомлинського з проханням повідомити назви документів про вищу освіту, дублікати яких можуть замовлятися університетом в ЄДЕБО.

26.11.2018 року Миколаївський національний університет ім.В.О. Сухомлинського надав відповідь на звернення, згідно якої повідомив, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року, встановлено такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кв.робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Також роз`яснено порядок замовлення інформації та відповідно можливі форми документів про вищу освіту. Крім того, роз`яснено, що відповідно до п.4. наказу МОН №701 від 22.06.2016 року «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти та науки України від 12.05.2015 року №525» в ЄДЕБО передбачено замовлення документів та дублікатів документів про вищу освіту, які виготовляються за формою (зразком, чинною на дату видачі дубліката). Для осіб, які закінчили вищі учбові заклади радянського періоду в ЄДЕБО передбачено замовлення назви документу про вищу освіту «диплом спеціаліста». Крім того, роз`яснено, що дублікат документа про вищу освіту не може бути замовлений в ЄДЕБО за відсутності повної особистої заяви, в якій необхідно зазначити назву документа, дублікат якого замовляється за формою (зразком) чинною на дату видачі дубліката.

Як вбачається з листа від 28.03.2019 року №01-12/01/431 ОСОБА_1 неодноразово звертався до Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського (який є правонаступником Миколаївському державному педагогічному інституті ім. Белінського) щодо видачу йому дублікату диплома.

ОСОБА_1 було забезпечено видачею дублікатів атестату про повну загальну середню освіту та диплома спеціалістів. При цьому, диплом спеціаліста видавався ОСОБА_1 , двічі.

Один з дипломів був повернутий до установи, яка його видала та анулював в судовому порядку, за отриманням другого не звернувся.

30.01.15 рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва по цивільній справі №490/14711/14-ц було задоволено позов ОСОБА_1 до Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського та зобов`язано відповідача видати ОСОБА_1 диплом про закінчення в 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту за спеціальністю "математика" та присвоєння кваліфікації "вчителя математики".

30.11.15 Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського на виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.01.15 видано ОСОБА_1 диплом НОМЕР_3 про те, що ОСОБА_1 закінчив у 1981 році Миколаївський державний педагогічний інститут за спеціальністю "математика". Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 19.06.1981 року йому присвоєно кваліфікацію вчитель математики.

Згідно Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 березня 2016 року в справі № 490/1365/16-ц та рішення Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року справа № 490/1365/16-ц, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського зобов`язано видати ОСОБА_1 дублікат документа про вищу освіту відповідно до пунктів 20, 21 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 березня 2015 року № 249.

В зв`язку з чим, 18.09.2016 року відповідно до наказу університету від 31.08.2016 року було створено замовлення № 0000188616 , оператором ЄДЕБО України визначено за програмою та присвоєно реєстраційний номер дубліката диплома спеціаліста НОМЕР_2 від 23.09.2016 року та видано університетом дублікат диплома спеціаліста у паперовій формі.

16.05.16 ОСОБА_1 звернувся до відповідача в межах Закону України "Про звернення громадян" з заявою № I-1879 з проханням внести зміни до програмного забезпечення ЄДЕБО, щоб університет міг сформувати замовлення, вказавши вид (тип) документа про вищу освіту "диплом".

15.06.16 директором департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України направлено заяву позивача для розгляду до Університету.

01.09.16 постановою Миколаївського окружного адміністративного суду визнано протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.05.16 №I-1879, щодо направлення заяви ОСОБА_1 до Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського для розгляду по суті, а також зобов`язано Міністерство освіти і науки України розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.16 №I-1879 по суті.

28.11.16 на виконання рішення МОАС від 01.09.16 Міністерством освіти і науки України направлено на адресу ОСОБА_1 відповідь на його звернення від 16.05.16 №I-1879.

В зазначеній відповіді Міністерство посилалось на Технічні вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), які затверджені наказом Міністерства освіти і науки України №119 від 09.02.11 та Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.11 №752.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 06 вересня 2017 року (справа № 490/915 5/16-ц), яке залишено в силі Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року, визначено, що інформація зазначена у цьому документі (диплом спеціаліста НОМЕР_2) щодо часу закінчення навчання спеціальності та кваліфікації ОСОБА_1 повністю відповідає змісту первинного диплома від 24 червня 1981 року з реєстраційним № 146, копія якого знаходиться в архіві університету, також визначено, що порушень прав позивача з видачі позивачеві дубліката диплома за типом (Формою) «диплом спеціаліста», але з відповідною «спеціальністю математика» та кваліфікації «вчитель математики», забезпечено підтвердження здобутої ним 1981 році вищої освіти.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва по справі № 490/9363/16-ц від 31.05.2017 року було відмовлено ОСОБА_1 в анулюванні документа про вищу освіту, а саме дубліката диплома спеціаліста НОМЕР_2 , виданого 23 вересня 2016 року.

