Рішення № 84423880, 02.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року Справа № 160/6764/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 10.06.2019 року № 44 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за віком, відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з часу досягнення ОСОБА_1 віку 50 років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за віком, відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючі з 21.03.2019 року, тобто з дня досягнення ОСОБА_1 віку 50 років.

В обґрунтування позову зазначено, що 28.03.2019 року, після досягнення 50 років, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням від 10.06.2019 року №44 відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу. В той же час, у рішенні зазначено, що період роботи позивача з 22.08.1992 року по 13.03.2001 року не зараховано до пільгового стажу, у зв`язку з відсутністю атестації робочого місця. Позивач вважає таку відмову протиправною, що порушує його право на соціальних захист, а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначив, що зарахувати період роботи позивача з 22.08.1992 року по 13.03.2001 року до пільгового стажу неможливо, у зв`язку з відсутністю атестації робочих місць.

Виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 28.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по списку №1 та надав відповідні документи.

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №5 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10.06.2019 року №44 відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах по Списку №1. В обґрунтування рішення зазначено, що стаж роботи ОСОБА_1 в особливо шкідливих умовах праці за списком №1 складає 4 роки 11 місяців 1 день. Період роботи з 22.08.1992 року по 12.03.2001 року не враховано до стажу роботи за списком №1, у зв`язку з тим, що атестація робочого місця слюсаря-ремонтника управління "Мехремонт" проведена 13.03.2001 року відповідно до наказу №112 (а.с. 9).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спірним питанням в цій справі є не зарахування відповідачем до пільгового стажу період роботи позивача з 22.08.1992 року по 12.03.2001 року, у зв`язку з не проведенням підприємством атестації робочих місць.

Статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1993 року за № 637 (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, з аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що використання норм Порядку № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у трудовій книжці НОМЕР_1 містяться записи, що ОСОБА_1 працював у період з 01.12.1992 року по 30.09.2003 року слюсарем-ремонтником з ремонту обладнання в металургійному цеху №2 в управлінні "Мехремонт".

Вказане не заперечується відповідачем, однак у зв`язку з відсутністю наказів про проведення атестації у період з 22.08.1192 року по 12.03.2001 року відповідачем не зараховано вказаний період роботи позивача до пільгового стажу.

В матеріалах справи міститься довідка від 12.04.2016 року №01-23/412, надана філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" про уточнення особливого характеру роботи, умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії, яка підтверджує, що ОСОБА_1 працював:

- з 10.10.1991 року по 30.11.1992 року в якості слюсаря-ремонтника по обладнанню в металургійному цеху №2 по ремонту технологічного обладнання металургійного комплексу, вказана посада віднесена до списку №1, наказ про атестацію робочих місць №33 від 25.01.1995 року;

- з 01.12.1992 року по 16.04.1997 року в якості слюсаря-ремонтника по обладнанню в металургійному цеху №2 в управлінні "Мехремонт", вказана посада віднесена до списку №1, наказ про атестацію робочих місць №33 від 25.01.1995 року;

- з 17.04.1997 року по 30.09.2003 року в якості слюсаря-ремонтника по обладнанню в металургійному цеху №2 в управлінні "Мехремонт", вказана посада віднесена до списку №1, наказ про атестацію робочих місць №33 від 25.01.1995 року, №112 від 13.03.2001 року;

- з 01.10.2003 року по 31.03.2005 року в якості слюсаря-ремонтника відділу №2 металургійного виробництва спеціалізованого управління ремонту і монтажу, вказана посада віднесена до списку №1, наказ про атестацію робочих місць №112 від 13.03.2001 року.

Судом встановлено, що фактично, відповідачем визначено підставою для не зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи з 22.08.1992 року по 12.03.2001 року, перерву в атестації робочих місць. Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що пільгових стаж позивача по списку №1 складає 4 роки 11 місяців 1 день.

Проте, така позиція відповідача є помилковою та з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку №442 № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. № 383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 Порядку №442 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть бути надані будь-які документи, як містять відомості про періоди роботи.

З довідки від 12.04.2016 року №01-23/412, яка уточнює особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах вбачається, що за спірний період роботи позивача з 22.08.1992 року по 12.03.2001 року професія "слюсар-ремонтник" атестована згідно наказів про атестацію робочих місць №33 від 25.01.1995 року, №112 від 13.03.2001 року.

У відзиві на позов представником відповідача не спростовано ті обставини, що жодних змін в організації роботи за робочим місцем позивача, змін у назві професії, колі службових обов`язків з моменту атестації до повторних атестацій не відбувалось.

Таким чином, записами у трудовій книжці та довідкою підтверджено характер роботи і стаж, який дає позивачу право на зарахування до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 22.08.1992 року по 12.03.2001 року слюсарем-ремонтником в управлінні "Мехремонт".

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про протиправність рішення відповідача від 10.06.2019 року №44, у якому не зараховано позивачу до пільгового стажу по списку №1 періоду роботи з 22.08.1992 року по 12.03.2001 року.

З метою ефективного та повного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позову та зобов`язує ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22.08.1992 року по 12.03.2001 року, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах за віком відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 21.03.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 28.03.2019 року з урахуванням висновків суду.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновків, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №3 від 11.07.2019 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 384,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 10.06.2019 року № 44 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за віком відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, період роботи з 22.08.1992 року по 12.03.2001 року в управлінні "Мехремонт".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці, рішення по справі винесено у перший робочий день судді 02.09.2019 року.

Суддя М.В. Бондар