Рішення № 84421496, 19.09.2019, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/4/19

Провадження № 2/162/77/2019

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого -- судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

представника позивача Бурець Н.С. (у режимі відеконференції),

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», «Приватбанк», Банк) звернулося до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом 08 січня 2019 року. Після усунення недоліків у справі відкрито провадження 12 лютого 2019 року. Постановлено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, перше судове засідання призначено на 21 березня 2019 року.

Судовий розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з визнанням явки представника позивача обов`язковою для надання особистих пояснень, за клопотанням представника позивача, неявкою представника позивача тощо.

Справу розглянуто 19 вересня 2019 року з участю представника позивача Бурець Надії Станіславівни (у режимі відеоконференції), представника позивача ОСОБА_2.

2.1Стислий виклад позиції позивача.

АТ КБ «Приватбанк» свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг та підписав заяву від 19 вересня 2012 року, згідно з якою отримав у Банку кредит у розмірі 6500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач своїм підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на сайті Банку www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

Відносини між Банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг (далі - Договір), можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування через вебсайт банку або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які є публічною офертою, АТ КБ «Приватбанк» публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладенні Договору сторони керувались положеннями цивільного законодавства, згідно з якими договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для АТ КБ «Приватбанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: у кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у пункті 1.1.3.1.9 Договору; у позичальника - отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (пункт 1.1.2.1.5 Договору). Неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання зобов`язань за даним Договором (пункт 1.1.5.2 Договору).

Згідно з пунктами 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливе, Банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт Банку, SMS-повідомлення клієнтам про зімни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами Умов та правил надання банківських послуг або Тарифів Банку клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору.

Овердрафт (пункт 1.1.1.63 Договору) - короткостроковий кредит, який надається Банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Відповідач відповідно до пунктів 2.1.15.5, 2.1.1.5.7 Договору зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню овердрафту згідно з пунктом 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань у відповідності до пункту 2.1.1.5.6 Договору на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди Банку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

На підставі пункту 2.1.1.12.2 Договору сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку у розмірі нарахованих процентів (договірне списання). Якщо на дату нарахування процентів клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування.

Відповідач порушує свої зобов`язання за договором, внаслідок чого станом на 25 листопада 2018 року має заборгованість перед Банком на суму 50032,74 гривень, з яких 22459,55 - заборгованість за тілом кредиту; 9687,23 - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 15027,26 - пеня; 500 -- штраф (фіксована частина); 2358,70 гривень - штраф (процентна складова).

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1762 гривень, пов`язані з оплатою судового збору.

У матеріально-правовому обґрунтуванні позову позивач покликається на статті 207, 509, 526, 527, 530, 610, 617, 634, 638, 642, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

У відповіді на відзив представником позивача Гаренко Надією Володимирівною додатково зазначено, що відповідач, маючи у користуванні картки «Універсальна» та «Універсальна Gold», скористався сервісом Банку «Миттєва розстрочка». Відповідачем було використано усю суму кредитного ліміту, у зв`язку з цим списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту.

Щодо правомірності односторонньої зміни тарифів та інших умов банку представник позивача Горенко Н.В. зазначила, що відповідач ОСОБА_1 при заповненні анкети-заяви ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, пунктом 1.1.3.2.4 яких передбачена можливість односторонньої зміни Банком Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Клієнт не звертався до відповідача щодо незгоди із змінами Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку.

Щодо правомірності стягнення окремо штрафу та пені у відповіді на відзив зазначено, що штраф і пеня є окремими видами неустойки. Штраф застосовується за порушення виконання зобов`язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штраф і пеня не є взаємовиключними виданими неустойки, а ЦК не містить обмежень щодо одночасного їх застосування тощо.

2.2. Стислий виклад позиції позивача у судовому засіданні.

Представник позивача Бурець Н .С . позов підтримала та пояснила наступне.

При отриманні кредитної картки ОСОБА_1 19 вересня 2012 року підписав анкету-заяву.

Відповідач письмово не повідомлявся про зміни Умов надання банківських послуг та Тарифів банку. Банк надає цю інформацію при отриманні клієнтом виписки з карткового рахунку. У випадку незгоди клієнт має право розірвати договір. З липня 2014 року на сайті позивача містяться оновлені Умови надання банківських послуг та Тарифи. ОСОБА_1 не повідомляв АТ КБ «Приватбанк» про розірвання договору.

За картковим рахунком клієнту не забороняється користуватися кількома картками.

Між тим, у судовому засіданні Бурець Н.С. не змогла повідомити якими кредитними картками і у які періоди користувався ОСОБА_1 , починаючи з вересня 2012 року.

ОСОБА_1 15 жовтня 2017 року було оформлено послугу «Миттєва розстрочка», щомісячні платежі по якій включались у тіло кредиту, у тому числі і за рахунок овердрафту.

Зазначена у позові сума по тілу кредиту не включає у себе пені та відсотків.

3. Стислий виклад позиції відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні змінила позицію сторони відповідача, зазначену у відзиві на позов.

З врахуванням пояснень представника позивача у судовому засіданні, правового висновку Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц, представник відповідача визнала позов у частині стягнення з відповідача тіла кредиту у розмірі 22459,55 гривень.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «Приватбанку» від 19 вересня 2012 року ОСОБА_1 отримав у Банку платіжну кредитну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 6500 гривень. Відповідач під підпис підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, умовами обслуговування та кредитування складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

З наданого Банком витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» позивач обслуговує такі види кредитних карт: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна gold». Кожен з вказаних видів кредитних карт має пільговий період, базову процентну ставку на місяць, обов`язковий щомісячний платіж, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафи за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань.

Банком у вигляді таблиць подано розрахунок заборгованості за договором від 19 вересня 2012 року, укладеним між «Приватбанком» та ОСОБА_1 , станом на 25 листопада 2018 року. Згідно вказаного розрахунку відповідач користувався коштами Банку. Заборгованість становить: 22459,55 гривень - тіло кредиту; 9687,23 - відсотки; 15027,26 - пеня; 2858,70 гривень - заборгованість по судовим штрафам.

Вказана інформація відображена також у витязі з карткового рахунку на ім`я ОСОБА_1

Позивачем також подано витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку» (ресурс: архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті https:// privatbank.ua/terms/).

Зазначений витяг зокрема містить пункти, які наведені судом у стислому викладі позиції позивача.

5.Норми права, які застосував суд.

Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції держава захищає права споживачів.

Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 3 ЦК засадами цивільного судочинства зокрема є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі статтею 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 550 ЦК право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

У відповідності з частиною першою статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, яка діяла у момент виникнення спірних правовідносин, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У рішенні № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року Конституційний Суд України зокрема зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

6.Мотиви суду щодо позовних вимог.

У відповідності з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності із статтею 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що позивачем не надано доказів з якими саме Умовами надання банківських послуг та Тарифами Банку ознайомився та розумів ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у «Приватбанку».

У заяві-анкеті відсутні відомості про вартість кредиту: процентну ставку, обов`язкові строкові платежі, розмір пені та штрафів тощо. Вказаний документ не містить і строку повернення кредиту.

На підставі поданих позивачем доказів неможливо встановити, якими саме видами кредитних карт Банку і у який період користувався ОСОБА_1 .

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц, яку ухвалено з приводу подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг «Приватбанку», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, Велика Палата Верховного Суду погоджується, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Беручи до уваги встановлені обставини у справі, аналізуючи законодавство та правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Отже, не підлягають до задоволення позовні вимоги Банку у частині стягнення з ОСОБА_1 нарахованих відсотків за користування кредитом, пені та штрафів.

Разом з тим, з відповідача необхідно стягнути 22459,55 гривень кредитних коштів (тіло кредиту), які боржник фактично отримав та не повернув Банку станом на 25 листопада 2018 року.

7.Питання розподілу судових витрат.

Позивач сплатив 1762 гривень судового збору, що на день подання позову становить мінімальний розмір ставки для юридичних осіб при зверненні до суду з позовом майнового характеру.

Вказані витрати відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача.

У матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про понесені сторонами судові витрати

Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором від 19 вересня 2012 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у користь акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 22459 (двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 55 копійок кредитної заборгованості, що становить тіло кредиту.

Відмовити у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 у частині стягнення 27573 (двадцяти семи тисяч п`ятиста сімдесяти трьох) гривень 19 копійок, з яких 9687 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 23 копійки нараховані позивачем відсотки за користування кредитом, 15027 (п`ятнадцять тисяч двадцять сім) гривень 26 копійок - пеня, 500 (п`ятсот) гривень - штраф (фіксована частина), 2358 (дві тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 70 копійок - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 у користь акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2019 року.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук