Ухвала суду № 84423958, 23.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 вересня 2019 року Справа № 160/8973/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2019 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа".

У відповідності до вимог ч.1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судом встановлено, що право позивача на подання даної позовної заяви виникло після складення акту перевірки Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" 20.03.2019 року. Однак позовна заява до суду подана 11.09.2019 року.

У відповідності до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Таким чином, станом на момент звернення з позовом до суду позивачем пропущено строк, визначений ч.2 ст. 122 КАС України.

До позовної заяви позивачем додано клопотання від 16.09.2019 року про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду. Означене клопотання обгрунтовано тим, що позивач неодноразово звертався з даним адміністративним позовом до суду у період з травня по серпень 2019 року, однак ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду, копії яких додано до позовної заяви, позовні заяви повернуто позивачу. В якості поважних підстав для поновлення строку звернення з позовом до суду позивач посилається на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає останньому повторно звернутися з позовом до суду, а також на те, що позовна заява подана з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю працюючих.

Суд зазначає, що чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що “позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу” (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”).

Суд вважає неведені позивачем доводи у клопотанні про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду неповажними з огляду на таке.

Суд зазначає, що неналежним чином оформлена довіреність представника позивача, на підставі якої Дніпропетровський окружний адміністративний суду своєю ухвалою 22.05.2019 повернув позовну заяву позивачу, не може бути поважною причиною для поновлення строку звернення з позовом до суду, оскільки саме позивач оформлює довіреність на представництво його інтересів у суді.

Окрім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Посилання позивача на те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 160/7151/19 повернуто позовну заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про застосування заходів реагування, у той час як позивачем вчасно подано клопотання на вимоги ухвали суду, про що свідчать квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу суду з відміткою про отримання не позбавляє можливості позивача оскаржити означену ухвалу в апеляційному порядку.

Суд зауважує на тому, що повернення позовної заяви не перешкоджає останньому повторно звернутися з позовом до суду, однак остання повинна бути подана до суду в межах строків визначених КАС України.

Таким чином, оскільки позовна заява подана з пропущенням строків звернення до адміністративного суду, а також те, що суд не визнав поважними причини пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду, які зазначені у клопотанні позивача від 16.09.2019 року, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст. ст. 123, 256 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - п"ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:

- клопотання про поновлення строку звернення з позовною заявою до адміністративного суду, у якій зазначити інші підстави для поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 КАС України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Царікова