Рішення № 84425065, 23.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 вересня 2019 р. № 520/8221/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України Харківської області по встановленню пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 29 років; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення за вислугу 29 років у відповідності до ст. 13 Закону України (2262), яка діяла на 02.02.2004 року, ст. 51, 64 Закону України (2262) «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; Закону України (1283-ХІІ) «Про індексацію грошових доходів населення» від 07 серпня 1991 року; Законом України (№ 2050-ІІІ) «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-111 від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 159, починаючи з 01 січня 2016 року, та сплатити її одноразово однією сумою з урахуванням вже виплаченої пенсії; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України Харківської області подати в установлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили та зобов`язати надати звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України), так як відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області систематично не виконує судових рішень за аналогічними справами, у зв`язку з чим слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківський області відкрито кримінальне провадження № 120/82200000000688,-за яким у теперішній час здійснюється досудове розслідування; стягнути із відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Харківської області на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 768.40 грн.

Ухвалою від 21.08.2019 у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачеві строк для надання відповіді на адміністративний позов.

04.09.2019 позивачем подано заяву про зміну позовних вимог. Ухвалою суду від 05.09.2019 зміни до адміністративного позову прийняті до провадження та надано відповідачеві строк для надання відзиву на змінений адміністративний позов.

06.09.2019 відповідачем по справ надано відзив на первинний адміністративний позов, у якому зазначено, що на виконання вимог ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), позивачу здійснено перерахунок пенсії. Частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166 від 27.03.2014 року (що діє на час виникнення права на перерахунок) встановлює максимальний розмір пенсії, який обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

23.09.2019 відповідачем подано відзив на змінений адміністративний позов, у якому Пенсійний фонд просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що вимога про виплату компенсації та індексації є передчасними; у разі задоволення позову належним виконанням рішення суду буде виплати суми заборгованості незалежно від способу такої виплати одним платежем чи декількома.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані рішення (дії) відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області.

Пенсія позивачу призначена за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу» у розмірі 74 % , станом на 01.12.2015 основний розмір пенсії позивача склав 77 % грошового забезпечення (вислуга 29 років).

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі по тексту Закон № 2262-ХІІ) визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від (далі - Порядок №45) визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

Відповідно до ч.4 ст. 63 закону № 2262- ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст. 63 закону № 2262-ХІІ ані Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI, ані Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI та Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосоувається саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Головного Управління Пенсійного фонду України Харківської області по встановленню пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 29 років та зобов`язання провести перерахунок пенсії з розрахунку 77 % грошового забезпечення з 01.01.2016.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходу з 01.01.2016, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).

Згідно із ст. ст.1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 10 квітня 2019 року (справа № 686/13725/17).

Щодо позовних вимог про зобов`язання провести індексацію та виплату її відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням вже виплаченої пенсії, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Відповідно до положень ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Стаття 3 даного Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно ч. 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Як передбачено ч.4 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно п. 5. Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Таким чином, наявні правові підстави вважати, що недоотримана з 01.01.2016 пенсія підлягає індексації.

При цьому, вимога щодо здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 р. однією сумою не підлягає задоволенню, оскільки з системного аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Кількість платежів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб"єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду відповідно до ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи ст.ст.2,3,14 КАС України щодо обов`язковості судових рішень, ст. 287 КАС України щодо процесуальної можливості сторони виконавчого провадження оскаржити дії державного виконавця у процесі виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання.

Відповідно до ст. ст. 7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному чст.139 КАС України

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України Харківської області по встановленню ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 29 років.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з 01.01.2016 в розмірі 77% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 14099344) виплатити ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Харківській області (м.Харків, майдан Свободи, Держпром,3 під., код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.33 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.