Рішення № 84425132, 23.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 р. № 400/1694/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Робоча, 1, м.Миколаїв,54029

про:визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач, ДВС), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 58810787, накладення на позивача обов`язку сплати виконавчого збору у розмірі 8346,00 грн., штрафу у розмірі 1700,00 грн., штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що штраф за невиконання судового рішення державним виконавцем до нього застосовано безпідставно, оскільки ним, як боржником рішення суду по справі №487/5916/17 виконано добровільно та усунуті перешкоди в користуванні майном стягувача. Зазначив, що вказаним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2018 року по справі №487/5916/17 його зобов`язано усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 майном, а саме вікном, яке розташоване у будинку АДРЕСА_2 , шляхом звільнення вікна від предметів, які його закривають. Після чого, 05.04.2019 року відповідачем, відкрито виконавче провадження за заявою стягувача по виконавчому листу № 487/5916/17, виданого 19.04.2019 року Заводським районним судом м. Миколаєва. 19.04.2019, у відповідності до ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 1700грн. 10.05.2019 року винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 3400 грн. ОСОБА_1 вважає, що постанови про накладення штрафу від 19.04.2019 року та 10.05.2019 року винесені з порушенням чинного законодавства та без врахування всіх обставин справи, а тому вказані рішення підлягають скасуванню, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 07.06.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1694/19 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 400/1694/19 розподілено до розгляду судді Мельнику О.М.

Ухвалою суду від 11.06.2019 року адміністративну справу № 400/1694/19 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання по справі.

13.06.2019 року від відповідача до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що на виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває виконавче провадження №58810787 з примусового виконання виконавчого листа №487/5916/17 виданого 01.04.2019 року Заводським районним судом м. Миколаєва про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 майном, а саме вікном, яке розташоване у будинку АДРЕСА_2 , шляхом звільнення вікна від предметів, які його закривають. 05.04.2019 року старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк (10 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження) для виконання рішення суду. Оскільки позивачем не виконано рішення суду, це і стало підставою для застосування штрафу, передбаченого статтею 75 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 1404).

26.06.2019 року суд ухвалою відмовив в задоволенні клопотання Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк.

08.08.2019 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Суд клопотання представників сторін задовольнив та ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

16.08.2018 року рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва по справі № 487/5916/17 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном, встановлення сервітуту на користування земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено та зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 майном, а саме вікном, яке розташоване у будинку АДРЕСА_2 , шляхом звільнення вікна від предметів, які його закривають.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22.01.2019 року по справі № 487/5916/17, рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 16.08.2018 року в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном залишено без змін.

На виконання резолютивної частини рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 16.08.2019 року по справі № 487/5916/17 видано виконавчий лист.

Старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 05.04.2019 року відкрито виконавче провадження №58810787 про примусове виконання рішення по справі №487/5916/17 від 16.08.2018 року.

В пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

В той же день, старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Зазначені постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, направлені ОСОБА_1 (боржнику) за його адресою рекомендованим листом.

19.04.2019 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1700, 00 гривень за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця, яку направлено позивачу рекомендованим листом.

В подальшому, старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову від 10.05.2019 року про накладення штрафу в розмірі 3400, 00 гривень за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця, яку направлено позивачу рекомендованим листом.

Не погоджуючись з діями відповідача, які полягають у відкритті виконавчого провадження № 58810787 та прийнятими постановами № 58810787 від 05.04.2019 року, від 19.04.2019 року, від 10.05.2019 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Основного Закону України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частина 1 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (стаття 2 Закону № 1404).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 статті 18 Закону № 1404 визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону № 1404 виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

З системного аналізу норм Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому випадку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

За твердженнями позивача, ним рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.08.2018 року у справі № 487/5916/17 виконано ще до відкриття виконавчого провадження.

Суд не приймає до уваги таке твердження представника позивача, оскільки матеріали справи містять Акти державного виконавця від 19.04.2019 року та від 08.05.2019 року, якими встановлено, що ОСОБА_1 вищевказане рішення суду та вимоги державного виконавця не виконано, а саме: перешкоди в користуванні ОСОБА_2 майном, а саме вікном, яке розташоване у будинку АДРЕСА_2 шляхом звільнення вікна від предметів, які його закривають не усунуто.

