Ухвала суду № 84425067, 23.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4149/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 № Ф-2358-55,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 № Ф-2358-55 про сплату боргу (недоїмки) на суму 16550,28 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Вивченням позовної заяви встановлено, що позивачем в позовній заяві зазначено як відповідача - Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ юридичної особи відповідача – 43143746).

З огляду на зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, вбачається, що підставою подання позовної заяви є незгода позивача із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 № Ф-2358-55, яка винесена ГУ ДФС у Луганській області, та про скасування якої і звертається позивач до суду.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань юридична особа - Головного управління ДПС у Луганській області зареєстрована в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань 30.07.2019; юридична особа Головного управління ДФС у Луганській області зареєстрована 20.01.2015, перебуває в стані припинення, однак станом на 05.09.2019 не припинена.

Тобто юридична особа Головного управління ДФС у Луганській області продовжує існувати, перехід прав та обов`язків Головного управління ДФС у Луганській області до Головного управління ДПС у Луганській області не відбувся.

З огляду на викладене, слідує, що належним відповідачем у даній справі є Головне управління ДФС у Луганській області.

Таким чином, у розумінні вимог статей 9, 43, 47 КАС України, позивачу необхідно визначити належного відповідача у справі та сформулювати позовні вимоги, яка має узгоджуватись з викладом обставин за нею у позовній заяві та відповідачем по справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 (далі – Закон №2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

За положеннями частини другої статті 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.

В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз.9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Позивачем в позовній заяві не зазначено дати отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 № Ф-2358-55.

Відповідно суд не може встановити чи дотримано позивачем 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI.

Доказів, що позивач скористався правом оскарження вимоги в адміністративному порядку до матеріалів справи не додано.

Зазначене унеможливлює дотримання судом вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами, або надати письмові пояснення з обґрунтуванням та зазначенням дати, коли позивачу стало відомо про порушення її прав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовна заява ОСОБА_1 належить залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 № Ф-2358-55 залишити без руху.

Позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачу;

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом разом з відповідними доказами (в разі пропуску позивачем строку звернення), або надати письмові пояснення з обґрунтуванням та зазначенням дати, коли позивач отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 № Ф-2358-55, із обов`язковим документальним підтвердженням дати отримання вимоги.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяО.В. Захарова