Ухвала суду № 84420421, 17.09.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

17.09.2019 р. Справа № 914/2120/18

За позовом: Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трентова ЛТД", м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Львівського міського Нотаріального округу Дякович Мирослава Михайлівна, м. Львів

про: скасування свідоцтв від 26.01.2015 року №33, від 26.12.2014 року №166, №169 та від 29.12.2014р. №187

Головуючий суддя Морозюк А.Я.,

суддя Чорній Л.З.,

суддя Артимович В.М.

за участю секретаря Чопко К.М.

Представники сторін:

від позивача: Мудрик І.В.- адвокат

від відповідача: Кондра О.Я. - адвокат

від третьої особи-1: Сорока А.В. - представник, Попович Ю.І. - представник

від третьої особи-2: не з`явився

присутній: Бучко Р.В. - заступник військового прокурора Львівського гарнізону

Позов заявлено Державним підприємством "Львівський військовий лісокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трентова ЛТД", третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Львівського міського Нотаріального округу Дякович Мирослава Михайлівна, про скасування свідоцтва від 26.01.2015 року за реєстраційним №33, свідоцтва від 26.12.2014 року за реєстраційним №166, свідоцтва від 26.12.2014 року за реєстраційним №169 та свідоцтва від 29.12.2014 року за реєстраційним №187, виданих приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М.

Господарським судом Львівської області у складі судді Фартушка Т.Б. ухвалою суду від 05.12.2018 р. (після залишення позовної заяви без руху згідно з ухвалою суду від 19.11.2018 р.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2019 р.

Ухвалою суду від 05.02.2019 р. залучено до у участі у справі тертю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача Міністерство оборони України; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено.

Ухвалою суду від 05.03.2019 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Львівського міського Нотаріального округу Дякович Мирославу Михайлівну. Також ухвалою суду від 05.03.2019 р. призначено колегіальний розгляд справи №914/2120/18 у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 14.03.2019 р., у складі колегії суддів: головуючого судді Фартушка Т.Б., судді Запотічняк О.Д., судді Король М.Р., прийнято справу №914/2120/18 до розгляду колегіально у складі колегії суддів; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.03.2019 р.

Ухвалою суду від 28.03.2019 р., у складі колегії суддів: головуючого судді Фартушка Т.Б., судді Запотічняк О.Д., судді Король М.Р., заяви сторін про врегулювання спору за участю судді у справі №914/2120/18 за позовом Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трентова ЛТД" про скасування свідоцтв від 26.01.2015 року №33, від 26.12.2014 року №166, №169 та від 29.12.2014р. №187, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Львівського міського Нотаріального округу Дякович Мирослава Михайлівна, задоволено. Зупинено провадження у справі № 914/2120/18. Викликано cторін для проведення врегулювання спору за участю судді-доповідача на спільну нараду на 09.04.2019 р.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області від 06.05.2019р. №179 "Щодо повторного автоматизованого розподілу справи №914/2120/18" у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Король М.Р., яка бере участь у колегіальному розгляді справи №914/2120/18, колегією у складі трьох суддів (головуючий суддя Фартушок Т.Б.) призначено повторний автоматизований розподіл члена колегії суддів у справі №914/2120/18, членами колегії суддів з розгляду даної справи визначено: головуючий суддя Фартушок Т.Б., судді Запотічняк О.Д. та Козак І.Б.

Ухвалою суду від 07.05.2019 р. прийнято справу до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Фартушок Т.Б., судді Запотічняк О.Д., Козак І.Б. Припинено проведення процедури врегулювання спору за участю судді у справі №914/2120/18. Поновлено провадження у справі №914/2120/18. Передано справу №914/2120/18 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області №186 від 08.05.2019 р. проведено повторний автоматизований розподіл справи №914/2120/18 в частині визначення головуючого судді. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, з метою недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, головуючим суддею у справі №914/2120/18 визначено суддю Морозюка А.Я. та визначено наступний склад колегії суддів: Морозюк А.Я. - головуючий суддя, судді Запотічняк О.Д., Козак І.Б.

Ухвалою суду від 13.05.2019 р. прийнято справу до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Морозюка А.Я., судді Запотічняк О.Д., Козак І.Б., підготовче засідання призначено на 11.06.2019 р.

10.06.2019 р. від Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України на адресу суду надійшла заява від 10.06.2019 р. про вступ у справу прокурора.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Козак І.Б. та Запотічняк О.Д. на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області №230 від 10.06.2019 р. проведено повторний автоматизований розподіл справи №914/2120/18 в частині визначення суддів, що входять до складу колегії суддів, та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Морозюк А.Я., судді Чорній Л.З. та Цікало А.І.

Ухвалою суду від 11.06.2019 р. прийнято справу до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Морозюка А.Я., судді Чорній Л.З., Цікало А.І., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання відкладено на 13.08.2019 р.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Цікало А.І., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області №352 від 09.08.2019 р. проведено повторний автоматизований розподіл справи №914/2120/18 в частині визначення судді, що входить до складу колегії суддів, та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Морозюк А.Я., суддя Чорній Л.З. та суддя Артимович М.В.

Ухвалою суду від 13.08.2019 р. прийнято справу до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Морозюка А.Я., судді Чорній Л.З., судді Артимовича В.М., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання відкладено на 17.09.2019 р.

В судовому засіданні 17.09.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, також підтримав заяву прокурора про вступ у справу.

Присутній в судовому засіданні заступник військового прокурора Львівського гарнізону підтримав заяву про вступ у справу прокурора.

Представники третьої особи-1 позовні вимоги та заяву прокурора про вступ у справу підтримали.

Представник відповідача проти заяви прокурора про вступ у справу заперечив з підстав порушення ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру». Звернув увагу що позивач є державним підприємством, а не державним органом, тоді як в силу приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Також послався на те, що при розгляді в попередньому складі суду ухвалою від 05.02.2019 р. (суддя Фартушок Т.Б.) заяву прокурора про вступ у справу вже було повернуто. Також представник відповідача заперечив проти позову.

Третя особа-2 в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила.

Заслухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників справи, дослідивши заяву Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України від 10.06.2019 р. про вступ у справу прокурора, суд дійшов до висновку про її повернення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Згідно ч.7 ст.24 згаданого Закону повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської асамблеї Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України)

Згідно ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 р. №15-рп/2002 справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Такі міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Як випливає з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду (аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2018р. №924/1237/17).

Відповідно до ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи все вищенаведене та у зв`язку з недоведеністю прокурором підстав для вступу у справу №914/2120/18, суд дійшов висновку про необхідність повернути заяву Заступника військового прокурора Львівського гарнізону від 10.06.2019 р. №2378 вих-19. (вх.№1538/19 від 10.06.2019 р.) про вступ у справу.

Відповідно до ч 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Заслухавши думку представників сторін та третьої особи, з метою надання сторонам додаткової можливості реалізувати право на захист своїх інтересів, з`ясування всіх обставин справи та забезпечення принципу змагальності і рівності перед судом, вважає за доцільне продовжити строк підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, та підготовче засідання відкласти.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 53, 174, 177-184, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву заступника військового прокурора Львівського гарнізону від 10.06.2019 р. №2378 вих-19 (вхідний №1538/19 від 10.06.2019 р.) про вступ у справу повернути.

2. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

3. Підготовче засідання відкласти на 17.10.19 р. на 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128).

4. Сторонам: 1) направити в судове засідання своїх повноважних представників.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, що передбачені ст.235 ГПК України.

Головуючий суддя Морозюк А.Я.

Суддя Чорній Л.З.

Суддя Артимович В.М.