Рішення № 84420714, 23.09.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2019 р. Справа № 924/868/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем", м. Київ

до приватного підприємства "Іква-Агро", Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява

про стягнення 78291,28 грн.

представники сторін не з`явилися

встановив: до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем", м. Київ про стягнення з приватного підприємства "Іква-Агро" Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява 78291,28 грн., з яких 70200,24 грн. заборгованості з рахуванням скоригованої вартості товару; 4188,77 грн. пені; 3551,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами; 350,42 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 23.08.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 23 вересня 2019 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтував неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №30.10.18-149 від 30.10.2019 р. щодо оплати вартості поставленого товару. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 2, 11, 15, 16, 20, 525, 536, 546, 549, 625, 626, 629, 692, 694, 1214 ЦК України, ст. ст. 179, 189, 190, 193, 232 ГК України.

Позивач представника у засідання не направив, причини не повідомив.

Відповідач представника у судове засідання не направив, відзиву на позов не надав, причини не повідомив.

Про судовий розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення 28.08.2019 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30.10.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агросем» (постачальник) та приватним підприємством «Іква-Агро» (покупець) укладено договір поставки № 30.10.18-149 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) покупцеві у його власність продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його.

Найменування, асортимент та кількість Товару, визначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору ціна за одиницю та загальна вартість Товару зазначаються Сторонами у специфікаціях (Додатках), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Протягом строку дії цього Договору, грошові зобов`язання Покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Оскільки Товар має імпортну складову, Сторони, у специфікаціях, визначають еквівалент ціни Товару в іноземній валюті (долар США чи ЄВРО), у відповідності до курсу продажу відповідної іноземної валюти відносно гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації (п. 3.2 договору).

За умовами п. 3.3 договору покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника.

Покупець оплачує Товар шляхом 100 % передоплати, якщо інший порядок та строки розрахунків не визначені у відповідній специфікації до цього Договору (п. 3.5 договору).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що у разі зміни курсу іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України, Покупець, у день здійснення оплати за товар зобов`язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику, як скориговану вартість Товару за наступною формулою: Х2=Х1*Y2/Y1, де X1 - вартість/частина вартості Товару у гривнях, зазначена у відповідній Специфікації; Y1 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання Специфікації; Y2 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті оплати; Х2 - кінцева вартість неоплаченої частини Товару, у гривнях. Покупець вправі звернутися до Постачальника, з проханням провести розрахунок, відповідно до вказаної формули, та повідомити йому суму, що підлягає оплаті за Товар (його частину). Сторони домовились, що в якості курсу іноземної валюти до гривні, шо склався на Міжбанківському валютному ринку України використовується середнє значення курсу продажу іноземної валюти, що склався на Міжбанківському валютному ринку України. Сторони домовились, що курс продажу іноземної валюти до гривні визначається згідно інформації, опублікованої за посиланням: https://minfin.com.ua/currency/mb/. У разі виникнення між Сторонами суперечок щодо курсу валюти, достатнім доказом існування курсу Міжбанку на визначену дату є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена Постачальником та засвідчена підписом його уповноваженої особи та печаткою.

У випадку порушення покупцем строків та порядку оплати товару, встановлених договором, постачальник з першого дня порушення набуває право в односторонньому порядку скоригувати вартість товару відповідно до умов п. 3.6 договору та вимагати від покупця негайної повної оплати за весь товар, а покупець повинен негайно виконати вказану вимогу постачальника (п. 3.7 договору).

У п. 3.9 договору зазначено, що у випадку, якщо покупцем не будуть виконані грошові зобов`язання за цим договором у повному обсязі або частково і постачальником буде подано позов до суду, сторони узгодили, що для індексації (коригування) вартості товару відповідно до умов п. 3.6 договору датою або днем оплати буде вважатися дата складання та підписання постачальником позовної заяви до суду відповідної юрисдикції, у якій покупець буде виступати відповідачем.

Поставка Товару здійснюється окремими партіями, на умовах та у строки, визначені у специфікаціях до цього Договору. У разі порушення строків оплати Товару, Постачальник вправі перенести строки поставки Товару на кількість днів, рівну кількості днів прострочення оплати і до нього не можуть застосовуватись передбачені цим Договором та чинним законодавством України, санкції за прострочення поставки Товару (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.3 договору загальна кількість Товару поставленого Постачальником згідно даного Договору, може коливатися в межах +/- 5 %. При цьому Покупець оплачує фактично поставлену кількість Товару.

Передача Товару у місті поставки, здійснюється тільки при наявності в уповноваженої особи Покупця - оригіналу довіреності отримання Товару від Постачальника. Керівник Покупця вправі приймати Товар від Постачальника без довіреності (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору прийняття Товару здійснюється уповноваженими представниками Сторін; щодо кількості - відповідно до видаткової накладної; щодо якості - відповідно до технічних характеристик, сертифікату якості/відповідності Товару, а також інших нормативних документів та умов Договору.

Право власності, а також пов`язаний з таким правом ризик випадкової загибелі або пошкодження (псування) Товару, переходить від Постачальника до Покупця, з моменту передачі Товару за видатковою накладною та підписання її уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується, зокрема передати Товар на умовах, передбачених Договором; пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець зобов`язується прийняти Товар в порядку та на умовах, визначених Договором, здійснити оплату Товару в строки та на умовах, визначених Договором.

За умовами п. 9.1 договору у випадку невиконання чи неналежного виконання Договору, Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов цього Договору.

У випадку порушення термінів або умов оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (п. 9.2 договору).

У п. 9.4 договору сторони погодили, що за порушення грошових зобов`язань по оплаті Товару, Покупець сплачує на користь Постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 % за кожен місяць від простроченої суми, за весь період прострочення.

Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється до повного розрахунку (п. 9.6 договору).

У п. 12.5 договору сторони дійшли взаємної згоди, на підставі ст. 259 Цивільного Кодексу України, при нарахуванні штрафних санкцій відповідно до умов цього Договору, не застосовувати п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, а здійснювати нарахування штрафних санкцій за весь період неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором, а також збільшити позовну давність про стягнення неустойки, за цим Договором, до 3-х років.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами і діє протягом одного року, але, в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. При відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну Договору за місяць до закінчення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на тих же умовах, на той же термін (п. 13.1 договору).

Пунктом 13.2 договору визначено, що специфікації, інші додатки до Договору, є його невід`ємною частиною.

У п. 13.10 договору зазначено, що факсимільні копії Договору, а також усіх його Додатків, мають рівну юридичну силу з оригіналом, до моменту обміну Сторонами оригіналами.

До вищезазначеного договору сторонами складено специфікацію від 30.10.2018 р. №1, згідно з якою постачальник здійснює поставку товару: гібрид насіння соняшника 8H288CLDM в кількості 27 міш. за ціною 3523,75 грн. (грошовий еквівалент ціни - 125 дол. США) загальною вартістю 114169,50 грн. з ПДВ (еквівалент 4050,00 дол. США).

У специфікації зазначено, що курс, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті укладання даної специфікації, складає 28,1900 грн. за 1 дол. США, а також визначено, що Покупець оплачує вартість Товару наступним чином: оплата Товару в розмірі 30% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 20 листопада 2018 року; решта вартості Товару в розмірі 70% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 21 жовтня 2019 року. Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах склад Покупця: 31400, Хмельницька обл., Старосинявський р-н, смт. Стара Синява, вул. Філатова, буд. № 26. Товар повинен бути поставлений Покупцю у строк до 29.03.2019 р., у разі виконання Покупцем п. 3.а) даної Специфікації. Допускається поставка товару окремими партіями.

Відповідно до видаткової накладної від 29.03.2019 р. №АГ-29/03263 позивачем на підставі договору від 30.10.2018 р. №30.10.18-149 за довіреністю передано відповідачу гібрид насіння соняшника 8H288CLDM в кількості 27 міш. на загальну суму 114169,50 грн. з ПДВ.

Договір, специфікація та видаткова накладна підписані представниками сторін, скріплені відтисками їхніх печаток.

Позивачем надано довідку від 15.08.2019 р. №ОЛ-15.08.19/498/1 про стан розрахунку заборгованості між ТОВ «Агросем» та ПП «Іква-агро» по договору поставки від 30.10.2018 р. №30.10.18-149, в якій зазначено, що згідно платіжного доручення №175 від 04.03.2019 р. сплачено 30000,00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язань з оплати товару за договором поставки від 30.10.2018 р. №30.10.18-149, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 78291,28 грн., з яких 70200,24 грн. заборгованості з рахуванням скоригованої вартості товару; 4188,77 грн. пені; 3551,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами; 350,42 грн. 3% річних.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки від 30.10.2018 р. №30.10.18-149, за яким позивач зобов`язався передати (поставити) відповідачу у його власність продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язався прийняти повар і оплатити його.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

У п. 3.5 договору сторони погодили, що покупець оплачує товар шляхом 100% передоплати, якщо інший порядок та строки розрахунків не визначені у відповідній специфікації до цього договору.

В укладеній до договору специфікації від 30.10.2018 р. №1 сторони узгодили, що покупець оплачує вартість товару наступним чином: оплата товару в розмірі 30% загальної вартості Товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 20 листопада 2018 року; решта вартості товару в розмірі 70% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 21 жовтня 2019 року. Товар повинен бути поставлений покупцю у строк до 29.03.2019 р.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на суму 114169,50 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою відтисками печаток сторін видатковою накладною від 29.03.2019 р. №АГ-29/03263.

Відповідачем 04.03.2019 р. здійснено частковий розрахунок за отриманий товар в сумі 30000,00 грн., що позивач підтверджує у довідці від 15.08.2019 р. Однак зазначені розрахунки здійснені в неповному обсязі та з порушенням передбаченого специфікацією строку (30% загальної вартості товару, тобто 34250,85 грн. до 21.11.2018 р.).

При цьому за умовами п. 3.7 договору у випадку порушення покупцем строків та порядку оплати товару, встановлених договором, постачальник з першого дня порушення набуває право в односторонньому порядку скоригувати вартість товару відповідно до умов п. 3.6 договору та вимагати від покупця негайної повної оплати за весь товар, а покупець повинен негайно виконати вказану вимогу постачальника.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 70200,24 грн. заборгованості за поставлений відповідно до специфікації товар з урахуванням скоригованої вартості товару.

Враховуючи умови п. 3.7 договору, перевіривши правильність розрахунку заборгованості з урахуванням скоригованої вартості товару, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 70200,24 грн. заборгованості заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Доказів, які би спростовували заявлену до стягнення суму заборгованості з урахуванням скоригованої вартості товару, суду не подано.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3551,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 350,42 грн. 3% річних згідно з поданим розрахунком.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 538 ЦК України визначено, що якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторони погодили, що за порушення грошових зобов`язань по оплаті товару покупець сплачує на користь постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% за кожен місяць від простроченої суми, за весь період прострочення (п. 9.4 договору).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами та 3% річних, суд вважає, що правомірними та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги в частині стягнення 3550,45 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 347,61 грн. 3% річних. При здійсненні розрахунку 3% річних судом враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення нарахувань. Тобто сума заборгованості зменшується у день її часткової сплати і нарахування проводяться уже на зменшену суму боргу.

З огляду на зазначене, у позові в частині стягнення 1,40 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2,81 грн. 3% річних належить відмовити.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4188,77 грн. пені згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у п. п. 9.2, 9.6 договору погодили, що випадку порушення термінів або умов оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється до повного розрахунку.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені, суд зауважує, що позивачем не враховано того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення нарахування пені.

Враховуючи наведене, за підрахунком суду, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 4154,99 грн., а в частині стягнення 33,78 грн. пені належить відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають часткову задоволенню, а саме: в частині стягнення 70200,24 грн. заборгованості з урахуванням скоригованої вартості товару, 4154,99 грн. пені, 3550,45 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 347,61 грн. 3% річних. У позові в частині стягнення 33,78 грн. пені, 1,40 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2,81 грн. 3% річних необхідно відмовити.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем", м. Київ до приватного підприємства "Іква-Агро" Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява про стягнення 78291,28 грн., з яких 70200,24 грн. заборгованості з рахуванням скоригованої вартості товару, 4188,77 грн. пені, 3551,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 350,42 грн. 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Іква-Агро", Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вул. Філатова, буд. 26 (код 38595077) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем", м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6А (код 30967207) 70200,24 грн. (сімдесят тисяч двісті гривень 24 коп.) заборгованості з рахуванням скоригованої вартості товару, 4154,99 грн. (чотири тисячі сто п`ятдесят чотири гривні 99 коп.) пені, 3550,45 грн. (три тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень 45 коп.) відсотків за користування чужими грошовими коштами, 347,61 грн. (триста сорок сім гривень 61 коп.) 3% річних, 1920,07 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять гривень 07 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.09.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - ТОВ "Агросем" (04210, м. Київ, Оболонський р-н, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6 А), 3 - ПП "Іква-Агро" (31400, Хмельницька обл., Старосинявський р-н, смт. Стара Синява, вул. Філатова, буд. 26). Всім рек. з пов. про вруч.