Рішення № 8442452, 10.12.2009, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №2-6743/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Карпенко О.М.,

при секретарі Аксеніної В.М.,

за участю представника позивача відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача позивача Макаричева А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Краматорської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Краматорської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк про визнання недійсним кредитного договору та іпотечного договору, -

ВСТАНОВИВ:

4 серпня 2009 року позивач-відповідач Закрите акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Краматорської філії закрітого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно.

12 листопада 2009 року відповідач-позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Краматорської філії закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк про визнання недійсним кредитного договору та іпотечного договору.

7 грудня 2009 року судом винесено ухвалу про заміну позивача-відповідача Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк».

У судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та суду пояснила, що згідно договору № 49М-08 від 30 січня 2008 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 39000 доларів США на термін до 20 липня 2010 року з відсотками, та у забезпечення виконання надав у заставу нежиле приміщення дизайн студія «Гамма» загальною площею 43,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, 6, номер за РПВН: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4 Зобовязання по кредиту відповідач не виконав, тому посилаючись на ст. 20 Закону України «Про заставу» попросив суд в рахунок зобовязання по кредиту звернути стягнення на майно відповідача, а саме нежиле приміщення дизайн студія «Гамма» загальною площею 43,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, 6, номер за РПВН: НОМЕР_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ЗАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також просить стягнути з відповідача-позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 250 гривень. Представник позивача-відповідача ОСОБА_1. зустрічний позов відповідача-позивача ОСОБА_4 не визнала обґрунтовуючи тим, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. Банківською ліцензією № 22 від 4 грудня 2001 року та отриманим 29 липня 2003 року дозволом № 22-2 ЗАТ КБ «Приватбанк» надане право здійснювати банківські операції. Визначені п. 1-4 ч.2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».Згідно з додатком до дозволу № 22-2 від 29 липня 2003 року банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, вести кореспондентські рахунки банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті,залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України. Згідно з дозволом № 31 від 25 жовтня 2006 року Краматорської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» надане право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, вести кореспондентські рахунки банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті,залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України. Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв»язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період,необхідний для здійснення такої операції. Відповідно до п. 2 ст.6 названого Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного Банку України: від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів та нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб резидентів та нерезидентів, а також продавати її фізичним особам резидентам. З урахуванням викладеного, а також на підставі Дозволу на здійснення банківських та інших операцій ЗАТ КБ «Приватбанк» та його філія в м. Краматорську має право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках і в порядку, передбачених Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою,затвердженим постановою Правління НБУ від 10 вересня 2005 року № 281. Просить в зустрічному позові відповідача-позивача ОСОБА_4 відмовити.

Представник відповідач-позивача ОСОБА_4 позовні вимоги позивачавідповідача не визнав, тому надав до суду зустрічний позов з проханням визнати недійсним кредитний та іпотечний договір та пояснив, що згідно договору № 49М-08 від 30 січня 2008 року він отримав кредит у розмірі 39000 доларів США на термін до 20 липня 2010 року з відсотками. Зазначена сума за офіційним курсом НБУ на день укладання договору була еквівалентна 196950 гривень. У забезпечення виконання він надав у заставу нежиле приміщення дизайн студія «Гамма» загальною площею 43,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, 6. Між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ним,було укладено кредитний договір, текст якого складений ЗАТ КБ «Приватбанк» містить положення, які значно погіршили його положення, споживача за споживчим кредитом по відношенню до умов, встановлених діючим законодавством України, а саме надавши кредит у доларах США позивач-відповідач порушив норми ст. 99 Конституції України, ст. 524 ЦК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст. 6, 7 Постанови НБУ № 200 від 30 травня 2007 року «Про затвердження правил використання іноземної валюти на території України», тому вважає що використання позивачем-відповідачем долара США, як предмету кредитування за споживчими кредитом, є внесення кредитний договір умови яка є дискримінаційною, що значно погіршує його становище, як споживача порівняно з відповідачем,це дає йому право відповідно до п.2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживача», вимагати визнання в цілому кредитного договору недійсним. Крім того, вважає що спірний кредитний договір укладено з порушенням вимог діючого законодавства України в частині недотримання істотних умов, які обов»язкові для кредитних договорів, чим були порушені його права, як споживача кредитних послуг, які закріплені Законом України «Про захист прав споживача» та у правилах про надання банками України інформацію споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ України за № 168 від 10 травня 2007 року. У момент укладення спірного кредитного договору він вважав,що положення вказані у договорі не є йому вигідними, а також що сторони спірного договору не порушують закон та діють у повній відповідальності до чинного законодавства України, оскільки він повністю довіряв відповідачу, як професійному надавачу певного виду споживчих послуг у сфері кредитування. Відповідно до ст. 17 ЦК України, цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб,що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дії осіб,що не передбачені акутами цивільного законодавства, а також із дії осіб,що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини. Ст. 3 ЦК України встановлено,що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Згідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 ЦК України передбачено, що зобов»язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті. За приписами ст.. 35 Закону України «Про національний Банк України» гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на свій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Таким чином,єдиним законним засобом платежу,який застосовується при проведені розрахунків між резидентами на території України є гривня. Сторонами у договорі надано право при визначені розміру грошових зобов»язань в гривні вказати еквівалент в іноземній валюті. У такому випадку сума, яка повинна бути оплачена в гривні, визначається згідно з офіційним курсом відповідної валюти на дату проведення платежу. Проте, навіть у такому разі грошове зобов»язання виражається в договорі в національній валюті України - гривні, що повністю відповідає імперативним приписам ч.1 ст. 524 ЦК України. Використанні іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійснені розрахунків на території України та зобов»язаннями допускається у випадках,порядку та на умовах, встановлених законом. Наданням банком позичальникові грошових коштів (кредиту) готівкою та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов»язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. Одночасно, ст.. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії НБУ. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг,здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини в цих сферах. Згідно ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається НБУ в порядку і на умовах, визначених в цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією. Ст. 5Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій НБУ видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Згідно із п.п. в), г) ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Якщо на теперішній час обмеження щодо термінів і сум надання та одержання кредитів в іноземній валюті законодавством не встановлені, отримання індивідуальної ліцензії є необхідною умовою для правомірності видачі та одержання кредиту незалежно від суми грошових коштів, які надаються банком, та строку їх повернення позичальником. Таким чином, надання та одержання кредиту в іноземній валюті,використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні сторін валютної операції імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії, які надаються виключно на підставі окремої постанови Правління НБУ. Проведення розрахунків за спірним кредитним договором, в тому числі, оплата процентів,штрафних санкцій позивачем відповідачу в іноземній валюті також потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Відповідно до п. 4.1 кредитного договору № 49М-08 від 30 січня 2008 року плата за користування кредитом складає 16 % річних. Відповідно до банківських виписок, кредит в сумі 39000 доларів США був наданий банком позичальникові в іноземній валюті, внаслідок чого плата за користування кредитом (проценти) також проводилася позичальником в доларах США. Просить суд визнати недійсним кредитний договір від 30 січня 2008 року № 49М-08 укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої сторони; визнати недійсним договір іпотеки від 30 січня 2008 року нежилого приміщення дизайн студія «Гамма» загальною площею 43,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, 6, номер за РПВН: НОМЕР_2, укладений в забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором № 49М-08 між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 та засвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського округу Соловйовою С.С. та зареєстрованого за № 694; зобов»язати приватного нотаріуса Краматорського міського округу Соловйову С.С. виключити з державного реєстру іпотек запис про іпотеку нежилого приміщення дизайн студія «Гамма» загальною площею 43,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, 6, номер за РПВН: НОМЕР_2, яке було передане в іпотеку за договором іпотеки від 30 січня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4; стягнути з позивача-відповідача на його користь судові витрати.

Третя особа Соловйова С.С. в судове засідання не з»явилася, але надала суду заяву про можливість слухання справи в її відсутності.

Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Вислухавши думку сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги Комерційного Банку «Приватбанк» в особі Краматорської філії закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно підлягають задоволенню.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», кредитор має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Як вбачається з представлених документів, позивач-відповідач надав кредит відповідачу в сумі 39000 доларів США на термін до 20 липня 2010 року, під 16 % річних /а.с.13-16/.

