Рішення № 84423227, 23.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Справа № 160/5668/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Чечелівського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Чечелівського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 23.05.2019 року про накладення штрафу у сумі 3400,00 грн. у виконавчому провадженні № 58654717.

В обґрунтування позову зазначено, що постанова від 23.05.2019 року про накладення штрафу у сумі 3400,00 грн. є необґрунтованою та протиправною, оскільки у державного виконавця були відсутні правові підстави для накладення штрафу, які визначені ст. ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» на які він посилався при прийнятті даної постанови, оскільки рішення суду позивач виконує добровільно в порядку визначеному рішенням, побаченням батька із сином не перешкоджає, однак, ОСОБА_2 не виявляє бажання бачитись із дитиною, а суд не зобов`язував її здійснювати транспортування дитини за певною адресою. Позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була доведена до відома, провадження було відкрито незаконно так як на території Чечелівського району м. Дніпра позивач ніколи не проживала і не була зареєстрована, про що було відомо як стягувачу ОСОБА_2 так і відділу ДВС.

21.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі за вказаним позовом та призначено розгляд справи без виклику сторін з 01.07.2019 року.

25.06.2019 року представником позивача надано до суду клопотання про проведення розгляду справи з викликом сторін.

26.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

27.06.2019 року від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження від 21.06.2019 року, в обгрунтування якої зазначено, що провадження у справі відкрито з порушенням правил підсудності.

01.07.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження по справі до перегляду ухвали про відкриття провадження від 21.06.2019 року.

31.07.2019 року представником позивача надано до суду заяву про врахування особливостей розгляду термінових адміністративних справ та заперечення проти участі ОСОБА_2 у розгляді справи як третьої особи.

14.08.2019 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 року повернуто скаржнику.

15.08.2019 року від представника позивача, засобами електронного зв`язку, надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

09.09.2019 року справа №160/5668/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

10.09.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін з 20.09.2019 року та витребувано у Чечелівського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 58654717 або повідомити суд про причини неможливості їх надання.

11.09.2019 року на електронну адресу засобами електронного зв`язку та через систему «Електронний суд» та 16.09.2019 року через канцелярію суду представником позивача надано до суду тотожні додаткові письмові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що у оскаржуваній постанові відсутні будь-які докази на підставі, яких державний виконавець приймав постанову, із Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що державний виконавець не складав актів з цього приводу також, відсутня оскаржувана постанова. Відповідачем не встановлено, чи отримана боржником постанова про відкриття виконавчого провадження, які причини відсутності боржника, проігноровані заяви позивача, щодо її проживання.

11.09.2019 року на електронну адресу засобами електронного зв`язку та через систему «Електронний суд» та 16.09.2019 року через канцелярію суду представником позивача надано до суду ідентичні заяви про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та витребування в Управління ДМС в Дніпропетровській області відомості про те чи видавались паспорти таким громадянам України та за якою адресою зареєстроване їх місце проживання та клопотання про огляд інформації із Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Щодо вказаних клопотань та заяв про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , витребування доказів від Управління ДМС в Дніпропетровській області відомості проте чи видавались паспорти таким громадянам України та за якою адресою зареєстроване їх місце проживання та про огляд інформації із Автоматизованої системи виконавчого провадження суд зазначає, що останні задоволенню не підлягають. Так, у даній справі предметом розгляду справи є правомірність та обґрунтованість прийняття постанови від 23.05.2019 року про накладення штрафу, а не правомірність ведення Автоматизованої системи виконавчого провадження та зазначення відомостей у акті від 23.05.2019 року. Також, суд вважає за необхідне зазначити про те, що з огляду на особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, дана справа може бути розглянута виключно протягом 10 днів після відкриття провадження у справі.

17.09.2019 року від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення відповідно до яких третя особа - ОСОБА_5 просив суд у задоволенні позову відмовити, у зв`язку з тим, що на його думку оскаржувана постанова винесена відповідачем правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування.

19.09.2019 року від Чечелівського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувану постанову було винесено відповідачем правомірно та зазначено, що позивач свідомо ухиляється від виконання рішення суду, оскільки їй достовірно відомо про наявність такого рішення, а також про його примусове виконання. Жодних дій, які б свідчили про виконання цього рішення позивач не вчинила, у зв`язку з чим постанова про накладення штрафу від 23.05.2019 року винесена відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені законодавством України, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було розглянуто справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , органи опіки та піклування (справа №175/5360/13-ц, суддя Ребров С.О.) та ухвалено рішення.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.06.2018 року у справі № 175/5360/13-ц, апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , представника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 - задоволено частково, а саме: рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року в частині: заборони, без нотаріальної згоди ОСОБА_2 , виїзд за межі України та в`їзд на окуповану територію Автономної Республіки Крим його синові ОСОБА_10 : в задоволених зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та в задоволених частково позовних вимог ОСОБА_6 , в частині задоволених частково позовних вимог ОСОБА_8 - скасовано; у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині заборони, без нотаріальної згоди ОСОБА_2 , виїзд за межі України та в`їзд на окуповану територію Автономної Республіки Крим його синові ОСОБА_10 - відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління - служба у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради про зміну способу участі батька у вихованні дитини - відмовлено; у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог - Управління служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради та Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та про встановлення способу та порядку спілкування з ним - відмовлено; у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Управління служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації та ОСОБА_6 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та про порядку спілкування з ним - відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

На підставі постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.06.2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 02.07.2018 року було видано виконавчий лист, згідно з яким: зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлено наступний час та дні для зустрічей батька з сином:

- батько має право на спілкування та проживання з сином, включаючи нічний час, під час своєї відпустки та щорічних шкільних канікул без присутності матері дитини - 60 днів щорічно, з можливістю розподілу цих днів протягом року;

- кожні парні тижні місяця з 09:00 години суботи до 20:00 години неділі, включаючи нічний час на території квартири ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 чи за іншим місцем його мешкання, без присутності матері дитини ОСОБА_1 ;

- спілкування з 09:00 години до 20:00 години на території власної квартири чи за іншим місцем мешкання ОСОБА_2 , без присутності матері дитини, в наступні святкові дні: Різдво, Пасха, Трійця, День Конституції, День Незалежності (за рік не менше 5 святкових днів, що дорівнюй половині всіх державних свят України) з можливістю змінити ці дні на інші святкові дні за обопільної згоди батьків;

- щоденне вільне спілкування з сином телефоном чи іншими телекомунікаційними мережами;

- день народження сина 08 листопада з 09:00 години до 20:00 години 09 листопада, кожний парний рік (2016, 2018...) за місцем мешкання ОСОБА_2 ;

- день народження ОСОБА_2 . 11 червня з 09:00 години до 20:00 години 12 червня за місцем мешкання позивача без присутності матері дитини;

- під час хвороби дитини з 09:00 години до 20:00 години за місцем знаходження сина з дотриманням його режиму та надавати вільний доступ лікарів для його огляду;

- вільне спілкування з сином в дошкільних, шкільних та інших навчальних закладах у час вільний від навчального процесу.

Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2018 року у справі № 175/5360/13-ц відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 та зупинено дію рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017р. та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.06.2018р. до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 175/5360/13-ц, касаційні скарги ОСОБА_1 , подані її представниками ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , і касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції, та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 червня 2018 року залишено без змін та поновлено виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції, та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 червня 2018 року.

18.03.2019 року старшим державним виконавцем Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур Анастасією Сергіївною було відкрито виконавче провадження №58654717 з приводу виконання виконавчого листа виданого 02.07.2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі №175/5360/13-ц.

Так, 23.05.2019 року вищевказаним державним виконавцем у виконавчому провадженні №58654717 було винесено постанову, якою на ОСОБА_1 було повторно накладено штраф в розмірі 3400,00 грн. на користь держави із посиланням на ст.ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». З постанови вбачається що підставою для накладення штрафу є те, що «згідно акту державного виконавця від 23.05.2019 р. у присутності державного виконавця та понятих стягувачем ОСОБА_2 із його особистого телефону ( НОМЕР_1 ) на телефон боржника, який надано у заяві до Чечелівського відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 21.03.2019 року, а саме НОМЕР_2 було здійснено дзвінок (14 год 34 хв.) на момент дзвінка «номер не обслуговується». Державним виконавцем здійснювалась відеофіксація».

