Рішення № 84420611, 23.09.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.19 Справа № 917/1088/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології"

про стягнення 81420,78 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" про стягнення 81420,78 грн., з них: 48472,24грн. штрафних санкцій за невиконання зобов`язання, 32948,54 грн. - за прострочення виконання зобов`язання, згідно дилерського договору № 26-2-18 від 26.02.2018р., а також 1921,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання по вибірці товару (ветеринарних препаратів).

Відповідач відзив на позов не надав.

За ухвалою суду від 22.07.2019 року було встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали. На даний час строк для подання відзиву закінчився.

Згідно ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019 даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т.М.

За ухвалою господарського суду від 05.07.2019р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

За ухвалою суду від 22.07.2019 року відкрито провадження у справі № 917/1088/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(а.с.113-114).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 25.07.2019р (а.с.115).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.07.2019р., надіслана відповідачу на адресу: вул. Квітки Цісик, буд. 15, м. Полтава, Полтавська область, 36010 повернулася до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.09.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" зареєстроване за адресою: вул. Квітки Цісик, буд. 15, м. Полтава, Полтавська область, 36010.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. При цьому судом враховується правова позиція Верховного Суду з цього питання, викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17.

Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 22.07.2019р. вважається врученою відповідачу.

Крім того, ухвала від 22.07.2019 надсилалася відповідачу на вказані у договорі від 26.02.2018 № 26-2-18 фактичну та поштову адреси: 61020, м. Харків, вул. Калініна, 3 та 61020 м. Харків, а/с/11841. Ці ухвали були отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 11.09.2019 (а.с.119, 120).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством "Сумська біологічна фабрика" (позивачем, компанією) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські ветеринарні технології» (відповідачем, дилером) укладено Дилерський договір № 26-2-18 від 26 лютого 2018 року (далі - Договір); (а.с.77).

Відповідно до пункту 1.1. Договору компанія виготовляє, в тому числі на замовлення Дилера і поставляє, а Дилер поширює/реалізує Товар Компанії через власну торговельну мережу та здійснює його оплату.

Згідно пункту 7.1. Договору він вважається укладеним з дати його підписання, якою є дата, зазначена у правому верхньому куту першої сторінки Договору, та діє строком 1 (один) календарний рік до « 26» лютого 2019 року. Закінчення строку дії Договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що виникли з Договору протягом його дії, не звільняє Сторони від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їхнє неналежне виконання.

Згідно пункту 4.2. Договору на підставі Положення про порядок та розміри надання знижок на ветеринарні препарати Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика» компанія (позивач) надає відповідачу товар з дилерською (дистриб`юторською) знижкою в розмірі 15 % від загальної ціни товару компанії, яка діяла на дату його відвантаження.

Додатковою угодою № 1 від 02.04.2018р. сторони узгодили, що позивач надає відповідачу товар - уберасептик СБ-20 літрові каністри зі знижкою 10% від роздрібної ціни товару (а.с.78).

Наказом позивача від 10.01.2017р. за №1 «Про внесення змін до Положення про знижки» встановлено умови та розміри надання знижки на ветеринарні препарати ДП «Сумська біофабрика».

Згідно пункту 4.3. Договору Дилер зобов`язався протягом терміну дії цього Договору, тобто у період з 26.02.2018 року до 26.02.2019 року, вибрати у Компанії Товарів на суму більше 500000 грн. з урахуванням знижки.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору за період з 26.02.2018 до 26.02.2019 відповідач придбав у позивача ветеринарних препаратів на загальну суму 323 148,29 грн., що підтверджується картками рахунку № 3611 за 2018 та перше півріччя 2019 року (а.с.83-89). В підтвердження цього позивач надав видаткові накладні № 460 від 03.04.2018р. на суму 3440,16 грн., № 473 від 04.04.2018 на суму 1788,06 грн., № 498 від 11.04.2018 на суму 6134,62 грн., № 549 від 16.04.2018 на суму 392,70 грн., № 567 від 18.04.2018 на суму 6435,86 грн., № 616 від 25.04.2018 на суму 22841,54 грн., № 641 від 02.05.2018 на суму 4159,90 грн., № 826 від 16.05.2018 на суму 7761,52 грн., № 884 від 23.05.2018 на суму 1193,40 грн., № 891 від 24.05.2018 на 3440,16 грн., № 906 від 30.05.2018 на суму 6330,80 грн., № 911 від 31.05.2018 на суму 4509,08 грн., № 943 від 06.06.2018 на суму 3687,98 грн., № 1007 від 13.06.2018 на суму 4566,20 грн., № 1098 від 04.07.2018 на суму 5950,00 грн., № 1130 від 11.07.2018 на суму 3243,60 грн., № 1146 від 18.07.2018 на суму 1190,00 грн., № 1151 від 18.07.2018 на суму 3249,04 грн., № 1154 від 18.07.2018 на суму 1785,00 грн., № 1208 від 01.08.2018 на суму 1972,00 грн., № 1221 від 08.08.2018 на суму 8314,70 грн., № 1245 від 13.08.2018 на суму 860,04 грн., № 1258 від 15.08.2018 на суму 238,00 грн., № 1281 від 22.08.2018 на суму 1320,90 грн., № 1282 від 22.08.2018 на суму 1060,02 грн., № 1303 від 29.08.2018 на суму 4753,20 грн., № 1336 від 05.09.2018 на суму 5950,00 грн., № 1377 від 12.09.2018 на суму 3173,90 грн., № 1417 від 19.09.2018 на суму 4390,42 грн., № 1454 від 26.09.2018 на суму 3930,40 грн., № 1494 від 02.10.2018 на суму 10910,60 грн., № 1499 від 02.10.2018 на суму 5933,00 грн., № 1546 від 10.10.2018 на суму 6731,85 грн., № 1590 від 17.10.2018 на суму 3064,42 грн., № 1632 від 24.10.2018 на суму 1709,86 грн., № 1649 від 30.10.2018 на суму 5950,00 грн., № 1655 від 31.10.2018 на суму 860,04 грн., № 1688 від 06.11.2018 на суму 14110,00 грн., № 1693 від 07.11.2019 на суму 11413,80 грн., № 1695 від 07.11.2018 на суму 934,66 грн., № 1699 від 07.11.2018 на суму 5933,00грн., № 1739 від 14.11.2018 на суму 7394,66 грн., № 1745 від 14.11.2018 на суму 773,16 грн., № 1773 від 21.11.2018 на суму 3322,48 грн., № 1886 від 12.12.2018 на суму 6986,32 грн., № 1980 від 19.12.2018 на суму 2405,50 грн., № 2006 від 26.12.2018 на суму 753,78 грн., № 3 від 03.01.2019 на суму 7068,60 грн., № 9 від 09.01.2019 на суму 654,50 грн., № 12 від 09.01.2019 на суму 523,60 грн., № 13 від 10.01.2019 на суму 680,00 грн., № 30 від 16.01.2019 на суму 1093,11 грн., №54 від 23.01.2019 на суму 823,65 грн., № 74 від 30.01.2019 на суму 3060,00 грн., № 95 від 05.02.2019 на суму 15572,00 грн., № 98 від 06.02.2019 на суму 20711,80 грн., № 133 від 13.02.2019 на суму 21845,00 грн., № 166 від 20.02.2019 на суму 15113,00 грн., № 184 від 27.02.2019 на суму 9732,50 грн., № 253 від 06.03.2019 на суму 9020,20 грн. (а.с.90-106, 82).

Позивач надав суду лист від 28.01.2019 за вих. № 24, в якому він повідомив, що станом на 28.01.2019 р. відповідачем вибрано продукції лише на суму 291063,47 грн., в той час як за договором відповідачем взято зобов`язання вибрати продукцію на 500000,00 грн. (а.с.80). Доказів направлення цього листа відповідачу позивач не надав.

Листом від 31.01.2019р. № 1/05-1 відповідач просив позивача пролонгувати зобов`язання за Договором до 30.04.2019, гарантуючи, що суму, на яку потрібно добрати продукції у Компанії, буде сплачено до 26.02.2019 (а.с.81).

Позивач у позові зазначає, що відповідач не перерахував кошти на рахунок Компанії та не вибрав продукцію в повному обсязі; вартість ветеринарних препаратів, які не були вибрані відповідачем становить 176851,71 грн. (з розрахунку: 500000,00 грн. - 323148,29 грн.= 176851,71 грн.).

З огляду на викладене, позивач у цьому позові заявив вимоги про стягнення 48472,24 грн. неустойки згідно з п. 5.4 дилерського договору №26-2-18 від 26.02.2018р. за невиконання зобов`язання з отримання товару, 20568,92 грн.- пені та 12379,62 грн. штрафу на підставі ч.2 ст. 231 ГК України.

При вирішенні спору суду зазначає наступне.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

В ст. 689 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч.1 ст. 627 ЦК України вказано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ст. 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання договору недійсним сторони суду не надали.

Відповідач, підписавши Договір, взяв на себе визначені в п.4.3 Договору зобов`язання вибрати протягом дії договору у позивача товар на суму 500000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В порушення вимог чинного законодавства та умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, не вибрав товар на суму 176851,71 грн.

Згідно ст. 193 ГК, ст.ст. 526, 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання відповідно до законодавства є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язання є правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України іншими законами та договором.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.549 ЦК визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Предметом неустойки згідно ст.551 ЦК може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин відповідно до ст.230 ГК України зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. (ч.1 ст.231 ГК).

Наказом Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика" від 10.01.2017 № 1 «Про внесення змін до Положення про знижки» передбачено можливість надання знижки у розмірі до 15 % у разі, коли вартість придбаної продукції за рік складає понад 500000,00 грн. (а.с.16).

Згідно пункту 4.2. Договору позивач надає відповідачу товар з дилерською (дистриб`юторською) знижкою в розмірі 15 % від загальної ціни товару компанії, яка діяла на дату його відвантаження.

В додатковій угоді № 1 від 02.04.2018р. встановлено, що товар - уберасептик СБ-20 літрові каністри надається зі знижкою 10% від роздрібної ціни товару (а.с.78).

В п.5.4. Договору встановлено, що у випадку невиконання дилером (відповідачем) зобов`язання по вибірці товару, передбаченого пунктом 4.3. Договору, на відшкодування упущеної вигоди компанія має право стягнути з дилера неустойку у розмірі не більше суми знижки на товар, що надана протягом дії цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору він діє з дати підписання - 26.02.2018 по 26.02.2019.

За вказаний період позивачем подані суду видаткові накладні, в яких зафіксовано суми знижки на товар, що був переданий відповідачу.

Вказані накладні свідчать, що позивач передав відповідачу продукцію зі знижкою 10 % за видатковими накладними:

№ 460 від 03.04.2018. (сума знижки 382,24 грн.),

№ 891 від 24.05.2018 (сума знижки 382,24 грн.),

№ 1245 від 13.08.2018 (сума знижки 95,56 грн.),

№ 1282 від 22.08.2018 (сума знижки 117,78 грн.),

№ 1655 від 31.10.2018 (сума знижки 95,56 грн.), (а.с.27, 34, 40, 42, 48);

позивач передав відповідачу продукцію із знижкою 15 % за видатковими накладними:

№ 473 від 04.04.2018. (сума знижки 315,54 грн.),

№ 498 від 11.04.2018 (сума знижки 1082,58 грн.),

№ 549 від 16.04.2018 (сума знижки 69,30 грн.),

№ 567 від 18.04.2018 (сума знижки 1135,74 грн.),

№ 616 від 25.04.2018 (сума знижки 4030,86 грн.),

№ 641 від 02.05.2018 (сума знижки 734,10 грн.),

№ 826 від 16.05.2018 (сума знижки 1369,68 грн.),

№ 884 від 23.05.2018 (сума знижки 210,60 грн.),

№ 906 від 30.05.2018 (сума знижки 1117,20 грн.),

№ 911 від 31.05.2018 (сума знижки 795,72 грн.),

№ 943 від 06.06.2018 (сума знижки 650,82 грн.),

№ 1007 від 13.06.2018 (сума знижки 805,80 грн.),

№ 1098 від 04.07.2018 (сума знижки 1050,00 грн.),

№ 1130 від 11.07.2018 (сума знижки 572,40 грн.),

№ 1146 від 18.07.2018 (сума знижки 210,00 грн.),

№ 1151 від 18.07.2018 (сума знижки 573,36 грн.),

№ 1221 від 08.08.2018 (сума знижки 1467,30 грн.),

№ 1258 від 15.08.2018 (сума знижки 42,00 грн.),

№ 1281 від 22.08.2018 (сума знижки 233,10 грн.),

№ 1303 від 29.08.2018 (сума знижки 838,80 грн.),

№ 1377 від 12.09.2018 (сума знижки 560,10 грн.),

№ 1417 від 19.09.2018 (сума знижки 774,78 грн.),

№ 1454 від 26.09.2018 (сума знижки 693,60 грн.),

№ 1494 від 02.10.2018 (сума знижки 1925,40 грн.),

№ 1499 від 02.10.2018 (сума знижки 1047,00 грн.),

№ 1546 від 10.10.2018 (сума знижки 1075,55 грн.; товар Уберасептик СБ надавався зі знижкою 10%),

№ 1590 від 17.10.2018 (сума знижки 540,78 грн.),

№ 1632 від 24.10.2018 (сума знижки 301,74 грн.),

№ 1649 від 30.10.2018 (сума знижки 1050,00 грн.),

№ 1688 від 06.11.2018 (сума знижки 2490,00 грн.),

№ 1693 від 07.11.2018 (сума знижки 2014,20 грн.),

№ 1695 від 07.11.2018 (сума знижки 164,94 грн.),

№ 1699 від 07.11.2018 (сума знижки 1047,00 грн.),

№ 1739 від 14.11.2018 (сума знижки 1304,94 грн.),

№ 1745 від 14.11.2018 (сума знижки 136,44 грн.),

№ 1773 від 21.11.2018 (сума знижки 586,32 грн.),

№ 1886 від 12.12.2018 (сума знижки 1232,88 грн.),

№ 1980 від 19.12.2018 (сума знижки 424,50 грн.),

№ 2006 від 26.12.2018 (сума знижки 133,02 грн.),

№ 3 від 03.01.2019 (сума знижки 1247,40 грн.),

№ 9 від 09.01.2019 (сума знижки 115,50 грн.),

№ 12 від 09.01.2019 (сума знижки 92.40 грн.),

№ 13 від 10.01.2019 (сума знижки 120,00 грн.),

№ 30 від 16.01.2019 (сума знижки 192,90 грн.),

№ 54 від 23.01.2019 (сума знижки 145,35 грн.),

№ 74 від 30.01.2019 (сума знижки 540,00 грн.),

№ 95 від 05.02.2019 (сума знижки 2748,00 грн.),

№ 98 від 06.02.2019 (сума знижки 2596,20 грн.; товар туберкулін артикул 2390 надавався зі знижкою 10%),

№ 133 від 13.02.2019 (сума знижки 3855,00 грн.),

№ 166 від 20.02.2019 (сума знижки 2667,00 грн.); (а.с.19, 27-58).

Загальна сума знижок на переданий відповідачу товар становить 50201,22 грн.

Відповідно до п.5.4 Договору за невиконання дилером зобов`язання по вибірці товару позивачем нараховано - 48472,24 грн. неустойки (штрафу), що не перебільшує суми знижки на товар, що надана протягом дії цього договору.

За ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК)

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч.3, ч.4 ст. 74 ГПК).

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Позовні вимоги в частині стягнення 48472,24 грн. неустойки (штрафу), нарахованого згідно з п.5.4 Договору, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України позивачем також нараховано 20568,92 грн. пені за періоди з 28.02.2019р. по 06.03.2019р. та з 07.03.2019р. по 24.06.2019р., а також 12379,62 грн. - 7% штрафу.

Згідно з ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

За змістом вказаної норми, штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

В даному випадку на суму, на яку нараховано позивачем пеню та штраф, товар не постачався.

Доказів фактичного виготовлення товару на вказану суму позивач суду не надав.

Позивачем фактично нараховано санкції за невчинення відповідачем дій щодо виборки товару, існування якого в натурі позивачем не доведено. Отже, ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у цьому випадку не застосовується.

Позовні вимоги в цій частині судом відхиляються.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі у вигляді судового збору.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 25.06.2019р. № 7264. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 26.06.2019р.

Відповідно до ч.1 та ч. 9 ст. 129 ГПК України вказані судовий збір у розмірі 1921,00 грн. покладається на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" (вул. Квітки Цісик, буд. 15, м. Полтава, Полтавська область, 36010; ідентифікаційний код 34466323) на користь Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика" (вул. Гамалія, буд. 25, м. Суми, Сумська область, 40021; ідентифікаційний код 00483004) 48472грн. 24 коп. неустойки, 1921грн. 00 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 23.09.2019.

Суддя Т. М. Безрук