Окрім того, судом у якості свідків допитано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , , ОСОБА_5 , які підтвердили, що на момент складання актів державного виконавця від 19.04.2019 року та від 08.05.2019 року, перешкоди в користуванні ОСОБА_2 майном, а саме вікном, яке розташоване у будинку АДРЕСА_2 шляхом звільнення вікна від предметів, які його закривають не усунуто.

Свідок ОСОБА_6 , під час допиту, пояснив, що підписав акт з без перевірки обставин усунення перешкод.

Щодо твердження позивача про те, що державний виконавець не надсилав, а позивач не отримував ні постанову про відкриття виконавчого провадження, ні вимогу державного виконавця, ані постанови про накладення штрафу суд зазначає наступне.

05.04.2019 року відкрито виконавче провадження за заявою стягувача по виконавчому листу № 487/5916/17, виданого 01.04.2019 року Заводським районним судом міста Миколаєва, про що винесено відповідну постанову та 05.04.2019 за вих. №14087 направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання.

В постанові про відкриття виконавчого провадження боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження. Постанову про відкриттявиконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору направлено позивачу рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (арк. справи 43). Поштове відправлення №5402906381221 адресат отримав 10.04.2019 року, що підтверджується інформацією з веб-сайту поштового оператора «Укрпошта».

В подальшому, 19.04.2019, у відповідності до ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця в частині усунення перешкоди в користуванні ОСОБА_2 майном, а саме вікном, яке розташоване у будинку АДРЕСА_2 , шляхом звільнення вікна від предметів, які його закривають, винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 1700грн.

Постанова направлена на адресу боржника 19.04.2019 за вих. № 16321. В постанові боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Постанова направлена позивачу рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (арк. справи 47). Поштове відправлення №5402906395591 адресат отримав 24.04.2019 року, що підтверджується інформацією з веб-сайту поштового оператора «Укрпошта».

10.05.2019 року за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця в частині усунення перешкоди в користуванні ОСОБА_2 майном, винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 3400 грн. Постанова направлена на адресу боржника 10.05.2019 за вих. № 18484. Постанова направлена позивачу рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (арк. справи 51). Поштове відправлення №5402906408162 адресат отримав 12.06.2019 року, що підтверджується інформацією з веб-сайту поштового оператора «Укрпошта».

Позивач стверджуючи, що оскаржувані постанови він не отримував, тому його представник звернувся до Миколаївської дирекції Акціонерного Товариства «Укрпошта» з вимогою надати докази (копії документів тощо) вручення ОСОБА_1 або його представнику відправлення за номерами 5402906381221, 5402906395591, надати копії довіреностей повноважних представників, надати копію довіреності особи представника про отримання відправлення номер 5402906408162.

На даний адвокатський запит надано відповідь ПАТ «Укрпошта» №06-Х-263 від 19.06.2019 року, в якій зазначено, рекомендований лист № 5402906381221 та № 5402906395591 були повернуті за зворотною адресою через не запит, а запис «вручено за довіреністю» був внесений помилково.

Частиною 1 статті 28 Закону № 1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до пунктів 99,102,117 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р. рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу. В об`єкті поштового зв`язку вручаються, зокрема, рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому. При цьому, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

Враховуючи викладене, та те що державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою вказаною у виконавчому документі та відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В свою чергу, суд зазначає, що державним виконавцем оскаржувані постанови про накладення штрафу надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу, зазначену у виконавчому листі від 01.04.2019 року, тобто відповідачем було виконано вимоги статті 28 Закону № 1404.

Також, позивачем не надано ані старшому державному виконавцю, ані суду доказів виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, фото на яких зафіксовано стан спірного вікна на момент розгляду справи не є доказом виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження. Крім того, з даного фото вбачається, що вікна не видно, оскільки його закрито з відступом металоконструкцією з коричневого профілю.

Крім того, було встановлено, що позивач не надав державному виконавцю заяви про відкладення або про відстрочення виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.08.2018 року.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на викладене, суд вважає, що з метою дійсного виконання судового рішення у справі №487/5916/17 відповідачем правомірно було відкрито виконавче провадження та винесено постанову про стягнення виконавчого збору, та винесено постанови про накладення штрафу від 19.04.2019 року та від 10.05.2019 року ВП № 58810787 відповідно до ст.19 Конституції України та статей 18, 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У випадку відмови у задоволенні позову статтею 139 КАС України відшкодування судових витрат, в тому числі судового збору, не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 139, 241-246, 262, 268, 269, 271, 272, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 КОД НОМЕР_1 ) до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Робоча, 1, м.Миколаїв,54029 КОД 34993162) -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мельник