Рішення № 84423720, 17.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 803/1335/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 року №423747-13 та №423737.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області 30.06.2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення №423747-13 та №423737, якими позивачу визначено суми податкових зобов`язань за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік з двох автомобілів по 25 000 грн.

Позивач вважає дані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати у зв`язку з тим, що належні їй транспортні засоби не є об`єктом оподаткування, оскільки їх середньоринкова вартість є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, яка розраховується за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року витребувано у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України повний розрахунок середньоринкової вартості автомобілів марки: AUDI, модель Q7, 2015 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального дизель, станом на 01 січня 2017 року; AUDI, модель Q7, 2016 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального дизель, станом на 01 січня 2017 року. Провадження в даній справі зупинено до отримання судом інформації з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Ухвалою суду від 17.09.2019 року поновлено провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби:

1) марки Audi, модель Q7, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель, дата реєстрації транспортного засобу - 24.04.2015, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ;

2) марки Audi, модель Q7, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель, дата реєстрації транспортного засобу - 12.08.2016, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

ГУ ДФС у Волинській області 30.06.2017 сформовано та направлено ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення №423747-13 по автомобілю марки Audi, модель Q7, 2016 року випуску та № НОМЕР_5 по автомобілю марки Audi, модель Q7, 2015 року випуску, якими визначено позивачу суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25 000 грн. по кожному.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даного публічно-правового спору суд враховує положення таких нормативно-правових актів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно із положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Абзацом другим зазначеного підпункту (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3 200,00 грн.

Відтак, об`єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000,00 грн. (3 200,00 грн. х 375).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №66 (далі - Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, обєму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року за №403.

Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

При здійснені судом калькуляції (розрахунку) на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкової вартості автомобіля позивача марки Audi, модель Q7, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель, встановлено, що його вартість становить 1 004 358,50 грн., тобто є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 200 000 грн.).

Разом з тим, встановлено, що вартість автомобіля позивача марки Audi, модель Q7, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель, встановлено, що його вартість становить 1 245 404,54 грн., тобто є більшою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 200 000 грн.).

Судом також досліджено «Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році», розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому зазначено, що оподаткуванню підлягає автомобіль Audi, модель Q7, тип пального - дизель, об`єм двигуна 3,0, з року випуску якого минуло не більше 3 років.

Отже, з наведеного слідує, що оподаткуванню підлягає лише автомобіль позивача Audi, модель Q7, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали суду від 03.12.2018 Мінекономрозвитку листом від 12.12.2018 повідомило, що розрахована згідно з Методикою середньоринкова вартість транспортного засобу марки AUDI Q7, з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, 2015 та 2016 років випуску, у 2017 році становила відповідно 1 004 335 грн. та 1 245 375,40 грн. Таким чином, враховуючи викладене, з урахуванням приписів статті 267 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що належний позивачу транспортний засіб марки Audi, модель Q7, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 №423737-13 та визначення позивачу по даному автомобілю грошового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25 000 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що належний позивачу автомобіль марки Audi, модель Q7, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель, підлягає оподаткуванню, тому відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 №423747-13 та визначено позивачу по даному автомобілю грошове зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково шляхом прийняття постанови визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 30.06.2017 №423737-13, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС У Волинській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 09.10.2017 №7748.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 30.06.2017 №423737-13.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ).

Відповідач: Головне управління ДФС у Волинській області (43000, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 23.09.2019 року.