Як вбачається із позовної заяви, вищезазначену постанову ні позивач ні її представник не отримували, про її існування стало відомо 13.06.2019 року при ознайомленні представником позивача з матеріалами виконавчого провадження.

Не погодившись із вказаною постановою державного виконавця позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 2 Закону України № 1404-VIII, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права;) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до статті 13 Закону України № 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з статті 24 Закону України № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача мотивовано посиланням на статті 63 та 75 Закону України № 1404-VIII про, що безпосередньо державним виконавцем зазначено у постанові про накладення штрафу.

Так, відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 63 Закону України № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ст.75 Закону України № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_12 з 01.06.2018 року зареєстровані та проживають у АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець був обізнаний про цей факт, оскільки позивач неодноразово зверталася з скаргами до Чечелівського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, в яких наголошувала, що проживає з своїм сином саме за адресою - АДРЕСА_3 , та просила виправити помилку у виконавчих листах по справі № 175/5360/13-ц та вірно зазначити адресу місця проживання її з сином.

Також, позивачем направлялося звернення до державного виконавця з приводу того, що номери телефонів, які вказані у оскаржуваній постанові державного виконавця та інших постановах державного виконавця про накладення штрафу не належать позивачу, що підтверджується заявою позивача від 10.05.2019 року, яка міститься у матеріалах справи.

Суд зазначає, що номери мобільних телефонів, на які державним виконавцем здійснювалися телефонні дзвінки не були вказані у виконавчому документі та в рішенні суду, вони не належать і не використовуються позивачем, що було письмово доведено до відома відповідача. Державний виконавець не встановив кому саме належить номер телефону, на який здійснювалися дзвінки.

Отже, як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для накладення на позивача штрафу є те, що позивач не відповіла на один телефонний дзвінок державного виконавця. Проте, суд звертає увагу на те, що виконавчим документом не зобов`язано позивача відповідати на телефонні дзвінки, позивача зобов`язано не чинити перешкод ОСОБА_2 брати участі у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_10 .

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, судом не встановлено факту накладення державним виконавцем штрафу постановою від 23.05.2019 року на позивача саме за невиконання вимог виконавчого документу, оскільки державним виконавцем у оскаржуваній постанові не зазначено, яким чином позивач не виконав виконавчий документ.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 768,40 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 253 від 19.06.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1та 2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з п. 1 ч.3 та ч.4 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст. статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що відповідач під час судового розгляду справи належними доказами та поясненнями не спростував заявленні позивачем вимоги про стягнення витрат на оплату правничої допомоги та не скористався процесуальним правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Так, судом встановлено, що 14.06.2019 року між позивачем та адвокатом Вербою А.П. був укладений договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до підпункті 1.1 статті 1 «Предмет договору» довіритель доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання представляти інтереси довірителя в Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі за позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови державного виконавця від 23.05.2019 року про накладання штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 3400,00 грн. у виконавчому провадженні №58654717.

Також, у матеріалах справи міститься ордер від 14.06.2019 року на представництво інтересів позивача на підставі договору про надання правничої допомоги від 14.06.2019 року та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 738 від 24.12.2011 року, яке видано Вербі А.П .

Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 19.06.2019 року встановлено, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1000,00 грн. та адвокатом надані наступні послуги позивачу: усні консультування з правових питань 500,00 грн. (0,5 год.), проведення на вимогу клієнта аналізу судової практики з розгляду подібної категорії справ 500,00 грн. (0,5 год.), збір доказів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 1000,00 грн. (1 год.), підготовка позовної заяви 1500 грн. (1,5 год.), надання інших видів правничої допомоги на вимогу клієнта в т.ч. правова оцінка судової перспективи справи 250 грн. (0,25 год.). Загальна вартість наданих послуг становить 3750,00 грн, з яких оплачено позивачем 1000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 17783 від 19.06.2019 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа не є складною (за обсягом доказів), а також те, що ціна позову складає 3400,00 грн., а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що витрати позивача на правничу допомогу адвоката оплачено лише на суму 1000,00 грн., суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Чечелівського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (49008, м.Дніпро, вул.Надії Олексієнко, 100, код ЄДРПОУ - 34984488), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Чечелівського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Мазур А.С. від 23.05.2019 р. про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 3400,00 грн. у виконавчому провадженні № 58654717.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв