Рішення № 84420102, 23.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2019Справа № 910/9778/19Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (07354, Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, вул. Соборна, буд.85, код ЄДРПОУ 31484879)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРДІФАСТ" (01030, м.Київ, вул.Леонтовича 6-А, кв. 30, код ЄДРПОУ 40425227)

про стягнення 56 091,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРДІФАСТ" про стягнення 56 091,54 грн. боргу - переплати по договору підряду № 13/13-17 від 13.11.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору підряду № 13/13-17 від 13.11.2017 було сплачено 1500000,00 грн в рахунок оплати підрядних робіт, відповідачем роботи виконані на суму 1429508,46 грн., також сторонами було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 14 400,00 грн. в рахунок погашення боргу позивача по іншому договору, в результаті проведених розрахунків борг відповідача склав 56 091,54 грн, які позивач просить повернути, як надлишково сплачені кошти. посилаючись на статті 854, 879 ЦК України.

Господарський суд ухвалою суду від 29.07.2019 відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних вимог.

15.08.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з метою прийняття відповідачем участі в судовому засіданні та надання пояснень. Учасник справи у відзиві на позов надав свої заперечення щодо заявлених вимог, не визнає порушення прав позивача та умов договору підряду № 13/13-17 від 13.11.2017 та вказав, що сторони домовлялись, що підрядник отримає замовлення на всю перераховану суму, вимоги замовника про повернення авансу підрядник не отримував.

Суд ухвалою від 16.08.2019 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

20.08.2019 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив, в якому на доводи відповідача пояснив про надсилання на юридичну адресу відповідача претензій з вимогами повернення 56 091,54 грн переплати робіт, яка залишена останнім без задоволення.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не надав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 між позивачем - ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (замовник за договором) та відповідачем - ТОВ "ХАРДІФАСТ" (підрядник) був укладений договір підряду № 13/13-17, в порядку та на умовах якого підрядник за завданням замовника, на свій ризик, зобов`язався виконати і здати замовнику роботи з будівництва Прохідної, Цеха № З ТОВ "Перший столичний хлібозавод" в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської обл. Нове будівництво, а замовник - прийняти такі роботи і оплатити їх на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору, загальний термін виконання Робіт складає 90 робочих днів.

Результати виконаних підрядником робіт оформляються Актом прийому - передачі виконаних робіт (п.2.2 договору).

Згідно п.2.4 договору, датою закінчення виконання робіт за цим Договором є дата підписання сторонами Акту прийому - передачі виконаних робіт, з наданням Підрядником Замовнику комплекту документів на результат будівельних робіт.

Сторони у п.4.1 договору визначили, що загальна ціна договору визначається кошторисом, якій є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до Договірної ціни та Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва за формою локального кошторису, вартість виконаних робіт склала 1 336 351,26 грн.

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата за цим договором здійснюється замовником підряднику платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника у національній валюті України:

- оплата авансу у розмірі 50% від кошторису перед початком виконання робіт;

- всі наступні розрахунки виконуються протягом 5 банківських днів після підписання проміжних Актів прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно п.5.3 договору, здавання-приймання виконаних робіт оформлюється шляхом підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач за платіжними доручення № 189 від 20.11.2017 на суму 500 000,00 грн, № 13 від 09.01.2018 на суму 400 000,00 грн, № 372 від 03.05.2019 на суму 200 000,00 грн, № 361 від 05.05.2018 на суму 200 000 грн, № 383 від 10.05.2019 на суму 200 000,00 грн перерахував на рахунок відповідача 1 500 000,00 грн.

31.07.2018 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт по договору підряду № 13/13-17 від 13.1.12017 на суму 1 429 508,46 грн. без будь-яких зауважень.

18.02.2019 між позивачем (сторона-2) та відповідачем (сторона-1) був підписаний протокол (угода) про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони узгодили, що за договором № СФ-0000033 від 27.12.2018 сторона 1 є кредитором, а сторона-2 боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 14 400,00 грн; за договором № 13/13-17 від 13.11.2018 сторона-1 э боржником, а сторона 2 кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 70 491,54 грн. станом на 18.02.2019 включно, вказані зобов`язання за договорами припиняються у сумі 14 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в результаті здійснення розрахунків між сторонами переплата позивача по договору підряду № 13/13-17 від 13.11.2017 склала 56 091,54 грн., які відповідач, у т.ч. на вимогу від 03.07.2019 не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд враховував наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору підряду № 13/13-17 від 13.11.2017, протоколу (угоди) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.02.2019, надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що позивачем за платіжними документами сплачено в рахунок підрядних робіт 1 500 000,00 грн, з яких відповідачем підтверджено належним виконання та передано результати робіт. вартістю 1 429 508,46 грн, також позивачем зараховано 14 400,00 грн. зустрічних вимог відповідача, у розпорядженні відповідача залишились кошти у сумі 56 091,54 грн.

Вказані обставини відповідач у відзиві на позов не заперечує та не оспорює.

04.07.2019 позивач надіслав на адресу відповідача претензійний лист за вих.№ 540 від 03.07.2019 з вимогою повернення 56 091,54 грн надмірно перерахованих коштів, яка залишена відповідачем без задоволення.

За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до умов п.11.2 договору, укладений між сторонами договір підряду діє до 31 лютого 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Проте, судом враховано, що підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт від 31.07.2018 по договору підряду № 13/13-17 сторони досягли мети укладення договірних відносин по вказаному правочину, замовник отримав результати виконаних робіт.

Відповідно до протоколу (угоди) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.02.2019, яка підписана обома сторонами, відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем по договору підряду № 13/13-17 від 13.13.2017 у сумі 70 491,54 грн. станом на 18.02.2019, яка за результатом зарахування зустрічних однорідних вимог погашена на суму 14 400,00 грн.

Доказів повернення/оплати відповідачем суми 56 091,54 грн боргу, суду не надано.

Посилання відповідача у відзиві на довготривалі договірні відносини, неотримання вимоги про повернення коштів, не є підставою для звільнення від обов`язку провести остаточні розрахунки та оплати боргу.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов не приймаються судом у звязку із необґрунтованістю підстав.

Відповідачем не надано суду письмового відзиву та доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи викладене, за відсутності доказів виконання підрядних робіт по договору на суму 56 091,54 грн, повернення коштів у заявленому розмірі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 56 091.54 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 232, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРДІФАСТ" (01030, м.Київ, вул.Леонтовича 6-А, кв. 30, код ЄДРПОУ 40425227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (07354, Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, вул. Соборна, буд.85, код ЄДРПОУ 31484879) 56 091 (п`ятдесят шість тисяч дев`яносто одну) грн. 54 коп боргу, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак