Рішення № 84424581, 19.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2982/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у невирішенні питання про надання або про відмову у наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області;

зобов`язання відповідача переглянути клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області (вхідний номер С-8788/0/29-19 від 03.07.2019).

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягала в неналежному розгляді заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що перешкоджає в подальшому позивачу реалізувати її право на отримання у власність земельної ділянки.

03 вересня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказував, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області правомірно залишило клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою без розгляду. Зокрема, відповідач вказав, що оскільки рішенням Попівської сільської ради від 25 квітня 2000 року ОСОБА_1 у постійне користування була надана земельна ділянку у розмірі 1 га, то й клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку розміром 1,5 га не є таким, що має бути задоволеним.

Таким чином, відповідач вважав позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач в судове засідання не з`явився, у наданій 27.08.2019 до суду заяві ОСОБА_1 просила розгляд справи здійснювати за її відсутності /а.с. 24/.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином. У наданому до суду відзиві представник відповідача просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи суд встановив, що 03 липня 2019 року до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 12/.

05 липня 2019 року начальник ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом №4862/0/26-19 "Про розгляд звернення" повідомив позивача про те, що клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки залишено без задоволення, оскільки згідно доданих до клопотання матеріалів вбачаються розбіжності, а саме: у витязі з рішення 20 сесії 23 скликання Попівської сільської ради від 25.04.2000 площа становить 1, 00 га, а в клопотанні 1,50 га /а.с. 13/.

Позивач, розцінюючи такі дії як протиправну бездіяльність, звернувся до суду за правовим захистом порушеного права.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Висновки щодо правозастосування

Суд враховує, що частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Разом з тим, статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов`язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо.

Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (далі - Положення №333).

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до підпункту 11 пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Відсутність же належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про не / надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на факт надіслання відповідачем заявнику листа від 05.07.2019 року № 4862/0/26-19, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Суд, з огляду на вищезазначене, вважає, що лист відповідача від 05.07.2019 року № 4862/0/26-19 у відповідь на клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за змістом та формою не може вважатися "рішенням про відмову" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача суд визнає зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Щодо посилань відповідача на виявлені невідповідності у наданих з клопотанням матеріалах, суд зазначає наступне.

Зокрема, підставою для таких висновків стало те, що рішенням Попівської сільської ради від 25 квітня 2000 року ОСОБА_1 у постійне користування була надана земельна ділянка у розмірі 1,00 га, також у той же час клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було складено на земельну ділянку розміром 1,5 га.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що рішенням Попівської сільської ради від 25 квітня 2000 року ОСОБА_1 , дійсно у постійне користування була надана земельна ділянка у розмірі 1,00 га.

Однак, рішенням Попівської сільської ради від 31.10.2000 "Про зміну в землекористуванні громадян" збільшено земельні ділянки громадянам для ведення особистого підсобного господарства, зокрема, гр. ОСОБА_3 , на площу розміром 0,5 га /а.с. 16/.

06.02.2017 ОСОБА_3 надав згоду на відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га, що розташована на території Попівської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства - гр. ОСОБА_1 /а.с. 14/.

Рішенням Попівської сільської ради від 30.04.2019 гр. ОСОБА_1 відведено земельну ділянку для особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Попівської сільської ради /а.с. 17/.

З огляду на викладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 , якій відведено земельну ділянку для особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га, правомірно звернулась до відповідача із клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку у розмірі саме 1,5000 га.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп. і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат зі сплати судового збору, яка підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, складає 768 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні заяви ОСОБА_1 від 03 липня 2019 року (зареєстрована 03.07.2019 за № С-8788/0/29-19) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства, земля сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 03 липня 2019 року (зареєстрована 03.07.2019 за № С-8788/0/29-19) та вирішити питання про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,5000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков