Рішення № 84420840, 18.09.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/593/19

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/593/19, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН»

юр. адреса: комплекс "Ямельня-1", с. Жорниська, Яворівський р-н, Лвівська обл., 81083,

пошт. адреса: п/с №5, с. Івано-Франкове, Яворівський р-н, Лвівська обл., 81070

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Саєнко Юлії Володимирівни

АДРЕСА_1

про стягнення 391 840,53 грн

за участю:

представника позивача: Святецького М.П., дов. № 178 від 14.06.2019,

представника відповідача: Жайворонка І.В., ордер серії ЧН № 067407 від 12.09.2019,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН» звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Саєнко Юлії Володимирівни про стягнення 391 840,53 грн заборгованості, а саме: 314 591,22 грн боргу, 7 070,57 грн пені, 64 118,24 грн штрафу, 6 060,50 грн 30% річних.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, розгляд справи по суті призначено на 12.08.2019.

Ухвалою суду від 12.08.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.09.2019.

Ухвалою суду від 16.08.2019 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання 09.09.2019 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 09.09.2019 суд оголосив перерву до 18.09.2019 до 12 год.50 хв.

Належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи в суді підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400045016764, №1400045019456, №1400045019472, №1400045279490, №1400045279504, №1400045283510, №1400045330666.

У судовому засіданні 18.09.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов дистриб`юторського договору № Д205 від 20.12.2018.

12.08.2019 відповідачем подано відзив на позов від 12.08.2019 відповідно до якого останній зазначає, що за накладними № 89000000248 та № 89000000249 проведений частковий розрахунок.

При розрахунках позивачем не було зменшено заборгованість на суму неякісно поставленого товару, неякісного товару, пошкодженого товару (при пакетуванні на заводі) та неякісну упаковку товару.

Як зазначає відповідач, всі претензії направлялись позивачу шляхом електронних повідомлень, а також телефоном особисто штатному менеджеру.

Крім того, відповідач у відзиві на позов вказує на розбіжності у розрахунку заборгованості у сумі поставленого товару по накладній № 89000000249 від 17.05.2019.

Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, оскільки останні не підтверджені належними доказами.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду (з врахуванням задоволення судом ухвалою від 12.08.2019 клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подачі відзиву) та долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається з врахуванням поданого відзиву.

Позивач відповіді на відзив у встановлені строки не надав.

02.09.2019 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Свою заяву позивач мотивує тим, що ним в описовій частині позову помилково зазначено, що заборгованість відповідача за видатковою накладною № 89000000249 від 17.05.2019 складає 117 735 грн. Виходячи із даної суми позивачем були також розраховані штрафні санкції та 30% річних.

Враховуючи те, що вартість отриманого по зазначеній накладній товару становить 111 735 грн, позивачем здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 390 394,77 грн заборгованості, а саме: 314 591,22 грн боргу, 6 938,24 грн пені, 62 918,24 грн штрафу, 5 947,07 грн 30% річних.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За приписами ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ухвалою від 23.07.2019 суд відкрив провадження у справі № 927/593/19 за правилами спрощеного позовного провадження, і у судовому засіданні 12.08.2019 розпочато розгляд справи по суті, з врахуванням положень ст. 46, 118, 252 ГПК України, суд залишає без розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Будь яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи.

20.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каргіл Енімал Нутрішн» (далі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Саєнко Юлією Володимирівною (далі - Дистриб`ютор) укладено дистриб`юторський договір № Д205 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Дистриб`ютора, а Дистриб`ютор зобов`язується прийняти та оплатити товари, у т.ч., але не виключно корми, кормові добавки, премікси (далі по тексту - Товар) на умовах визначених в даному Договорі.

Асортимент, кількість та ціна Товару визначається у рахунку - фактурі та/або у видаткових накладних (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Товар поставляється партіями на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2010, що не суперечить умовам даного Договору) місце поставки: Львівська обл., Яворівський р-н, Комплекс Ямельня 1 або DAP (в редакції Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам даного Договору) місце поставки: склад Дистриб`ютора, що розташований за адресою, вказаною у Замовленні Дистриб`ютора.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Дистриб`ютора в момент підписання видаткової накладної на Товар (п. 2.7. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору ціна та загальна вартість партії Товару вказується у рахунку - фактурі та/або у видатковій накладній.

Загальна вартість цього Договору визначається як сума вартості всього Товару, поставленого Постачальником Дистриб`юторові в рамках цього Договору, що зазначається у підписаних Сторонами видаткових накладних на Товар.

Оплата за Товар Дистриб`ютором здійснюється з відстрочкою платежу 30 (тридцять) календарних днів з дати підписання видаткової накладної на Товар (п. 3.8. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору передача Товару здійснюється уповноваженій особі Дистриб`ютора, повноваження якої підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, що складена у довільній формі з обов`язковими наступними реквізитами: назва Дистриб`ютора, що видав довіреності, дата видачі та термін дії, прізвище ім`я та по батькові Повіреного, його посада, паспортні дані та зразок підпису, найменування цінностей та їх кількість або вказівка про те, що представник Дистриб`ютора має право отримувати усі цінності, що постачаються згідно з умовами даного Договору. Довіреність скріплюється підписом керівника Дистриб`ютора або іншої особи, уповноваженої її видавати.

Пунктом 10.3. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань Дистриб`ютор сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення, а також процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних.

Відповідно до п. 13.1. Договору даний Договір вступає в силу з 01.01.2019 та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторін.

Відповідно до видаткових накладних № 196 від 22.01.2019 на суму 112 192,44 грн, № 405 від 07.02.2019 на суму 190 053,78 грн, №406 від 07.02.2019 на суму 175 341,00 грн, № 89000000191 від 22.04.2019 на суму 320 730,00 грн, № 89000000248 від 17.05.2019 на суму 209 139,00 грн, № 89000000249 від 17.05.2019 на суму 111 735,00 грн та товаро-транспортних накладних №196 від 22.01.2019, № 405 від 07.02.2019, № 406 від 07.02.2019, № 89000000191 від 22.04.2019, №89000000248 від 17.05.2019, № 89000000249 від 17.05.2019, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 119 191,22 грн.

Відповідачем проведено часткову оплату товару, на загальну суму 804 600 грн.

Так, згідно з банківською випискою, наданою позивачем в якості доказу оплати, відповідачем проведено оплату товару, отриманого за накладними № 196 від 22.01.2019 - у сумі 112 192,44 грн, № 405 від 07.02.2019 - у сумі 190 053,78 грн, № 406 від 07.02.2019 - у сумі 175 341,00 грн, № 89000000191 від 22.04.2019 - у сумі 320 730 грн, № 89000000248 від 17.05.2019 - у сумі 6 282,28 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за неоплачений товар становить 314 591,22 грн, у тому числі за накладною № 89000000248 від 17.05.2019 - 202 856,22 грн, за накладною № 89000000249 від 17.05.2019 - 111 735,00 грн.

З урахуванням положень п. 3.8. Договору, строк оплати по накладним № 89000000248 від 17.05.2019, № 89000000249 від 17.05.2019 становить - до 17.06.2019.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 7 070,57 грн пені за період прострочення з 18.06.2019 по 10.07.2019, 64 118,24 грн штрафу, 6 060,50 грн 30% річних за період з 18.06.2019 по 10.07.2019.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач не надав доказів сплати заборгованості по вищевказаним накладним.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свій обов`язок щодо поставки Товару виконав у повному обсязі, відповідач Товар прийняв, що підтверджується видатковими накладними № 196 від 22.01.2019, № 405 від 07.02.2019, № 406 від 07.02.2019, № 89000000191 від 22.04.2019, № 89000000248 від 17.5.2019, № 89000000249 від 17.05.2019 та товарно-транспортними накладними № 169 від 22.01.2019, № 405 від 07.02.2019, № 406 від 07.02.2019, № 89000000191 від 22.04.2019, №89000000248 від 17.05.2019, № 89000000249 від 17.05.2019.

Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками підприємств. Заперечення і зауваження відсутні.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач свій обов`язок по оплаті Товару виконав частково. Так, Товар, отриманий за видатковими накладними № № 196 від 22.01.2019, № 405 від 07.02.2019, № 406 від 07.02.2019, № 89000000191 від 22.04.2019 відповідач оплатив у повному обсязі.

Товар, отриманий за накладною № 89000000248 від 17.05.2019 відповідач оплатив частково у сумі 6 282,28 грн, отриманий за накладною № 89000000249 від 17.05.2019 відповідач не оплатив.

З врахуванням умов договору строк виконання зобов`язання по оплаті вартості Товару становить:

по видатковій накладній № 89000000248 від 17.05.2019 та видатковій накладній № 89000000 від 17.05.2019 - до 17.06.2019;

Станом на день винесення рішення судом, відповідач свій обов`язок щодо оплати вартості Товару в сумі 314 591,22 грн, отриманого за видатковими накладними № 89000000248, № 89000000249 від 17.05.2019 не виконав.

Таким чином, заборгованість відповідача по неоплаті вартості отриманого Товару станом на день винесення рішення судом складає 314 591,22 грн.

Враховуючи те, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати Товару у строк, визначений договором не здійснив, виникла прострочка виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стосовно нарахування пені, штрафу та 30% річних суд зазначає наступне:

Позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 7 070,57 грн пені, 64 118,24 грн штрафу та 6 060,50 грн 30% річних.

При цьому, позивач розрахунок даних сум нарахувань здійснював виходячи із суми заборгованості по накладній № 89000000248 від 17.05.2019 - 202 856,22 грн, по накладній № 89000000249 від 17.05.2019 - 117 735,00 грн.

Як встановлено судом, заборгованість по накладній № 89000000249 від 17.05.2019 становить 111 735,00 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, штрафу та 30% річних, виходячи із встановлених та підтверджених матеріалами справи сум заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги по стягненню пені, штрафу та 30% річних підлягають частковому задоволенню, а саме: 6 938,24 грн пені за період прострочення заборгованості з 18.06.2019 по 10.07.2019, 5 947,07 грн 30% річних за період прострочення заборгованості з 18.06.2019 по 10.07.2019, 62 918,24 грн штрафу.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН» про стягнення 314 591,22 грн боргу, 6 938,24 грн пені, 5 947,07 грн 30% річних, 62 918,24 грн штрафу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

В решті вимог по стягненню 132,33 грн пені, 113,43 грн 30% річних та 1 200 грн штрафу в позові має бути відмовлено.

Стосовно заперечення відповідача щодо неврахування позивачем та не зменшення заборгованості на суму неякісно поставленого товару, неякісного товару, пошкодженого товару (при пакетуванні на заводі) та неякісної упаковки товару суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки відповідач доказів на підтвердження своїх заперечень не надав, заперечення останнього судом не приймаються.

У прохальній частині позову позивач на підставі ч.10 ст. 238 ГПК України, відповідно до якої суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, просить суд зазначити про нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 30% річних за суми заборгованості за наступною формулою: Пеня=С*2ОСД*Д:100, де С-сума заборгованості за період, 2ОСД - подвійна облікова ставки НБУ в день прострочення, Д- кількість днів прострочення на заборгованість.

За видатковою накладною № 8900000248 від 17.05.2019 на заборгованість в сумі 202 856,22 грн із 11.07.2019 до моменту погашення Відповідачем боргу в сумі 202 856,22 грн;

За видатковою накладною № 89000000249 від 17.05.2019 на заборгованість в сумі 117 735 грн із 11.07.2019 до моменту погашення Відповідачем боргу в сумі 117 735 грн.

Нарахування 30% річних здійснювати за наступною формулою: сума 30% річних=С*30*Д/365/100, де: С-сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

За видатковою накладною № 8900000248 від 17.05.2019 на заборгованість в сумі 202 856,22 грн із 11.07.2019 до моменту погашення Відповідачем боргу в сумі 202 856,22 грн;

За видатковою накладною № 89000000249 від 17.05.2019 на заборгованість в сумі 117 735 грн із 11.07.2019 до моменту погашення Відповідачем боргу в сумі 117 735 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України суд має право нарахувати або відсотки або пеню.

Позивачем заявлено вимоги як по нарахуванню відсотків так і пені, що суперечить ч.10 ст.238 ГПК України.

Суд звертає увагу Позивача, що суд не наділений правом за власною ініціативою нараховувати на свій вибір або відсотки або пеню.

Таке право вибору надано саме позивачу.

Натомість позивач просить нарахувати у рішенні і пеню, і відсотки одночасно, що не відповідає положенням даної статті Кодексу.

Станом на день винесення рішення у суду відсутня заява позивача про відмову від частини позовних вимог, оформлена у відповідності до вимог ст. 169,170,191 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

За таких обставин, в частині вимог про здійснення в порядку ч.10 ст. 238 ГПК України нарахувань пені та 30% річних до моменту погашення відповідачем боргу у позові має бути відмовлено.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 5 855,92 грн.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 5855,92 грн.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН», код 32730400 до Фізичної особи - підприємця Саєнко Юлії Володимирівни, ід. код. НОМЕР_1 про стягнення 391 840,53 грн заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Саєнко Юлії Володимирівни, АДРЕСА_1 , ід.код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГІЛЛ ЕНІМАЛ НУТРІШН», комплекс «Ямельня-1», с. Жорниська, Яворівський р-н, Львівська обл., 81083, код 32730400, 314 591,22 грн боргу, 6 938,24 грн пені, 5 947,07 грн 30% річних, 62 918,24 грн штрафу, 5 855,92 грн судового збору.

3. В решті вимог щодо стягнення 132,33 грн пені, 113,43 грн 30% річних , 1 200 грн штрафу та здійснення в порядку ч.10 ст. 238 ГПК України нарахувань пені та 30 % річних до моменту погашення відповідачем боргу в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2019

Суддя М.П. Ноувен