Рішення № 84424153, 12.09.2019, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 127/21528/18

12.09.19

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого судді Сороки Д.В.

за участю: секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.

представника позивача Ленського І.О.

представника відповідача ТДВ СК «Альфа - Гарант» Захарчука А.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить стягнути з ТОВ СК «Альфа-Гарант» на його користь страхове відшкодування в сумі 51 370,20 грн., в зв`язку із настанням страхового випадку, пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 4172,95 грн., 3% річних в сумі 363,11 грн., а також судові витрати, стягнути з ОСОБА_3 1997 грн. матеріальної шкоди, 10 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

Позивач посилається на те, що 04 грудня 2017 року на автодорозі М-21 Виступович - Овруч - Могилів-Подільський сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ 210994-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого його знесло і відбулось зіткнення з належним йому автомобілем ТОYОТА LAND CRUISER PRADO д.н. НОМЕР_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди його автомобілю були завдані механічні пошкодження.

В січні місяці 2018 року для відновлення пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, він віддав автомобіль в ремонт, за який заплатив 113 776,00 грн., то підтверджується актами виконаних робіт від 16.01.2018 та 23.01.2018. За послуги евакуатора його автомобіля з місця ДТП він сплатив 5200,00 грн.

Витрати на лікування внаслідок пережитого нервового стресу під час ДТП склали 3743,29 грн.

Таким чином, загальна сума завданої йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди становить 122 719,29 гри.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_4 . Про це свідчить постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2018 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення 04.12.2017 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Винна в настанні дорожньо-транспортної пригоди особа - ОСОБА_4 , застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ТДВ СК «Альфа-Гарант», що було встановлено на місці оформлення матеріалів ДТП та підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, номер АК / 2422088 строком дії з 08.01.2017 по 07.01.2018. За вказаним полісом страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, завдану життю та здоров`ю, становить 200 000, 00 грн.; завдану майну становить 100 000,00 грн., розмір франшизи - 1000,00 грн.

Про виплату йому страхового відшкодування в сумі 122 719,29 грн. ним була направлена заява відповідачу 1 від 16.01.2018, який з урахуванням франшизи та ліміту відповідальності повинен був сплатити йому з цієї суми 102 743.29 грн. = 100 000,00 (матеріальна шкода) + 3743,29 грн. (шкода життю та здоров`ю) - 1000,00 грн. (франшиза).

Заяву про виплату йому страхового відшкодування разом з необхідними документами відповідач 1 отримав від нього 27.02.2018, що підтверджується наданою ним відповіддю від 30.03.2018 №12/901 на адвокатський запит. Таким чином, страхове відшкодування по даному страховому випадку повинно було бути виплачене йому не пізніше 28.05.2018. Проте кошти від відповідача він отримав 02.05.2018 лише частково в сумі 51373.09 грн., що підтверджується банківською випискою по його картковому рахунку. З чого складається вказана сума зараз пояснити він не може, оскільки відповідач 1 розшифровки йому не направив, а також відмовив у наданні копії страхового акту (відповідь на адвокатський запит).

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України, виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника або іншої особи, і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Заборгованість відповідача 1 по виплаті йому страхового відшкодування за полісом № АК/2422088 від 07.01.2017 становить 51 370,20 грн.

Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені за період 29.05.2018 - 12.07.2018 (облікова ставка НБУ- 17%, кількість днів прострочення - 45 днів) 17 * 2 / 365 * 51370.20 / 100 * 45 = 2153,33 грн.

Розрахунок пені за період 13.07.2018 - 22.08.2018 (облікова ставка НБУ - 17.5%, кількість днів прострочення - 41 день) 17,5 * 2 / 365 * 51370,20 / 100 * 41 = 2019.62 грн. всього 4172,95 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми.

3% річних від простроченої суми за період 29.05.2018 - 22.08.2018 (86 днів) складають: 51370.20 грн * 3% / 365 * 86 = 363,11 грн.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) до повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач 2 зобов`язаний сплатити йому 19976,00 грн. = 122719,29 грн. (сума шкоди всього) - 102743.29 грн. (страхове відшкодування).

Крім цього, внаслідок ДТП йому завдана моральна шкода. Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Завдану йому винними діями відповідача 2 моральну шкоду він оцінюю в 10 000 гривень. Вона полягає у душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав під час та після дорожньо-транспортної пригоди. Під час зіткнення його автомобіля з автомобілем відповідача він пережив нервовий стрес, внаслідок чого він вимушений був звергатись до лікарні. Він мусив дивитись на досить непривабливий вигляд його пошкодженого автомобіля, переживати за можливі приховані ушкодження. І надалі замість отримання вигоди від експлуатації автомобіля у вигляді задоволення власних потреб, він вимушений витрачати додаткові час та кошти на непередбачувані та незаплановані заходи: евакуацію автомобіля з місця ДТП, організацію проведення його ремонту, оформлення документів для отримання страхового відшкодування тощо. Зрештою тривалий час він не міг використовувати свою власність (автомобіль) за його безпосереднім призначенням, що створювало суттєві незручності і примушувало його докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Так, зокрема, його автомобіль необхідний йому в побуті для перевезення членів моєї сім`ї та використання в інших справах.

На сьогоднішній день страховиком страхове відшкодування в повній мірі йому не виплачено, що є порушенням договору страхування та Закону «Про обов`язкове страхування...». На подану ним заяву зі всіма необхідними документами відповідач 1 сплатив йому лише частину страхового відшкодування, при цьому письмово йому не надав жодної відповіді. Відповідач 2 на відшкодування завданої ним шкоди взагалі не сплатив йому жодної копійки. За таких обставин він вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 12.09.2019 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, внаслідок доррожньо - транспортної пригоди, в звязку з відмовою позивача від позову.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Ленський І.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ТДВ СК «Альфа - Гарант» Захарчук А.В. в судовому засіданні підтримав поданий до суду відзив, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вимога позивача про відшкодування майнової шкоди є незаконною, необґрунтованою, та зазначив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 чинного ЦПК України, які містить чіткі вимоги щодо змісту (тексту) позовної заяви. Відносини, що склалися між сторонами у зв`язку з виплатою страхового відшкодування за полісом № АК/2422088 врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, відповідно до положень п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує увстановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, відновленому законодавством. Оцінка майна (шкоди) проводиться суб`єктом оцінювання, який має ліцензію Фонду державного майна України у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24. у.2003 року № 142/5/2092. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. 08.12.2017 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернувся позивач з заявою про настання дорожньо-транспортну пригоду від 04.12.2017 о 09:50 на а/д М-21 «Виступовичі-Овруч- Могилів-Подільський» 253 км. + 380 м., за участю транспортних засобів «ВАЗ» д. н. з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «ТОYОТА» д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. На виконання вимог ст. ст. 22, 29 та 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТДВ СК «Альфа- Гарант» звернулось до незалежного оцінювача, ФОП ОСОБА_5 , з метою визначення вартості матеріального збитку, якого зазнав власник у зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу.

Згідно Звіту № 06-0/38/, складеного незалежним оцінювачем, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «ТОYОТА» д. н. з. НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 48 673 грн. 09 коп. з ПДВ та 40 560 грн. 91 коп. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ. Пунктом 7.38. Методики, передбачено що значення ЕЗ (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ: 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо ТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалось в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4. Значення процента фізичного, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складових КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення Ез приймається рівним 0,7. Термін експлуатації зазначеного ТЗ на момент ДТП становив більше 10 років. Відповідно до звіту № 06-0/38/3, виконаного незалежним оцінювачем, коефіцієнт фізичного зносу склав 0.626.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка, відповідно до Полісу АК/2422088 становить 1000 грн. 00 коп.

Також, у своїй заяві про страхове відшкодування від 19.02.2018 позивач надав Товариству акти виконаних робіт від 16.01.2018 та від 23.01.2018 щодо ремонту автомобіля та акт виконаних робіт щодо послуг евакуатора.

Отже, розрахунок страхового відшкодування виглядає наступним чином:

48 673,09 (мат. збиток за Звітом) + 3700 (евакуація) - 1000 (франшиза) = 51 373 грн. 09 коп.

Дана сума була сплачена позивачу 02.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням № Ю-105533 від 02.05.2018.

Отже, ТДВ СК «Альфа-Гарант» виконало свої зобов`язання за полісом за шкоду, заподіяну транспортному засобу позивача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Акти виконаних робіт, проте вказані документи не можуть бути належними та допустимими доказами для визначення розміру страхового відшкодування відповідно до положень ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», адже вони не є результатом практичної діяльності суб`єктів оціночної діяльності. Нормами ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко передбачено, що потерпілій особі виплачується оцінена шкода, тим більше відповідно до ст. 29 вказаного Закону встановлено, що розмір страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Акти виконаних робіт не містять, і взагалі не можуть містити відомостей щодо застосування коефіцієнту фізичного зносу, тому що це може бути здійснено лише суб`єктом оціночної діяльності. ФОП Литвинчук навіть не є офіційним дилером автомобілів марки «Тоуоtа», він є лише суб`єктом господарювання, який самостійно визначає вартість своїх робіт. Акти виконаних робіт на відміну від Звіту № 06-0/38/3, складеного незалежним оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , не містять відомостей щодо актуальних ринкових показників щодо вартості робіт та запчастин, вони лише відображають вартість ремонту на одному конкретному СТО. Натомість звіт ФОП ОСОБА_5 виконані оцінювачем із застосуванням джерел, які дозволені і рекомендовані Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Отже, з огляду на зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» 51 370 грн. 20 коп. є необґрунтованими та незаконними, позивач не надає жодних належних та допустимих доказів, які спростовували б Звіт № 06-0/38/3 складений незалежним оцінювачем ФОП ОСОБА_5 .

Крім того, Акти виконаних робіт від 16.01.2018 та від 23.01.2018, на які посилається позивач як підставу своїх позовних вимог, в силу положень ст. ст. 2, 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є недопустимими доказами по справі, тому що вказані обставини справи можуть бути підтверджені виключно актом автотоварознавчого дослідження (оцінки).

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, відповідно до звіту № 06-0/38/3, коефіцієнт фізичного зносу становить 0.626.

Відповідно до акту виконаних робіт від 16.01.2018 року всього вартість ремонту становить 13 251 грн. 00 коп. З них, 90 817 грн. 00 коп. - вартість деталей, 8714 грн. - вартість робіт і 13 720 рн. - вартість матеріалів.

Тобто, якщо застосувати коефіцієнт фізичного зносу до акту виконаних робіт, на який юсилається Позивач, отримаємо суму, яка майже така ж, як і у Звіті № 06-0/38/3:

90 817 грн. - 62,6% = 33965 грн. 56 коп. (деталі зі зносом).

33965,56 + 8 714+ 13 720 = 56399 грн. 56 коп. (вартість ремонту зі зносом).

Що стосується штрафних санкцій, то, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних асобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового ідшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, означених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі пізнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Останню заяву про страхове відшкодування від 19.02.2018 року від Позивача ТДВ СК Альфа-Гарант» отримало 27.02.2018 року, а страхове відшкодування було виплачене 02.05.2018 юку, тобто на 73 день.

Отже. ТДВ СК «Альфа-Гарант» ніяким чином не порушила строки виплати страхового відшкодування Позивачу, саме тому нарахування пені та 3 % річних є незаконним та необґрунтованим.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого гуду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року, положення статті ;25 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Відповідно до положень ст. 992 Цивільного кодексу України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) і грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З огляду на зазначене, вбачається, що у зв`язку з простроченням виплати страхового відшкодування, особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, має право вимагати лише стягнення неустойки, у даному випадку, керуючись п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - ПЕНІ.

Що ж до положень ст. 625 ЦК України, то вони не застосовуються до вказаного виду правовідносин, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язання, яке виникає з договірних зобов`язань.

Нагадуємо, що між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та позивачем не існувало та не існує на даний час жодних договірних зобов`язань.

Відповідно до положень п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку ардвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який приховується пеня.

Наголошуємо на тому, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» не було простроченою виплату страхового відшкодування, страхове відшкодування було сплачено у встановлений п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк.

Отже, на даний час не існує жодних правових підстав для стягнення з ТДВ СК «Альфа- Гарант» 3% річних та пені.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різниию між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно вищевикладеного вбачається, що Товариством було виконано свій обов`язок, щодо визначення розміру завданого збитку та виплати страхового відшкодування відповідно до отриманих документів та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, вважаю, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими не відповідають вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», крім того ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило всі заходи для виплати страхового відшкодування в повному обсязі.

У позовній заяві позивач висуває вимоги щодо виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, в тексті позовної заяви Позивач жодним чином не обґрунтовує свої вимоги за шкоду, заподіяну здоров`ю. В тексті немає ні розрахунку, ні посилання на документи, на підставі яких розраховуються вимоги за шкоду здоров`ю. Також, додатки до позовної заяви не містять згадки про документи, які стосуються шкоди, заподіяної здоров`ю.

Отже, вимоги позивача у сумі 3 743 грн. 29 коп. за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, є незаконними та необґрунтованими.

Отже, Товариством було виконано свій обов`язок, щодо визначення розміру завданого збитку та виплати страхового відшкодування відповідно до отриманих документів та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у встановлені строки.

До того ж, у порушення ст. ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивачем не надано в обґрунтування своїх позовних вимог експертного висновку щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого пошкодженому транспортному засобу, не враховано коефіцієнт фізичного зносу. Докази, на які посилається Позивач є неналежними відповідно до положень ст. ст. 60, 78 чинного ЦПК України.

Що стосується шкоди здоров`ю, то в порушення ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивачем не надано доказів понесених витрат (підтверджених закладом охорони здоров`я) для лікування травм, отриманих під час ДТП, а також доказів, що ці травми мають причинно-наслідковий зв`язок з ДТП.

На виконання ст. 134 ЦПК України, повідомляю, що по даній справі ТДВ СК «Альфа- Гарант» очікує понести витрати на професійну правничу допомогу для представництва інтересів ТДВ СК «Альфа-Гарант» у суді першої інстанції, а також в апеляційному та касаційному провадженні відповідно до розрахунку, складеному адвокатом, а також витрати на оплату судового збору за апеляційну та касаційну скаргу, у розмірі, визначеному чинним законодавством та витрати на судову експертизу.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено, що 04 грудня 2017 року на автодорозі М-21 Виступович - Овруч - Могилів-Подільський сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ 210994-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого його знесло і відбулось зіткнення з належним йому автомобілем ТОYОТА LAND CRUISER PRADO д.н. НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди його автомобілю були завдані механічні пошкодження.

В січні місяці 2018 року для відновлення пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, він віддав автомобіль в ремонт, за який заплатив 113 776,00 грн., то підтверджується актами виконаних робіт від 16.01.2018 та 23.01.2018. За послуги евакуатора його автомобіля з місця ДТП він сплатив 5200,00 грн.

Витрати на лікування внаслідок пережитого нервового стресу під час ДТП склали 3743,29 грн. Таким чином, загальна сума завданої йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди становить 122719,29 гри.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_4 , що підтверджується постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2018 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення 04.12.2017 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 49-50).

Винна в настанні дорожньо-транспортної пригоди особа - ОСОБА_4 , застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ТДВ СК «Альфа-Гарант», що було встановлено на місці оформлення матеріалів ДТП та підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, номер АК / 2422088 строком дії з 08.01.2017 по 07.01.2018. За вказаним полісом страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, завдану життю та здоров`ю, становить 200 000, 00 грн.; завдану майну становить 100 000,00 грн., розмір франшизи - 1000,00 грн.(а.с. 6).

ОСОБА_2 надіслав ТДВ СК «Альфа-Гарант» заяву про виплату йому страхового відшкодування в сумі 122 719,29 грн., з урахуванням франшизи та ліміту відповідальності повинен був сплатити йому з цієї суми 102 743.29 грн. = 100 000,00 (матеріальна шкода) + 3743,29 грн. (шкода життю та здоров`ю) - 1000,00 грн. (франшиза) (а.с. 10).

Заяву про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування разом з необхідними документами ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримав 27.02.2018, що підтверджується відповіддю від 30.03.2018 №12/901 на адвокатський запит (а.с. 12).

Таким чином, страхове відшкодування по даному страховому випадку повинно було бути виплачене йому не пізніше 28.05.2018. ОСОБА_2 отримав 02.05.2018 кошти в сумі 51 373.09 грн., що підтверджується банківською випискою по картковому рахунку ОСОБА_4 (а.с. 13), а також платіжним дорученням № ID-105533 ВІД 02.05.2018 (А.С. 119).

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) до повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до висновку судового експерта № 75 від 21.12.2017 експертного автотоварознавчого дослідження, розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 , власнику транспортного засобу ТОYОТА LAND CRUISER PRADO д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП становить 70 586 грн. (а.с. 164-172).

На ухвалу суду від 22.04.2019 про встановлення розміру матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ТОYОТА LAND CRUISER PRADO д.н. НОМЕР_2 , внаслідок джорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.12.2017, судовий експерт Лендя О.В. повідомив про неможливість проведення судової експертизи, в зв`язку з тим, що зазначений автомобіль було відремонтовано відповідачем, в результаті чого усі пошкодження, які були завдані автомобілю внаслідок ДТП, виявити не представляється можливим. За таких обставин суд, приймаючи рішення взяв до уваги висновок судового експерта № 75 від 21.12.2017.

Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із п. 8, 9 ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 9 142/5/2092 - вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збійку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складниками та підновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам - негрукторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля і заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у газі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ: Про страхування), при настанні страхового випадку страховик, згідно з лімітами відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю та майну третьої особи.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про страхування» страховий випадок це дія. передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової чиї (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про страхування», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди, завданої нею іншій особі, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до вимог п.п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди. Згідно з п.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, а згідно з ч.2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується виною особою.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про страхування», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору .на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором і страхового акта.

На сьогоднішній день страховиком страхове відшкодування в повній мірі йому не виплачено, що є порушенням договору страхування та Закону «Про обов`язкове страхування...». На подану ОСОБА_2 заяву зі всіма необхідними документами ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатив йому лише частину страхового відшкодування.

Тобто, відповідно до висновку судового експерта № 75 від 21.12.2017 розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 , власнику транспортного засобу ТОYОТА LAND CRUISER PRADO д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП становить 70 586 грн., йому відповідно до платіжного доручення № ID-105533 ВІД 02.05.2018 сплачено 51373,09 грн., за вирахуванням розміру франшизи 1000 грн., послуги евакуатора - 3 700 грн., тому заборгованість ТДВ СК «Альфа-Гарант» перед ОСОБА_2 становить 21 912,91 грн. (70 586 грн. - 51 373,09 грн. - 1000 грн. + 3 700 грн.).

Також, згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини інш відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодував договором майнового страхування, у межах фактичиних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Що стосується штрафних санкцій, то, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних асобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового ідшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, означених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі пізнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Останню заяву про страхове відшкодування від 19.02.2018 року від позивача ТДВ СК Альфа-Гарант» отримало 27.02.2018, а страхове відшкодування було виплачене 02.05.2018, тобто на 73 день.

Отже, ТДВ СК «Альфа-Гарант» ніяким чином не порушила строки виплати страхового відшкодування Позивачу, саме тому нарахування пені та 3 % річних є незаконним та необґрунтованим.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого гуду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року, положення статті ;25 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Відповідно до положень ст. 992 Цивільного кодексу України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) і грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З огляду на зазначене, вбачається, що у зв`язку з простроченням виплати страхового відшкодування, особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, має право вимагати лише стягнення неустойки, у даному випадку, керуючись п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - ПЕНІ.

Що ж до положень ст. 625 ЦК України, то вони не застосовуються до вказаного виду правовідносин, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язання, яке виникає з договірних зобов`язань.

Між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та позивачем не існувало та не існує жодних договірних зобов`язань.

Відповідно до положень п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку ардвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який приховується пеня.

ТДВ СК «Альфа-Гарант» не було простроченою виплату страхового відшкодування, страхове відшкодування було сплачено у встановлений п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк.

Отже, на даний час не існує жодних правових підстав для стягнення з ТДВ СК «Альфа- Гарант» 3% річних та пені.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підтягають відшкодуванню і визначається відповідного реальної вартості втраченого майна на момент рогляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином на користь ОСОБА_2 з відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» підлягає стягнення за відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 21 912,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави.

Із матеріалів справи вбачається, що такі витрати підтвердженодоговіром про надання правової допомоги, квитанцію № 41 від 09.04.2019, розрахунком вартості та описом послуг адвоката становлять 5100,00грн., суд, вважає справедливою та обґрунтованою і пропорційною предмету спору суму витрат на правову допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141,259, 264, 265,268 ЦПК України,ст.ст. 1187, 1167, 1194 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»на користь ОСОБА_2 21 912 (двадцять одну тисячу девятсот дванадцять) гривень 91 коп. матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок пошкодження автомобіля «Тoyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.12.2017.

В іншій частині позову ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригодивідмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 704,80(сімсот чотири) гривні 80 коп.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»на користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Повний текст рішення буде складено 20.09.2019.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

СУДДЯ- підпис

З оригіналом вірно:

Суддя Секретар

Дата документу 12.09.19