Ухвала суду № 84420643, 19.09.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_________________

УХВАЛА

"19" вересня 2019 р. Справа №918/111/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал"

до відповідача-1 Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод"

до відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп"

про визнання недійсними додаткових угод від 11.11.2016 до договорів оренди нерухомого майна від 07.11.2016

у межах справи №918/111/15

за заявою Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області

до боржника Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

про банкрутство.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

від Головного управління ДФС у Рівненській області - Воробйова О.В.;

від ПАТ "Завод Технопривод" - Мельник І.А.;

від ТОВ "Динеро-Капітал" - Бігдан О.А.;

від ТОВ "Вінар Плюс"- Максимович І.А.

від ТОВ "Бізнес Імпекс Груп" - Устименко А.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Ухвалою суду від 23.02.2018 припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" та повноваження розпорядника майна; затверджено звіти розпорядника майна Ткачука Д.В. про проведену роботу у справі та про грошову винагороду; введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" строком на 6 місяців до 23.08.2018; призначено керуючим санацією Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" арбітражного керуючого Андрощук Олену Павлівну строком на 6 місяців до 23.08.2018.

03.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" подало до суду позовну заяву до відповідача-1 Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод", відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп" про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди нерухомого майна (том 32 а.с. 44-76).

В обґрунтування вказує, що додаткові угоди від 11.11.2016 до договорів оренди від 07.11.2016 укладені між відповідачами, мають бути визнані недійсними у зв`язку із порушенням, під час їх укладення, приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Цивільного Кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства", що призвело до порушень ст. 203 ЦК України.

Крім того, зазначає, що Наглядовою радою відповідача-1 не затверджувались ані умови договорів оренди, ані умови оскаржуваних додаткових угод до договорів.

13.11.2018, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, ПАТ "Завод "Технопривод" подало відзив на позовну заяву, в якому просило в задоволенні позову відмовити повністю (том 36 а.с. 246-252).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.11.2018 затверджено план санації Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод", продовжено строк процедури санації та повноважень керуючого санацією на шість місяців до 23.02.2019.

03.12.2018 до суду від ТОВ "Динеро-Капітал" надійшла відповідь на відзив ПАТ "Завод "Технопривод" (том 38 а.с. 225-229).

04.12.2018, через відділ канцелярії та документального забезпечення до суду, ТОВ "Технопривід інвест груп" подало відзив на позовні заяви подані ТОВ "Динеро-Капітал". В якому просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог (том 39 а.с. 2-7).

У зв`язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.11.2018, всі матеріали справи №918/111/15 супровідним листом № 918/111/15/1138/18 від 10.12.2018 разом з апеляційною скаргою направлені до Північно-західного апеляційного господарського суду.

20.12.2018, до суду від ТОВ "Динеро-Капітал" надійшла відповідь на відзив ТОВ "Технопривід інвест груп" (том 40 а.с. 156-159).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.12.2018 провадження у справі № 918/111/15 зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 20.11.2018 в порядку апеляційного провадження.

26.02.2019 матеріали справи № 918/111/15 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.03.2019 поновлено провадження у справі № 918/111/15 та розгляд справи призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2019.

Однак, 04.03.2019 до Господарського суду Рівненської області від Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов лист, яким останній надіслав касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 918/111/15.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.03.2019 провадження у справі № 918/111/15 зупинено до перегляду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 в порядку касаційного провадження.

31.05.2019 матеріали справи № 918/111/15 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 05.06.2019 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.06.2019.

Ухвалою суду від 18.06.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" про відвід судді Войтюка В.Р., справу передано для автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

В подальшому, справу передано судді Горплюку А.М.

Ухвалою суду від 21.06.2019 справу №918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" прийнято до провадження суддею Горплюком А.М.

08.07.2019 до суду від ТОВ "Динеро-Капітал" надійшла відповідь на відзив керуючого санацією (том 44 а.с. 176-179).

Ухвалою від 11.07.2019 розгляд позовних заяв у межах справи про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" відкладено у підготовчому судовому засіданні на 22.08.2019.

Ухвалою суду від 22.08.2019, крім іншого, призначено для розгляду по суті позовну заяву у межах справи про банкрутство ТОВ "Динеро-Капітал" до відповідача-1 ПАТ "Завод "Технопривод" та відповідача-2 ТОВ "Технопривід інвест груп" про визнання недійсними додаткових угод від 11.11.2016 до договорів оренди нерухомого майна.

Ухвалою суду від 05.09.2019 розгляд по суті позовних заяв у межах справи про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" відкладено на 19.09.2019.

В судовому засіданні 19.09.2019 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі, представник ПАТ "Завод "Технопривод" просила в задоволенні позову відмовити, представники ГУ ДФС у Рівненській області, ТОВ "Бізнес Імпекс Груп" підтримали позицію представника ПАТ "Завод "Технопривод" та просили в задоволенні позову відмовити.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк, причини неявки суду не повідомляли.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд позовної заяви по суті без представників учасників справи, що належним чином повідомлені про проведення судового засідання, проте не забезпечили явку уповноважених представників.

Суд, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються подана позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення поданого позову, прийшов до наступних висновків.

07.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп" (орендар) укладено 3 Договори оренди, а саме:

- Договір оренди будівлі управління (літ. В-3) (том 27 а.с. 75-78);

- Договір оренди комплексу, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ) (том 27 а.с. 80-83);

- Договір оренди їдальні (літ. Г-2) (том 27 а.с. 85-88).

Зазначені приміщення знаходяться за адресою: Рівненська області, Рівненський район, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 4А та належать орендодавцю на праві приватної власності згідно рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2015 у справі №915/251/15.

11.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп" (орендар) укладено 3 Додаткові угоди до Договорів оренди, а саме:

- Додаткова угода до Договору оренди будівлі управління (літ. В-3) (том 28 а.с. 88);

- Додаткова угода до Договору оренди комплексу, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ) (том 28 а.с. 89);

- Додаткова угода до Договору оренди їдальні (літ. Г-2) (том 28 а.с.82).

Вказані Додаткові угоди мають аналогічні умови.

Так, сторони погодили доповнити Договір наступними пунктами:

3.8. Вартість поліпшень (ремонту) орендованого приміщення зроблені орендарем відповідно до цього Договору, зараховується орендарю в рахунок плати за користування орендованим нежитловим приміщенням (орендної плати).

5.3. Орендар робить невідокремлювані поліпшення, в тому числі ремонт, орендованого приміщення, в обсязі погодженому Сторонами, за рахунок орендних платежів які підлягають сплаті за цим договором. З моменту погодження сторонами обсягу та видів поліпшень (робіт), нарахування орендної плати припиняється, з метою виконання робіт (поліпшень) за рахунок орендної плати і орендар робить такі поліпшення (ремонтні роботи) протягом експлуатації орендованого приміщення. При цьому, орендар повинен розпочати виконання робіт (поліпшень) не пізніше 2х місяців з моменту погодження їх обсягу та видів. Нарахування орендної плати поновлюється після виконання усіх погоджених робіт (поліпшень) та передачі їх орендодавцю.

У поданій позовній заяві ТОВ "Динеро-Капітал" вказує, що під час прийняття в користування об`єктів нерухомості 07.11.2016 сторони підтвердили, що технічний стан будівель - задовільний, а вже через 4 дні 11.11.2016 сторони уклали додаткові угоди, якими встановили необхідність провести ремонтні роботи.

Також, ТОВ "Динеро-Капітал" в позовній заяві стверджує, що відповідач-1 навмисно уклав додаткові угоди з метою звільнити ТОВ "Технопривід інвест груп" від сплати орендних платежів.

При цьому, суд бере до уваги, що сторони є вільними при укладенні договорів та визначенні умов цих договорів.

Згідно зі ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що при укладенні Договорів оренди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Щодо твердження позивача про необхідність погодження Договорів оренди та Додаткових угод Наглядовою радою боржника, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 51 Закону України "Про акціонерна товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

06.06.2014 на загальних зборах акціонерів ЗАТ "Завод "Технопривод" затверджено Статут Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" у новій редакції (том 32 а.с. 56-75).

Розділ 8 встановлює, крім іншого, що органами управління ПАТ є: загальні збори акціонерів, наглядова рада, директор - одноособовий виконавчий орган, ревізійна комісія.

Згідно п. 8.3. Статуту, наглядова рада є орган, що здійснює захист прав акціонерів ПАТ, і в межах компетенції, визначеної Статутом, Положенням про наглядову раду ПАТ та законом України "Про акціонерні товариства", контролює та регулює діяльність виконавчого органу ПАТ, в т.ч. оперативний контроль за прийняття рішень виконавчим органом ПАТ.

Ухвалою суду від 31.07.2015 усунено керівника ПАТ "Завод "Технопривод" від виконання обов`язків та покладено обов`язки керівника на розпорядника майном - арбітражного керуючого Ткачука Д.В.

Згідно статті 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Частина 8 ст. 22 Закону про банкрутство встановлює, що керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори), зокрема, щодо відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що так як спірні додаткові угоди укладені в.о. директора Ткачуком Д.В., який також був розпорядником майна, то і погодження вказані угоди не потребували.

Щодо твердження позивача про відмову ПАТ "Завод "Технопривод" від орендної плати, то суд зазначає наступне.

Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/22888/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп" про стягнення 546538,89 грн. орендної плати.

05.04.2018 судом відмовлено в задоволені позову.

При цьому, суд вказав, що в матеріалах справи наявні, Акти обстеження будівель, Дефектні акти, Локальні кошториси на будівельні роботи, договори на виконання робіт, відповідно до яких проводяться ремонтні роботи на орендованих об`єктах. Заперечення позивача, що будь-які ремонтні роботи за спірними договорами з поліпшення приміщень не проводились, не приймаються судом до уваги, оскільки ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Отже, чинним законодавством надано сторонам договору можливість передбачити умову щодо здійснення поліпшень орендованого майна за рахунок орендних платежів.

Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірних договорів були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договори оренди, а тому всі умови спірних договорів оренди та додаткових угод до них з моменту їх укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 №910/22888/17 не оскаржувалось та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини першої ст. 207 ГК України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші твердження позивача не приймаються судом до уваги та спростовуються наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані докази, документи та пояснення в їх сукупності, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, при вирішенні позову суд вирішує питання розподілу судових витрат.

При зверненні до суду, позивачем сплачено 1762,00 грн., проте заявлено три немайнові вимоги, а саме: визнати недійсною Додаткову угоду від 11.11.2016 до Договору оренди будівлі управління від 07.11.20016; визнати недійсною Додаткову угоду від 11.11.2016 до Договору оренди комплексу, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки від 07.11.2016; визнати недійсною Додаткову угоду від 11.11.2016 до Договору оренди їдальні від 07.11.2016.

Таким чином, при зверненні до суду позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 5286,00 грн., проте оплачено лише 1762,00 грн. Відтак, підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 3524,00 грн.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" до відповідача-1 Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод", відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп" про визнання недійсними додаткових угод від 11.11.2016 до договорів оренди нерухомого майна від 07.11.2016 - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 36226713) судовий збір в розмірі 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету (отримувач коштів УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012714, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34310206083033, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України .

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.09.2019.

Суддя А.М. Горплюк