Рішення № 84423682, 23.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року м. Київ справа № 320/1796/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

9 квітня 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу на суму 21547 грн 64 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб на суму 16575 грн 11 коп. та з військового збору на суму 4972 грн 53 коп. за 2017 рік. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

6 вересня 2019 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та податку по військовому збору на загальну суму 21547 грн 64 коп.

Указана заборгованість виникла наступним чином.

Відповідачем 30 квітня 2018 р. самостійно подано до Білоцерківської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 р., у якій самостійно визначено податкові зобов`язання: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 16575 грн 11 коп. та військовий збір у розмірі 4972 грн 53 коп., що підлягали сплаті у загальній сумі 21547 грн 64 коп.

Ці суми податкових зобов`язань у встановленому порядку та у визначені строки сплачено не було.

2 серпня 2018 р. позивачем направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №266747-50 на загальну суму 21611 грн 26, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно з відмітками на цьому повідомленні його не було вручено відповідачу з відміткою: повернуто за терміном зберігання.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку наявної у нього заборгованості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з вимогами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як убачається з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з вимогами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно з вимогами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до вимог п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як убачається з п. 203.2 ст. 203 ПК України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з вимогами п. 56.11 ст. 56 ПК України самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Суд зазначає, що податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору самостійно визначено відповідачем згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2017 р., але не було сплачено відповідачем, а тому загальна сума податкового боргу відповідача складає 21547 грн 64 коп.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується копіями: розрахунку податкового боргу; довідки позивача, згідно з якою станом на 26 березня 2019 р. у відповідача наявний податковий борг на суму 21547 грн. 64 коп.; карткою особового рахунку відповідача, згідно з якою заборгованість з податку на доходи фізичних осіб складає 16575 грн 11 коп.; карткою особового рахунку відповідача, згідно з якою заборгованість з податку по військовому збору складає 4972 грн 53 коп.; податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 р., у якій відповідачем самостійно визначено податок на доходи фізичних осіб - 16575 грн 11 коп. та суму військового збору - 4972 грн 53 коп., які підлягають сплаті у загальній сумі 21547 грн 64 коп.

Згідно з вимогами п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Відповідно до вимог пп. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою позивачем податкових зобов`язань, відповідачем надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 2 серпня 2018 р. № 266747-50.

При вирішенні справи судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження сплати вказаних сум.

Із урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, безпосередньо досліджених судом доказів, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та військового збору на загальну суму 21547 грн. 64 коп., яка підлягає стягненню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, беручи до уваги відсутність витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до відповідного бюджету борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16575 грн. 11 коп. та борг з військового збору у розмірі 4972 грн. 53 коп., а всього в рахунок погашення податкового боргу стягнути кошти в сумі 21547 (двадцять одна тисяча п`ятсот сорок сім) грн. 64 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 39393260.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 23 вересня 2019 року.