Ухвала суду № 84425057, 23.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

23 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4187/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таун сервіс» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправними та скасування постанов від 29.08.2019 № 59603571 про стягнення виконавчого збору і від 05.09.2019 № 59968487 про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Таун сервіс» (далі – позивач,) до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 29.08.2019 № 59603571 про стягнення виконавчого збору, згідно якої з ТОВ «Таун сервіс» на користь Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області стягується виконавчий збір у розмірі 33290 грн. 50 коп.

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 05.09.2019 № 59968487 про відкриття виконавчого провадження, згідно якої з ТОВ «Таун сервіс» на користь Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області стягується виконавчий збір у розмірі 33 290 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2019 позивачем отримано копію постанови старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Глущенко Олександра Сергійовича від 05.09.2019 № 59968487 про відкриття виконавчого провадження, винесеної на підставі виконавчого документа - постанови старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Глущенко О.С. від 29.08.2019 № 59603571 про стягнення виконавчого збору в сумі 33 290 грн. 50 коп.

Позивач вважає, що постанови Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 29.08.2019 № 59603571 про стягнення виконавчого збору та від 05.09.2019 № 59968487 про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими, оскільки прийняті з грубим порушенням ст.ст. 8, 19 Конституції України та положень Закону України «Про виконавче провадження», а відтак порушують принцип верховенства права та майнові права ТОВ «Таун сервіс».

Виконавче провадження № 59603571 було відкрите 19.07.2019 на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» про примусове виконання наказу господарського суду Луганської області від 12.10.2015 по справі № 913/617/15 про стягнення з ТОВ «Таун сервіс» на користь ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» заборгованості в сумі 12 535 829 грн. 46 коп. і витрат по сплаті судового збору в сумі 73 080 грн. 00 коп.

Відповідно до заяви ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» в порядку п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» постановою від 29.08.2019 № 59603571 старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Глущенко О.С. повернуто виконавчий документ стягувачу.

А заходи, що були вжиті державним виконавцем під час дії постанови про відкриття виконавчого провадження № 59603571 у період з 19.07.2019 по 29.08.2019 звелися тільки до здійсненням формальних організаційних заходів виконавчого провадження, оскільки з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення жодних реальних дій щодо примусового стягнення з ТОВ «Таун сервіс» на користь ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» присуджених виконавчим документом сум вчинено не було.

Таким чином, в межах виконавчого провадження № 59603571 старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Глущенком О.С. не було вжито передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення, у зв`язку з чим державним виконавцем недотримано встановленого цим Законом принципу своєчасності та ефективності.

Беручи до уваги, що в межах виконавчого провадження № 59603571 державним виконавцем не було стягнуто з ТОВ «Таун сервіс» жодних сум, присуджених за виконавчим документом - наказом господарського суду Луганської області від 12.10.2015 у справі № 913/617/15, а заява ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» про повернення виконавчого документа не є заходом примусового виконання рішення, за допомогою якого державним виконавцем здійснюється стягнення заборгованості, то відповідно до приписів ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Глущенко О.С. була відсутня підстава для стягнення виконавчого збору з ТОВ «Таун сервіс», оскільки виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Винесення старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Глущенком О.С. постанови від 29.08.2019 № 59603571 про стягнення виконавчого збору, що суперечить вимогам законів, свідчить про невідповідність діючому законодавству також похідної від неї постанови від 05.09.2019 № 59968487 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з ТОВ «Таун сервіс» на користь Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області виконавчого збору у сумі 33 290 грн. 50 коп.

20 вересня 2019 року ТОВ «Таун сервіс» було подано до суду заяву про забезпечення позову вжити заходи забезпечення позову, заборонивши Сєвєродонецькому міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області здійснювати в межах виконавчого провадження № 59968487 звернення стягнення на майно ТОВ «Таун сервіс», шляхом накладення арешту, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусової реалізації, до моменту розгляду судом справи по суті.

В обґрунтування заяви зазначено, що 05.09.2019 на підставі виконавчого документа — постанови старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Глущенко Олександра Сергійовича від 29.08.2019 № 59603571 про стягнення виконавчого збору була винесена постанова Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 59968487 про відкриття виконавчого провадження, згідно якої з ТОВ «Таун сервіс» на користь Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області стягується виконавчий збір у сумі 33 290 грн. 50 коп.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з метою примусового виконання виконавчого провадження № 59968487 державний виконавець зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вжити передбачених законодавством заходів щодо примусового виконання рішення, зокрема, здійснити звернення стягнення на майно ТОВ «Таун сервіс», шляхом накладення арешту, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусову реалізацію.

Таким чином, вжиття державним виконавцем заходів щодо примусового виконання рішення неминуче призведе до порушення права ТОВ «Таун сервіс» на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

А якщо взяти до уваги той факт, що ТОВ «Таун сервіс» є критичноважливим підприємством для життєзабезпечення міста Сєвєродонецьк Луганської області, оскільки з 01.09.2009 на підставі Концесійного договору від 02.07.2009 № 1 на об`єкт комунальної власності територіальної громади м. Сєвєродонецька Луганської області — цілісний майновий комплекс КП «Сєвєродонецькводоканал», укладеного між ТОВ «Таун сервіс» і Сєвєродонецькою міською радою, рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 01.09.2009 № 1344 «Про визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення», Ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення, ст. 4 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» і ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено виконавцем послуг з питного водопостачання та централізованого водовідведення споживачам територіальної громади міста Сєвєродонецьк Луганської області та прилеглих районів, то вжиття державним виконавцем заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання виконавчого провадження № 59968487, небезпечно дестабілізує нормальну роботу підприємства, зокрема, унеможливить розрахунки за спожиту електроенергію, що потягне знеживлення об`єктів підприємства, а відтак і повну зупинку водопостачання та водовідведення.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд звертає увагу, що згідно преамбули Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до статті 10 вказаного Закону є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 вказаного Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Суд зазначає, що в підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на безпідставність стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження, боржником в яких є ТОВ «Таун сервіс».

При цьому, суд звертає увагу, що заявником належних доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, надано не було, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Надаючи оцінку доводам позивача про очевидність ознак протиправності оскаржуваних рішень, суд зазначає, що дана заява не містить в собі жодних відомостей про такі обставини, а посилання позивачем з цього приводу на його позицію, викладену в позовній заяві, є фактичним бажанням заявника вирішити справу по суті без її розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

В цьому випадку суд вважає, що подібна мотивація не може бути покладена судом в основу застосування заходів забезпечення позову, оскільки в даному випадку має надаватись оцінка предмету позову, що здійснюється під час розгляду справи по суті.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Також суд звертає увагу, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зазначеною нормою, фактично, встановлено імперативну вимогу для суду адміністративної юрисдикції вживати заходи забезпечення позову по відношенню до рішень, які оскаржуються позивачем в адміністративному позові.

Забезпечення позову має слугувати дотриманню балансу інтересів сторін, в свою чергу зобов`язання державного виконавця винести постанову про зняття арешту з коштів боржника фактично є вирішенням справи по суті, що є неприпустимим для такої процесуальної дії як забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України. Таким чином, заявником не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову. В той же час, судом також не встановлено будь-яких обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає будь-яких правових підстав, які вказують на необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Таун сервіс» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Таун сервіс» у забезпеченні позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ.В. Тихонов