Рішення № 84420755, 19.09.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 921/442/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод", м. Харків до Фізичної особи-підприємця Ядикіна Сергія Анатолійовича, с. Гаї-Розтоцькі Зборівського району Тернопільської області про стягнення 142039,16 грн. за участю :

без виклику представників

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ядикіна Сергія Анатолійовича про стягнення заборгованості в сумі 142039,16 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору №17 оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень) від 07.11.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/442/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

11.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив (вх.№ 21664), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на неправильне засвідчення позивачем документів доданих до позовної заяви, а саме не вказано дати засвідчення. Окрім цього відповідач вказав, що частину орендованого приміщення займає позивач, а тому не доцільно стягувати орендну плату за користування всією площею приміщення. Відповідач також зауважив, що позивач не надав доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

11.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№ 21682) до закінчення досудового розслідування заяви про злочин (кримінальне правопорушення).

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№21682), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Відповідач, в обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі, зазначив, що ним мною подано заяви про вчинені кримінальних правопорушень директором та посадовими особами ТОВ "Тубний завод". Вказані повідомлення про злочини беззаперечно стосуються предмету розгляду оскільки пов`язані з проведеними дослідженнями в ТОВ "Тубний завод", отриманими результатами, та стосуються фінансових розрахунків між сторонами.

Суд наголошує, що "повідомлення про злочин" та "вирішення справи у кримінальному судочинстві" є різними стадіями кримінального процесу. Так, повідомлення про злочин це перша, а судовий розгляд це остання стадія кримінального процесу. При цьому суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи, що розглядається в порядку, зокрема, кримінального судочинства, тобто заява про вчинення кримінального правопорушення не може бути підставою для зупинення провадження у господарській справі.

Крім того, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№21682).

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

07.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" (позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Ядикіном Сергієм Анатолійовичем (відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень) № 17 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нежитлові приміщення літ. "Ч-1" площею 168,4 м2 за адресою: м.Харків, вул.Георгіївська, 10.

Договір діє з моменту підписання та діє до 31.12.2019 року (п. 9.1. Договору).

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному об`ємі та передав відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення літ. "Ч-1" площею 168,4 м2 за адресою: м.Харків, вул.Георгіївська, 10, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі об`єкту оренди від 07.11.2017 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата за місяць встановлюється з розрахунку за 1 кв.м. орендованої площі у розмірі: 36,00 грн. (з 07.11.2017 року по 31.08.2018 року), а відповідно до додаткової угоди №1 від 30.07.2018 року - з 01.09.2018 року - 51,00 грн. за один кв.м., з урахуванням ПДВ.

Орендар компенсує експлуатаційні витрати і додаткові послуги пропорційно площі орендованого приміщення шляхом оплати виставленого рахунку, протоколів узгодження цін або якщо є - показань лічильників (п. 3.2. Договору).

Розмір орендної плати підлягає періодичному перегляду та індексації в залежності від темпів інфляції, змін тарифів за енергоресурси і оплачуваних орендодавцем послуг сторонніх організацій з утримання приміщень. Про зміну розміру орендної плати орендодавець письмово повідомляє орендаря не менше ніж за 30 днів до набрання чинності нового розміру орендної плати (п. 3.3. Договору).

Підтвердженням факту надання послуг є двостороннє підписання акта виконаних робіт, який складається в останній день місяця і повинен бути підписаний та повернений орендарем орендодавцю у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним. Орендодавець надає акт виконаних робіт та рахунок за фактично наданий обсяг послуг у звітному місяці до 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 3.4. Договору).

Орендар зобов`язується оплатити рахунки не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати оформлення рахунку (п. 3.5. Договору).

Узгоджена вартість орендної плати за вересень 2018 року складає 34943,00 грн. (акт виконаних робіт № 21 від 30.09.2018 року), рахунок на сплату № 743 від 30.09.2018 року.

Узгоджена вартість орендної плати за жовтень 2018 року складає 34407,60 грн. (акт виконаних робіт № 26 від 31.10.2018 року), рахунок на сплату № 849 від 31.10.2018 року.

Узгоджена вартість орендної плати за листопад 2018 року складає 39026,16 грн. (акт виконаних робіт № 28 від 30.11.2018 року), рахунок на сплату № 938 від 30.11.2018 року.

Узгоджена вартість орендної плати за грудень 2018 року складає 33662,40 грн. (акт виконаних робіт № 32 від 31.12.2018 року), рахунок на сплату № 1008 від 31.12.2018 року.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 25.12.2018 року до Договору, сторони дійшли згоди розірвати Договір з 31.12.2018 року.

25.12.2018 року відповідач повернув орендовані приміщення, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі.

Факт наявності у відповідача заборгованості у сумі 142039,16 грн. підтверджується додатковою угодою №3 від 25.03.2019 року до Договору та актом звірки розрахунків, станом на 31.12.2018 року, які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Крім того, 22.03.2019 року на ім`я Генерального директора ТОВ "Тубний завод" відповідач написав гарантійного листа та зобов`язався погасити заборгованість до 30.06.2019 року. Але заборгованість, відповідно до наданого графіку, в зазначений термін не погашена.

На адресу відповідача (вих. № 96 від 25.04.2019 року) була направлена вимога щодо погашення суму боргу, в т.ч. за Договором в термін до 10.05.2019 року.

Проте, відповідач ніяким чином на вказану вимогу не відреагував, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Проте, за період з вересня по грудень 2018 року орендна плата відповідачем не сплачувалась, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 142039,16 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 142039,16 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань за Договором.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про неправильне засвідчення позивачем документів доданих до позовної заяви, оскільки в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії вказаних документів.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 142039,16 грн. нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач у попередньому розрахунку судових витрат зазначив, що він складає 4500,00 грн.

Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Проте, позивачем жодного доказу понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 до суду не надано, у зв`язку з чим суд відмовляє у їх стягненні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 1 ст. 759, ч.ч. 1, 5 ст. 762, ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 283, 285 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ядикіна Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" (61010, м.Хаків, вул.Георгіївська, 10, ідентифікаційний код 32030717) основний боргу у розмірі 142039,16 грн. та 2130,59 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.09.2019 року.

Суддя О.В. Смірнова