Рішення № 84420426, 16.09.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/481/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Державного підприємства "Березнівське лісове господарство"

про стягнення коштів в сумі 98 120 грн 07 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Дячук І.В., довіреність № 540/01 від 15.11.18 р.;

від відповідача - Тимошенко О. В., ордер серія РН-356 № 467 від 04.09.2019 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 7002140МС19094.

У судовому засіданні 16 вересня 2019 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року Державна екологічна інспекція Поліського округу (далі - Інспекція, позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення збитків в сумі 98 120 грн 07 коп., внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Інспекцією в період з 06.02.2019 р. по 19.02.2019 р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Підприємством, під час якої виявлено факт вирубування дерев на Степанському, Князівському, Балашівському, Бобрівському лісництвах.

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року позовну заяву Інспекції від 27.06.2019 р. № 2070/09-10 залишено без руху, зобов`язано позивача у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати:

- докази відправлення позовної заяви від 27.06.2019 р. № 2070/09-10 і доданих до неї документів відповідачу (оригіналу фіскального чеку від 03.07.2019 р. та опису вкладення у цінний лист);

- докази, які підтверджують повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

24 липня 2019 року від Інспекції через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов лист з додатками від 23.07.2019 р. № 991/2/2-9/19 (а.с. 82-90), яким усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29 липня 2019 року позовну заяву Інспекції від 27.06.2019 р. № 2070/09-10 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 5 вересня 2019 року.

16 серпня 2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 93-163), в якому останній просить відмовити в задоволенні позову. Зокрема відповідач зазначає, що позивачем не було надано належних доказів того, що Підприємство не дотримувалося або порушило комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та не обґрунтовано, в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, що являє собою відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення. Також відповідач зазначає, що факту вчинення правопорушення саме відповідачем (його працівниками) не було доведено та зафіксовано в жодному документі, відповідач вчиняв дії з належного повідомлення про такий факт правоохоронні органи, шляхом звернення до них з метою виявлення винних осіб, а також позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та не обґрунтовано, в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, дає підставу стверджувати про відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення. Також відповідач зазначає, що посадові особи Підприємств, які входять до структури служби охорони постійно здійснювали обходи/об`їзди підвідомчої території, обстеження. Проте зважаючи на велику площу лісництв фактично не можливо щодня здійснювати контроль наявності кожного дерева та відсутності незаконних рубок. Тому жодної вини відповідача у вигляді протиправної бездіяльності немає. Позивачем не вказано жодної дії, які відповідач не вчинив. Зокрема зазначає, що перед працівниками державної лісової охорони кожного лісництва стоїть низка завдань та обов`язків, на реалізацію яких вони докладають всіх зусиль. Їх основними посадовими обов`язками є: охорона лісу від шкідників та хвороб, охорона лісу від самовільних рубок, постійний моніторинг за станом лісових насаджень, лісових культур, контроль за виконанням суб`єктами підприємницької діяльності лісогосподарських заходів, їх намічення та своєчасне і якісне проведення, моніторинг червонокнижних та рідкісних видів тварин і рослин, охорона лісових масивів від браконьєрства та інших лісопорушень, контроль за створенням та доглядом лісових культур, контроль за сприянням лісових культур та їх природного поновлення, розроблення проектів із лісовідновлення. Як зазначає відповідач, що всю площу лісництва на добу не можливо обстежити, існують графіки обходу та певна періодичність в обстеженнях цілісності насаджень. Відтак відповідач вважає, що в діях Підприємства відсутній склад цивільного правопорушення, за яке має наставати цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди за порушення лісового законодавства, оскільки останній не вчиняв дій, у вигляді незаконного вирубування та пошкодження дерев, не є відповідальною особою за неналежне виконання своїх обов`язків службою охорони та не вказано перелік дій які відповідач не вчинив тобто в чому виявляється протиправна бездіяльність. Крім того відповідальність за охорону лісу також покладається на правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування, а також на Держлісагенство. Відповідно Підприємство не є єдиною особою яка має обов`язок здійснювати охорону лісу від незаконних рубок.

5 вересня 2019 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 165).

Ухвалою суду від 5 вересня 2019 року розгляд справи відкладено на 16 вересня 2019 року.

10 вересня 2019 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 174- 190), до якого долучено фотографії щодо перекриття доріг по лісництвах.

12 вересня 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 191-196), в якій останній зазначає, що основною діяльністю Підприємства є ведення лісового господарства, охорона, захист, раціональне використання та відтворення лісів. Згідно ст. 19 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) та статуту Підприємства, останнє є постійним лісокористувачем, на якого покладено обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, а також вести лісове господарство, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів та користуватися земельними ділянками лісового фонду способами, які б забезпечували збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів. Однак, як зазначає позивач, на території лісового фонду Підприємства мають місце незаконні порубки лісу. Також позивач зазначає, що проведеною Інспекцією перевіркою встановлено незаконні порубки лісу, які не виявлялись державною охороною Підприємства, до лісопорушників не застосовувалися заходи адміністративного впливу, не складались акти огляду місця вчинення порушення лісового законодавства та не вносилися записи в журнал обліку лісопорушень. Як зазначає позивач, порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. Також позивач зазначає, що не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

У судовому засіданні 16 вересня 2019 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 16 вересня 2019 року в задоволенні позову просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією Поліського округу з 06.02.2019 р. по 19.02.2019 р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Березнівське лісове господарство" (вул. Київська, 1, м. Березне, Березнівський район, Рівненська область), (підстава - скарга гр. ОСОБА_2 ).

Державною екологічною інспекцією Поліського округу під час позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, проведеної з 06.02.2019 р. по 19.02.2019 р. на території підзвітній Державному підприємству "Березнівське лісове господарство", виявлено факти неналежного виконання Підприємством обов`язків по охороні та збереженню лісу, про що складено відповідний акт (а.с. 11-28).

Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення охорони природних ресурсів від 19.02.2019 р. № 129 вбачається, що Інспекцією здійснена перевірка на території лісового фонду Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" і встановлена незаконна вирубка дерев на території таких лісництв:

Степанське лісництво:

- в кварталі 38 виділ 11 - незаконна порубка 5-ти дерев вільхи сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 16 см - 2 шт.; 18 см - 1 шт.; 20 см - 1 шт.; 22 см - 1 шт.; одного дерева вільхи сухостійної - 26 см., одного дерева берези сухостійної - 34 см;

- в кварталі 31 виділ 1 - незаконна порубка 4-х дерев дуба сироростучого, діаметрами у корі біля шийки кореня 20 см - 3 шт.; 22 см - 1 шт., та 3-х дерев граба сироростучого, діаметрами в корі біля шийки кореня 16 см - 1 шт.; 20 см - 2 шт.

Князівське лісництво:

- в кварталі 28 - незаконна порубка 4-х дерев сосни сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 22 см - 2 шт., 24 см - 2 шт.;

- в кварталі 24 - незаконна порубка 5-ти дерев сосни сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 18 см - 2 шт.; 20 см - 2 шт.; 22 см - 1 шт.

Балашівське лісництво:

- в кварталі 19 - незаконна порубка 8-ми дерев сосни сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 18 см - 3 шт.; 20 см - 4 шт.; 22 см - 1 шт.;

- в кварталі 16 - незаконна порубка 2-х дерев вільхи сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 14 см - 1 шт.; 16 см - 1 шт., одного дерева берези сироростучої, діаметром у корі біля шийки кореня - 22 см та 2-х дерев сосни сухостійної, діаметрами у корі біля шийки кореня 24 см - 1 шт., 28 см -1 шт.;

- в кварталі 25 - незаконна порубка 2-х дерев сосни сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 28 см - 1 шт.; 30 см - 1 шт.;

- в кварталі 86 - незаконна порубка 3-х дерев вільхи сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 18 см - 1 шт.; 20 см - 2 шт., та 3-х дерев сосни сухостійної, діаметрами у корі біля шийки кореня - 22 см - 1 шт., 24 см - 2 шт.

Бобрівське лісництво:

- в кварталі 51 виділ 2 - незаконна порубка 3-х дерев вільхи сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 20 см - 2 шт.; 22 см - 1 шт., одного дерева граба сироростучого, діаметром у корі біля шийки кореня 16 см - 1 шт.;

- в кварталі 33 - незаконна порубка 9-ти дерев сосни сироростучої, діаметрами у корі біля шийки кореня 22 см - 2 шт.; 26 см - 4 шт., 30 см - 2 шт.; 34 см - 1 шт.

Правова відповідальність за вказані правопорушення передбачена ст. 105 ЛК України.

Згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови Кабінету міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, сума шкоди, завданої лісу незаконною порубкою становить 98 120 грн 07 коп. (а.с. 32).

Інспекцією було надіслано Підприємству претензію від 26.02.2019 р. № 27-3.6 про сплату збитків у сумі 98 120 грн 07 коп. (а.с. 30-31).

Однак, відповідачем вказана шкода в добровільному порядку не сплачена.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не відшкодував шкоду заподіяну навколишньому середовищу, позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою за захистом свого порушеного права та просить суд стягнути збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, в сумі 98 120 грн 07 коп.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок: а) частини екологічного податку згідно із законом; б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень; г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Статтею 68 цього Закону зобов`язано підприємства, установи, організації та громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Інспекцією була проведена перевірка додержання відповідачем, Підприємством, вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

За наслідками перевірки складено акт від 19.02.2019 р. № 129, в якому зафіксовано факт незаконної порубки дерев на території Степанського, Князівського, Балашівського та Бобрівського лісництв, що знаходяться у підпорядкуванні Підприємства. Розмір матеріальної шкоди, завданої лісу внаслідок незаконних рубок склав 98 120 грн 07 коп.

Статтею 1 ЛК України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно ч. 2 ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані:

1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;

2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;

3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;

4) вести первинний облік лісів;

5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;

8) забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

За змістом ст. 17 ЛК України, постійним лісокористувачем, зазначених в акті перевірки, ділянок лісу є Державне підприємство "Березнівське лісове господарство", і саме це Підприємство не забезпечило охорону і збереження закріплених за ним лісів, допустило їх самовільну порубку, яку своєчасно не було виявлено. Тобто, в результаті господарської діяльності зазначене Підприємство порушило вимоги ст. 19 ЛК України, якою зобов`язано постійних лісокористувачів забезпечувати охорону лісових насаджень, вести лісове господарство, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Порушення вимог лісового законодавства призвело до незаконної порубки лісу на території лісового фонду Державного підприємства "Березнівське лісове господарство".

Згідно зі статтею 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно розрахунку, проведеного Інспекцією Постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665, розмір шкоди, завданої незаконною рубкою дерев лісового фонду Підприємства, становить 98 120 грн 07 коп., внаслідок чого державі завдано істотної шкоди.

Відповідно до ст. 16, ч. 1 ст. 17 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19, ч. ч. 1, 5 ст. 86 ЛК України, постійні лісокористувачі зобов`язані зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Відповідно до положень ст. 86, 88, 89, 90 ЛК України, організація забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів.

Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Статтею 40 наведеного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Cтаттею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" закріплені економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 вказаного Закону, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ч. 1 ст. 69 наведеного вище Закону).

Згідно ч. 1 ст. 105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників (п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України).

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 19.02.2019 р., який є чинним на час вирішення спору та підписаний посадовими особами відповідача без жодних зауважень.

В матеріалах справи містяться заперечення Підприємства до акту, складеного за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Підприємством вимог природоохоронного законодавства (а.с. 37-38).

Однак, як було зазначено судом вище, складений акт від 19.02.2019 р. № 129 є чинним.

Системний аналіз змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 ЛК України свідчить про те, що відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Оскільки, при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення - незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустив незаконну рубку лісу, що є підставою для стягнення з нього збитків, завданих навколишньому природному середовищу.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, які стосуються дій з належного повідомлення про незаконні рубки до правоохоронних органів, як заперечення своєї вини, оскільки вказані заходи є його обов`язком і стосуються лише встановлення осіб, які вчинили порушення природоохоронного законодавства, та притягнення їх до передбаченої законом відповідальності.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок.

Враховуючи вимоги ст. ст. 1166, 1172 ЦК України у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести суду, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійного лісокористувача, тобто на Державне підприємство "Березнівське лісове господарство", яке й повинно нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Крім того посилання відповідача на те, що всю площу лісництва на добу не можливо обстежити, існують графіки обходу та певна періодичність в обстеженнях цілісності насаджень, оскільки згідно чинного законодавства лісокористувачі зобов`язані зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Визначений позивачем розмір збитків у сумі 98 120 грн 07 коп. підтверджується наявними у справі доказами, а тому позовні вимоги Державної екологічної інспекції Поліського округу до Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" про стягнення збитків у сумі 98 120 грн 07 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 1 921 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00992792) завдані збитки внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 98 120 (дев`яносто вісім тисяч сто двадцять) грн 07 коп. на спеціальні рахунки місцевих бюджетів "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", код 24062100:

- суму збитків в розмірі 65 494 грн 54 коп. перерахувати на р/р 33112331017009 УК у Березнівському районі/с. Балашівка/24062100 код ЄДРПОУ 38029644, МФО 899998;

- суму збитків в розмірі 14 637 грн 38 коп. перерахувати на р/р 33115331017028 УК у Березнівському районі/с. Тишиця/24062100 код ЄДРПОУ 38029644, МФО 899998;

- суму збитків в розмірі 8 426 грн 36 коп. перерахувати на р/р 33114331017342 УК у Сарненському районі/с. Велике Вербче/24062100 код ЄДРПОУ 37907940, МФО 899998;

- суму збитків в розмірі 9 561 грн 79 коп. перерахувати на р/р 33117331017349 УК у Сарненському районі/с. Корост/24062100 код ЄДРПОУ 37907940.

Стягнути з Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00992792) на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н, вул. Леха Качинського, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 42163803) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2019 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, буд. 12-А);

3 - відповідачу рекомендованим (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Київська, буд . 1).