Рішення № 84423612, 16.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 вересня 2019 р. Справа № 120/1885/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Бабія Миколи Сергійовича

представника позивача: Дмитренка Павла Володимировича

представника відповідача: Гончаренка Ігоря Володимировича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінниця Агро Транс» (вул. Пирогова, б. 185, м. Вінниця, 21000)

до: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 23, м. Вінниця, 21036)

про: визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінниця Агро Транс» (далі - позивач) з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 119127 від 22.05.2019 року про накладення адміністративного господарського штрафу у сумі 1 700 грн. 00 коп..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем 22.05.2019 року прийнято постанову № 119127 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в сумі 1 700 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що транспортний засіб позивача обладнаний тахографом. Під час проведення перевірки водієві не було надано направлень на перевірку, акт перевірки складений без зазначення органу державного контролю, не зрозуміло суть порушення. У спірній постанові не описано змісту правопорушення, за яке накладається стягнення, не зазначено місце, час, об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. За таких умов, позивач вважає, що порушується його право на захист. Адже, із вказаної вище постанови, неможливо встановити, які саме дії чи бездіяльність трактуються в ній як правопорушення. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 18.06.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 16.07.2019 року. Одночасно цією ухвалою зобов`язано позивача надати до суду належним чином завірені копії певних документів.

16.07.2019 року за вх. № 36727 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про долучення до матеріалів справи документів.

У судове засіданні 16.07.2019 року представники сторін не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. У зв`язку з неявкою сторін, судове засіданні відкладено на 30.07.2019 року.

30.07.2019 року за вх. № 39195 представником відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому він просив перенести розгляд справи у зв`язку із необхідністю долучення додаткових доказів для всебічного та повного розгляду справи. У судовому засіданні 30.07.2019 року представник позивача зазначив про неможливість прийняття до уваги відзиву. Судове засіданні відкладено на 15.08.2019 року.

Судове засідання 15.08.2019 року було знято з розгляду у зв`язку з перебування судді в щорічній основній відпустці у період з 15.08.2019 року по 02.09.2019 року (наказ Вінницького окружного адміністративного суду № 137 в-к від 02.08.2019 року) та перенесено на 04.09.2019 року.

04.09.2019 року за вх. № 44617 через канцелярію суду відповідачем наданий відзив, в якому він позов не визнає, вважає його безпідставним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Так, уповноваженими особами Укртрансбезпеки в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 31.03.2019 року на а.д. Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 203 км. +500 м., перевірено транспортний засіб Маn, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить та використовується автомобільним перевізником - позивачем. За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 131136 від 31.03.2019 року, в якому вказано, порушення ч. 1 абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» надання послуг з перевезення без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: неоформлена картка водія ОСОБА_1 до цифрового тахографа. Тобто під час здійснення заходів державного контролю відносно транспортного засобу, що належить позивачеві, перевірялась наявність документів, передбачених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 року. Вказане виключає протиправність дій відповідача, відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засіданні 04.09.2019 року представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляді справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У зв`язку з необхідністю надання додаткових документів на підтвердження обставин справи, судове засідання відкладено на 12.09.2019 року.

У судовому засіданні 12.09.2019 року виникла необхідність надання документів, судове засідання відкладено на 16.09.2019 року.

16.09.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про долучення до матеріалів справи певних документів.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 31.03.2019 року о 21 год. 00 хв. головним спеціалістом відділу ЧАП Мельником В.М. та старшим державним інспектором ВДК Шпинем С.О. на підставі направлення на перевірку від 22.03.2019 № 001174 під час проведення рейдової перевірки автотранспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 і який належить озивачеві, виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - ЗУ «Про автомобільний транспорт»), а саме: «надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня - не оформлена картка водія ОСОБА_1 до цифрового тахографа».

Вказане порушення зафіксовано відповідним актом № 131136 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.03.2019 року. Наявність виявленого правопорушення позивачем під час судового розгляду справи не спростовувалась.

Повідомленням від 17.04.2019 року за № 4152/20/24-19, яке отримано нарочно представником позивача, відповідач повідомляв позивача про проведення 07.05.2019 року розгляду справи шодо порушення законодавства про автомобільний транспорт. На вказаному повідомлені представник позивача зазначив про перенесення розгляду справи на 22.05.2019 року.

22.05.2019 року позивач на розгляд справи шодо порушення законодавства про автомобільний транспорт представника не направив. Цього ж дня постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 119127 за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф в розмірі 1 700 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567) передбачена процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до ст. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (ст. 5 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до ч. 8 ст.53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

П. 13 Порядку № 1567 визначено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

У відповідності до вимог п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

У п. 15 Порядку 1567 визначено, що під час рейдової перевірки перевіряються виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У відповідності до вимог п. 16 Порядку 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством (ст. 18 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Порядок обігу карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах) затверджений Наказом Міністерства Інфраструктури України № 329 від 30.05.2013 року (далі - Порядок № 329) визначає процедури видачі, оновлення, заміни та анулювання дії карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах), а також строки дії таких карток.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 329 картка водія видається фізичним особам, після подачі заяви до Центру з видачі карток Компетентного органу особисто або поштовим відправленням.

Згідно п. 3.7. Заява на видачу або оновлення карток всіх типів повинні містити зразок підпису користувача картки. Після чого картка видається користувачу картки протягом 20 робочих днів з дня реєстрації заяви на видачу або оновлення картки, якщо не оформлено рішення про відмову у видачі картки.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року N 340 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за N 811/18106 (далі Положення № 340).

Згідно п. 1.3., 7.1. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку N 1567.

Системний аналіз наведених норм доводить, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи - Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. Для проведення рейдової перевірки видається відповідний щотижневий графік та направлення. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Визначений перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, не є вичерпним. До вказаних документів діючим законодавством передбачена наявність інших необхідних документів, зокрема, картка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаного документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2019 року під час проведення перевірки автотранспортного засобу, який належить позивачеві, виявлено порушення - відсутня (не оформлена) картка водія ОСОБА_1 до цифрового тахографа.

У судовому засіданні було з`ясовано, що була здійснена саме рейдова перевірка позивача, що також підтверджується наявною в матеріалах копією направлення на проведення перевірки № 001174 від 22.03.2019 року та відповідним щотижневим графіком.

Суд звертає увагу на те, що вказаними вимогами діючого законодавства не передбачено пред`явлення направлення на проведення рейдової перевірки під час її проведення. З огляду на вказане, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що водієві не було пред`явлено направлення на проведення перевірки. Крім цього, до суду позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаної ним обставини, що суперечить вимогам ч. 1 ст.. 77 КАС України.

Під час рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання режиму праці та відпочинку. Це в свою чергу встановлюється внаслідок перевірки картки водія до цифрового тахографу.

З огляду на це, суд звертає увагу, що перевірка наявності встановлених тахографів (пп.. 4 п. 5 Положення № 340) та перевірка наявності картки водія не є рівноцінним за значенням. Адже в першому випадку перевіряється безпосередня наявність технічного пристрою в автомобілі, а в другому - дотримання режиму роботи водія. З огляду на це, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що перевірка тахографу здійснюється виключно на транспортних засобах, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення.

Наявність цифрового тахографу у вказаному транспортному засобі та здійснення транспортним засобом саме внутрішніх перевезень підтверджується сторонами по справі та не є спірними обставинами.

Суд також зазначає, що позивач при цьому посилається на вимоги ст.. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», але текст правової норми, викладений позивачем, суттєво відрізняється від оригінального тексту.

Стосовно тверджень позивача, що акт перевірки № 131136 від 31.03.2019 року складений невідомо яким органом державної влади без зазначення посад осіб, що його склали, а також у ньому не вказано зміст правопорушення, суд зазначає наступне.

З належним чином засвідченої копії акту № 131136 від 31.03.2019 року та з наданого під час судового засідання оригіналу вказаного акту судом з`ясовано, що він складений головним спеціалістом відділу НАП Мельником В.М. та старшим державним інспектором ВДК Шпінем С.О.. При цьому, суд вказує, що цей акт складений згідно вимог додатку № 3 Порядку № 1567 та містить відбиток штемпеля у правому верхньому куті з усіма необхідними реквізитами органу, уповноваженого на проведення перевірки.

При цьому у графі місце перевірки вказано « 203 км. + 500 м. а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ». У графі дата і час перевірки - « 31.03.19 р. 21 год. 00 хв.».

Таким чином, зазначені твердження позивача були спростовані у судовому засіданні під час дослідження самого тексту акта перевірки, відповідно суд не приймає їх до уваги при прийнятті рішення у даній справі.

Окремо суд звертає увагу, що водій із вказаним актом був ознайомлений, але від його підписання та надання додаткових пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис.

Позивач під час судового розгляду справи звертав увагу суду на порушення його прав під час прийняття спірної постанови, з цього приводу суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, позивача викликали на розгляд справи належним чином. Представник позивача попросив перенести вказаний розгляд на 22.05.2019 року, але у подальшому на розгляд справи позивач свого представник не направив, своїм правом на захист у досудовому порядку не скористався, пояснень та належних документів під час розгляду справи не надав.

З наведеного вбачається, що права позивача на захист відповідачем не було порушено, позивач на власний розсуд користується своїми будь-якими правами.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що спірна постанова не містить: опису правопорушення, місця та часу, об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення, з огляду на наступне.

Об`єктивна сторона правопорушення включає в себе його опис.

Аналіз тексту спірної постанови доводить, що вона містить дату - 31.03.2019 року, місце - Херсонська область та зміст правопорушення - порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Опис правопорушення визначено саме таким чином, оскільки у самому бланку постанови вказано про необхідність зазначення правопорушення лише в контексті вказаного закону. Зазначення ж суб`єктивної сторони правопорушення не передбачено самим бланком постанови, відповідно не є обов`язковими даними.

З наведеного вбачається, що вказані посилання позивача також спростовуються матеріалами справи.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що щотижневий графік перевірок затверджений в.о. начальника Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки без зазначення дати затвердження, з огляду на наступне.

Вказаний графік містить період проведення запланованих рейдових перевірок, а саме: з 25.03.2019 року по 31.03.2019 року, відповідно на момент настання вказаного періоду перевірок щотижневий графік існував. Крім цього, суд зазначає, що графіки рейдових перевірок складаються кожного тижня.

Суд зазначає, що у направленні на проведення перевірки серед інших посадових осіб зазначені не всі особи, які проводили перевірку. При цьому, територіальним відділом Укртрансбезпеки, який проводив перевірку, були дотриманні вимоги п. 16 Порядку 1567. Зазначена невідповідність сама по собі не впливає на правомірність прийняття відповідачем спірної постанови.

За таких обставин, враховуючи та оцінивши усі докази по справі у їх сукупності, суд доходить висновку, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача є правомірною, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання її протиправною.

Що стосується позовної вимоги позивача про скасування спірної постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акта індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акта індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправною постанови відповідача № 119127 від 22.05.2019 року про застосування адміністративного-господарського штрафу в сумі 1 700 грн. 00 коп. залишив без задоволення, відповідно позовна вимога щодо скасування постанови № 119127 від 22.05.2019 року про застосування адміністративного-господарського штрафу в сумі 1 700 грн. 00 коп. також не підлягає задоволенню, як похідна.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком обігу карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах) затверджений Наказом Міністерства Інфраструктури України № 329 від 30.05.2013 року, Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385, Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року N 340 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за N 811/18106 та ст. 2, 9, 77, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінниця Агро Транс» до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 119127 від 22.05.2019 року про накладення адміністративного господарського штрафу у сумі 1 700 грн. 00 коп..

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінниця Агро Транс» (вул. Пирогова, б. 185, м. Вінниця, 21000)

Відповідач - Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 23, м. Вінниця, 21036)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 23.09.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна