Рішення № 84424833, 17.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1905/19

17 вересня 2019 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Ногас С.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Волинця С.А.

представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Мацевко І.Г., довіреність від 22.08.2019 №27/07

свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить: визнати протиправним і скасувати рішення №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18 липня 2019 року №55/03.17 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 06 липня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач фактично з березня 1985 по сьогоднішній день працює і проживає в м. Чорткові Тернопільської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 віднесено до території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується документами трудової діяльності позивача. Таким чином, як робота, так і проживання позивача у м. Чорткові більше 4-х необхідних років у спірний період часу з 26.04.1986 по 31.12.1992 доведена наданими для призначення документами. Однак, відповідач припустився помилки, визначаючи спірний період проживання/роботи позивача з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 31.12.1992, менше 4-х років.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 17.09.2019.

У встановлений судом строк відповідач 30.08.2019 подав через відділ документального забезпечення суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову.

В судовому засіданні 17.09.2019 позивач та його представник адвокат Волинець С.А. позовні вимоги підтримали повністю, з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2019 проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Положення статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, яка визначає умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, передбачають, що особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій у розрахунку 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Позивач має статус громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільською обласною державною адміністрацією 27 травня 1994 року.

05 липня 2019 року позивачу виповнилося 55 років згідно паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області 16 лютого 2011 року.

09 липня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, подавши необхідні документи через Чортківський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) для призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

18 липня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення за №1 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області мотивовано тим, що згідно паспортних даних ОСОБА_1 проживає на радіаційно забрудненій території з 29.10.1993 по теперішній час. Довідку про проживання з моменту аварії по жовтень 1993 надати не може, про що додатково повідомляє.

Відповідно відомостей про стаж, робота з моменту аварії по 1993 рік проходила в організаціях, що працювали в межах району, тобто як на радіаційно забрудненій так і в чистій зоні. Надати довідку про період роботи виключно на радіаційно забрудненій території заявник не може, як не може надати довідку про проживання з моменту аварії по жовтень 1993 року, а відповідно не може підтвердити мінімально необхідних 4 роки проживання (роботи ) на радіаційно забрудненій території.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності оскаржуваної постанови органу державної виконавчої служби, суд керується наступним.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частини перша статті 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними рішення, дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у тому числі з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 його трудова діяльність у депо станції Чортків Львівської залізниці (з урахуванням зміни назви роботодавця) рахується з 06.03.1985 по сьогодні на різних посадах.(арк.спр.11-14)

Як слідує з архівної довідки ВСП "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" за №ДНАА-К-18/464 від 02.08.2019 в документах особового складу архівного фонду локомотивного депо Чортків Львівської залізниці числиться ОСОБА_1 , 1964 року народження, який перебуває у трудових відносинах з 06.03.1985 по даний час.(арк.спр.15)

Згідно архівної довідки за №ДНАА-К-18/484 від 07.08.2019, виданою архівом ВСП "Тернопільська дирекція залізничних перевезень", ОСОБА_1 працюючи в локомотивному депо Чортків, отримував доплату за роботу у забрудненій зоні з грудня 1991 по грудень 2004.(арк.спр.16)

Також з особової карточки № 17 (форма № Т -2), заповненої роботодавцем 31 бенрезня 1986 року підтверджується факт проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 та факт роботи на різних посадах (слюсар-ремонтник, помічник машиніста тепловоза, машиніст піскодавального пристрою, зливник-розливник) за період з 06.03.1985 по теперішній час.

Дійсно, будучи прийнятим на роботу в локомотивне депо станції Чортків Львівської залізниці в 1985 році, позивач проживав у відомчому гуртожитку за адресою в АДРЕСА_1 , а з 29.10.1993 в якості окремого житла, що відображено у відмітці паспорта про реєстрацію по АДРЕСА_1 .

Отже, позивач фактично з березня 1985 по сьогоднішній день працює і проживає в м. Чорткові Тернопільської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 віднесено до території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Даний факт підтверджено також показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які протягом вказаного періоду разом проживали і працювали з позивачем в м. Чорткові Тернопільської області.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-XII) передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема пунктом 4 частини першої цієї статті:

- особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Відповідно до абзацу першого та абзацу шостого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зони посиленого радіоекологічного контролю, куди входить м. Чортків Чортківського району Тернопільської області.

Відповідно до статті 65 Закону №796-ХІІ потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, передбачено подання до заяви про призначення пенсії за віком документів, які підтверджують особливий статус особи, а саме: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, виданої органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону №796-ХІІ.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Факт роботи позивача на радіоактивно забрудненій території протягом чотирьох років підряд станом на 1 січня 1993 року підтверджено як зібраними в матеріалах справи доказами, так і показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відмовляючи у призначенні пільгової пенсії за віком позивачу відповідач порушив його право на призначення пенсії із зниженням віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Тому, з метою захисту пенсійних прав позивача позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку з 06 липня 2019 року підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю

Визнати протиправним і скасувати рішення №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18 липня 2019 року №55/03.17 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06 липня 2019 року.

Реквізити учасників справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 )

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.