Дублікат диплома спеціаліста С16 №118581 від 23.09.2016 року, який замовлений в ЄДЕБО України та виданий у паперовій формі на ім`я ОСОБА_1 , був анульований рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва (справа №490/1324/18 від 29 травня 2018 року) відповідно до п. п. 7 п. 19 Порядку, як такий, що, не отриманий протягом одного року з дати видачі, вказаної в документі.

Як вбачається з позову та доданих позивачем матеріалів, Позивач дотримується позиції, що дублікат диплома спеціаліста є неналежним і не може бути йому виданий, оскільки станом на 1981 рік не існувало освітнього рівню "спеціаліст".

З приводу затвердження зразка дублікатів атестатів та дипломів, виданих учбовими закладами УРСР до 1991 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, а також з позовами до суду.

Відповідно до ст.60 Закону Української РСР "Про народну освіту" №2778-VII від 28.06.78, особам, які закінчили вищі навчальні заклади, присвоюється кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності, видається диплом і нагрудний знак встановленого зразка. Особам, які закінчили вищі навчальні заклади і добилися великих успіхів у навчанні та виявили себе в науковій і громадській роботі, видається диплом з відзнакою.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про вищу освіту" №2984-III від 17.01.02 до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні: 1) освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; 2) освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про вищу освіту" №1556-VII від 01.07.14 Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії; 5) доктор наук.

Як вбачається з аналізу норм діючого законодавства відповідності освітнього рівня вищої освіти, встановленого станом на 1981 рік, відповідно до Закону УРСР "Про народну освіту" №2778-VII від 28.06.78, з освітніми рівнями, що закріплені Законом України "Про вищу освіту" №2984-III від 17.01.02, Законом України "Про вищу освіту" №1556-VII від 01.07.14 не встановлені.

Частиною 2 ст.7 Закону України "Про вищу освіту" №1556-VII від 01.07.14 передбачено, що встановлюються такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії; диплом доктора наук.

Законом не передбачено документів про вищу освіту, які видаються замість втрачених або у разі виправлення помилки, для осіб, які закінчили навчальні заклади до 1991 р., до введення сучасних освітніх рівнів (бакалавра, магістра та ін.).

Відповідно не передбачено виготовлення таких документів постановами Кабінету Міністрів України від 31.03.15 №193 "Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка", від 22.07.15 №645 "Про документи про загальну середню та професійно-технічну освіту державного зразка і додатки до них" та наказом Міністерства освіти і науки України №525 від 12.05.15 "Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки".

Оскільки, в Законі України "Про освіту", "Про вищу освіту" та в постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.15 №193 "Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка" не були передбачені атестати та дипломи для випускників навчальних закладів Української РСР, то у відповідача не було правових підстав для розроблення порядку їх видачі.

Системний аналіз нормативних актів з питань оплати праці, атестації педагогічних працівників свідчить, що вища освіта, здобута до введення в дію Закону України "Про освіту" 1991 року, фактично відповідає вищій освіті освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.

Враховуючи відсутність затвердженої нормативно-правовим актом форми документа про вищу освіту без зазначення освітнього ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) позивачу може бути виданий дублікат диплома спеціаліста з відтворенням всієї інформації про документ про вищу освіту, що містилась у первинному документі про вищу освіту.

Крім того, слід звернути увагу на спосіб захисту, який обрав Позивач, а саме зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії необхідні для забезпечення його права на отримання дубліката диплома про вищу освіту, здобуту в 1981 році в Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г.Бєлінського, даний спосіб захисту є не конкретним, оскільки зважаючи на викладене вище Відповідач вчиняв конкретні дії передбачені діючим законодавством з метою поновлення прав Позивача. Однак, Позивач обрав активну позицію протиправності видачі дублікату диплома з зазначенням «диплома спеціаліста», тому обраний ним спосіб захисту не призведе до поновлення його прав, оскільки він не визначає конкретних дій Відповідача, які б на його думку призвели до поновлення прав Позивача, а суд позбавлений можливості оцінити такі дії на предмет їх правомірності.

Проблема прогалин у законодавстві вирішується правозастосувачем у кожному конкретному випадку, з урахуванням загальних принципів права викладених в Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини, аналогії права, аналогії закону та ін.

Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень не було допущено дискримінації позивача, та врегульовано ситуацію добросовісно, розсудливо та розумно, відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, оскільки Позивач неодноразово відмовлявся від отримання дублікату диплома спеціаліста.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Судові витрати в справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 не має) до Міністерства освіти і науки України (пр-т Перемоги, 10,м.Київ,01135 КОД 38621185) про зобов`язання Міністерства освіти і науки України вчинити дії необхідні для забезпечення права на отримання дубліката диплома про вищу освіту, здобуту в 1981 році в Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г.Бєлінського-відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник