Ухвала суду № 84423886, 23.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

23 вересня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3886/19 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2019 року № Ф-100311-55,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2019 року № Ф-100311-55 в сумі 21030,90 грн.

Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2019 року № Ф-100311-55 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

18 вересня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 47823/2019 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява від 17 вересня 2019 року про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 лютого 2015 року він подав державному реєстратору Реєстраційної служби Новопсковського районного управління юстиції Луганської області реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця за формою № 10, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3178/5.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в редакції від 01 січня 2015 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Частина друга вказаної статті передбачає, що порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру. Тобто, законом імперативно визначено, що до процедури проведення державної реєстрації віднесено перевірку державним реєстратором документів, внесення відповідних відомостей про реєстрацію до Єдиного державного реєстру, а також оформлення і видача виписки з Єдиного державного реєстру.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в редакції від 01 січня 2015 року встановлено, що виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – документ, що містить відомості про юридичну особу або її відокремлені підрозділи, або фізичну особу-підприємця, визначені цим Законом, і використовується для їх ідентифікації під час провадження господарської діяльності та відкриття рахунку в банку. Із вказаного слідує, що оформлення та видача державним реєстратором виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є законодавчо визначеною складовою порядку проведення державної реєстрації, що містить у собі відомості щодо фізичної особи-підприємця, зокрема, й підтвердження факту внесення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру, а у подальшому використовується для ідентифікації підприємця під час провадження ним господарської діяльності. Позивачу виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором не було видано, а також виписку не було направлено на його поштову адресу, що підтверджується копією реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця від 11 лютого 2015 року.

З огляду на вказане, вважаючи, що державна реєстрація як фізичної особи-підприємця не відбулася, позивач не подавав заяву до органу ДФС про взяття його на облік як платника податку та не здійснював жодної підприємницької діяльності. Разом з тим, 20 травня 2019 року відповідачем на ім`я позивача виписано вимогу № Ф-100311-55 про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030,90 грн. У вимозі вказано, що підставою для її сформування є дані інформаційної системи органу доходів і зборів.

Про існування вимоги позивачу стало відомо з листа посадових осіб Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 08 серпня 2019 року. У встановлений законодавством строк позивач оскаржив зазначену вимогу та отримав відповідь від Головного управління ДФС у Луганській області від 21 серпня 2019 року № ФОП-4658/12-32-55-07. У листі зазначено, що згідно інформаційних систем ДФС позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11 лютого 2015 року та жодного разу не подавав до податкових органів звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Посилаючись на таке, відповідач автоматично нарахував позивачу єдиний соціальний внесок за 2017-2019 роки у сумі 21030,90 грн та відмовився скасовувати вказану вимогу. Крім того, дізнавшись від державного виконавця про те, що до державного реєстру 11 лютого 2015 року внесено запис про державну реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця, 12 серпня 2019 року останній подав державному реєстратору реєстраційну картку на проведення реєстраційної дії з метою виключення відомостей про себе з ЄДР.

З посиланням положення статей 1, 4, 8, 9, 12, 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, позивач вважає, що формування вимоги в автоматичному режимі без виконання вимог вищезазначених нормативних актів є недопустимим, а отже, оскаржувана вимога підлягає скасуванню.

Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

До позовної заяви додано заяву про визнання причин пропущеного строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.

Предметом цього адміністративного позову є оскарження вимоги Головного управління ДФС у Луганській області від 20 травня 2019 року № Ф-100311-55 про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030,90 грн, яку сформовано на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб. Відповідно до абзаців третього, четвертого частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Згідно з абзацом дев`ятим цієї ж частини статті Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Про оскаржувану вимогу позивач дізнався лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 серпня 2019 року ВП № 59762304, а саме 08 серпня 2019 року. Позивач не отримував від відповідача вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в порядку, встановленому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Не погодившись з оскаржуваною вимогою, позивач 14 серпня 2019 року в межах визначеного законом десятиденного строку, звернувся до Головного управління ДФС у Луганській області із скаргою, у якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2019 року № Ф-100311-55, на що отримав відмову, викладену у листі Головного управління ДФС у Луганській області від 21 серпня 2019 року № ФОП-4658/12-32-55-07. 30 серпня 2019 року, одразу після отримання відмови відповідача та у межах десятиденного строку, позивач звернувся з позовом до суду.

При цьому, в постанові від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19 Верховний Суд зазначив таке: «Правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ».

Судова практика в частині строків звернення до суду має бути зрозумілою та передбачуваною, а відступлення від правових позицій, при відсутності змін до законодавства, не може обмежувати право на звернення до суду. Реалізація таких відступлень від правових позицій Верховного Суду має здійснюватися розумно, поступово та публічно. При отриманні вимоги, яка оскаржується, позивач мав розумні очікування, які засновані на законодавстві та судовій практиці щодо тривалості строків оскарження.

З урахуванням викладеного, позивач просить поновити йому строк звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті другої Закону № 2464-VI).

Положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI встановлено, що виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.

В силу приписів пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абзацами четвертим, п`ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу десятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

З огляду на те, що позивач вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2019 року № Ф-100311-55 від відповідача не отримував та вживав заходів щодо її оскарження в досудовому порядку, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 121, 122, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2019 року № Ф-100311-55.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2019 року № Ф-100311-55 у адміністративній справі № 360/3886/19.

Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Луганській області у строк до 17 жовтня 2019 року надати для приєднання до справи інтегровану картку платника єдиного внеску за спірний період у вигляді, придатному для встановлення повного опису операцій, оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) разом з доказами її направлення і вручення платнику єдиного внеску, розрахунок недоїмки, зазначеної у оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки), документи, що підтверджують наявність нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначених у оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) – звіти, акти перевірки тощо та документально підтверджену інформацію щодо обраної позивачем системи оподаткування.

Зобов`язати Новопсковську районну державну адміністрацію Луганської області у строк до 17 жовтня 2019 року надати суду інформацію, чи отримував (якщо так, то яким чином: нарочним, поштою) ОСОБА_1 виписку з ЄДР щодо державної реєстрації фізичною особою-підприємцем.

Запропонувати:

- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

- відповідачу подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Відповідно до роз`яснень Ради суддів України, викладених у посібнику “Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях”, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 12, з метою врегулювання конфлікту інтересів через наявність у судді близької особи, яка працювала в Головному управлінні ДФС у Луганській області, розкриваю учасникам справи інформацію, що моя рідна сестра з 13 квітня 2017 року по 28 серпня 2019 року працювала в Головному управлінні ДФС у Луганській області на посаді заступника начальника управління - начальника відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб. З 29 серпня 2019 року моя рідна сестра працює в Головному управлінні ДПС у Луганській області на посаді начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб.

Якщо після розкриття інформації про роботу близької особи в Головному управлінні ДФС у Луганській області та Головному управлінні ДПС у Луганській області, учасниками справи не буде заявлений відвід судді, конфлікт інтересів вважатиметься врегульованим.

Якщо після розкриття інформації учасниками справи судді буде заявлено відвід, заяву про відвід буде вирішено у порядку, визначеному процесуальним законом.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі “Електронний суд” для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

СуддяТ.І. Чернявська