Згідно довідки розрахунку заборгованості за договором кредиту № 49М-08 від 30 січня 2008 року, з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь позивача 41879,66 доларів США, що за курсом 7,70 відовідно до службового розпорядження НБУ № 417-167 від 5 травня 2009 року складає 322473 гривень 40 копійок /а.с.12, 21/.

Згідно договору іпотеки від 30 грудня 2008 року відповідачем-позивачем ОСОБА_4 було надано позивачу-відповідачу ЗАТ КБ «Приватбанк» у забезпечення виконання кредитного договору надано у заставу нежиле приміщення дизайн студія «Гамма» загальною площею 43,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, 6, номер за РПВН: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4 /а.с.18-20/.

З огляду на викладене, суд, вважає вимоги позивача-відповідача обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на користь позивача-відповідача підлягає стягнути з відповідача-позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 250 гривень.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Краматорської філії закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору та іпотечного договору задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони кредитного договору досягли згоди щодо всіх істотних умов останнього, банк правомірно надав кредит резиденту в іноземній валюті та встановив плату за користування кредитом у відсотках до суми кредиту з огляду на приписи Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»,Закону України «Про банки та банківську діяльність, Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій.

Банківською ліцензією № 22 від 4 грудня 2001 року та отриманим 29 липня 2003 року дозволом № 22-2 ЗАТ КБ «Приватбанк» надане право здійснювати банківські операції. Визначені п. 1-4 ч.2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».Згідно з додатком до дозволу № 22-2 від 29 липня 2003 року банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, вести кореспондентські рахунки банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті,залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Згідно з дозволом № 31 від 25 жовтня 2006 року Краматорської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» надане право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, вести кореспондентські рахунки банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті,залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв»язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період,необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до п. 2 ст.6 названого Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного Банку України: від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів та нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб резидентів та нерезидентів, а також продавати її фізичним особам резидентам.

З урахуванням викладеного, а також на підставі Дозволу на здійснення банківських та інших операцій ЗАТ КБ «Приватбанк» та його філія в м. Краматорську має право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках і в порядку, передбачених Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою,затвердженим постановою Правління НБУ від 10 вересня 2005 року № 281.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такий самій кількості, такого самого роду та такої самої якості,що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку,що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 345 ЦК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмові формі; у кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов»язань позичальника, відсоткові ставки,порядок плати за кредит,обв»язки, права та відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 346 ЦК України кредити надаються банком під відсоток,ставка якого, як правило, не може бути ніжчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах; надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Як видно із матеріалів справи, згідно договору № 49М-08 від 30 січня 2008 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 39000 доларів США на термін до 20 липня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, та у забезпечення виконання надав у заставу нежиле приміщення дизайн студія «Гамма» загальною площею 43,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, 6, номер за РПВН: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4, а позичальник зобов»ячався повернути кредит та сплатити проценти встановлені цим договором /а.с.13-16/.

Таким чином, кредит був наданий відповідачу-позивачу відповідно до умов оскарженого кредитного договору та використаний позичальником згідно з цільовим призначенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 10-15, 88, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 345, 346, 525, 526, 536, 589, 590, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. 20 ЗУ «Про заставу», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Краматорської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно задовольнити .

Передати в заклад Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, номер за РПВН: НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначено договором застави б/н від 30 січня 2008 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 49М-08 від 30 січня 2008 року в сумі 41879,66 доларів США:звернути стягнення на нежиле приміщення студія «Гамма» загальною площею 43,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, 6, номер за РПВН: НОМЕР_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки б/н від 30 січня 2008 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» (49094, м. Днепропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50,код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-якими способом з іншою особою-покупцем,з отриманням витягу з державного реєстру права власності, а також надання Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 250 гривень.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в особі Краматорської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк про визнання недійсним кредитного договору та іпотечного договору відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подане в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд у термін 10 днів із дня його оголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд у термін 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:

Рішення ухвалене і надруковане в нарадчий кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: