Рішення № 84420100, 23.09.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 рокуСправа № 912/2093/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/2093/19

за позовом Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, 36014, м. Полтава, вул. Шведська, 86

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", 25014, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103

про стягнення 60 579,00 грн

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення заборгованість у сумі 291 614,00 грн., в тому числі:

- заборгованість у сумі 205 000,00 грн. за договорами купівлі-продажу № ТТ-09000231 та № ТТ-09000232 від 10.05.18 року;

- заборгованість у сумі 53 000,00 грн. за договором купівлі-продажу № ТТ-09000322 від 27.04.17 року,

з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем Договорів купівлі-продажу № ТТ-09000231 та № ТТ-09000232 від 10.05.18 року, а також Договору № ТТ-09000322 від 27.04.17 року.

Ухвалою від 25.06.2019 позовну заяву Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, виявлених при її поданні.

12.07.2019 на адресу суду, з дотриманням строку встановленого ухвалою від 25.06.2019, надійшла заява Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України про усунення недоліків позовної заяви та надано суду належним чином засвідчені копії доказів, доданих до позовної заяви та зазначено інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надано письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; визначено у прохальній частині позовних вимог позовні вимоги по кожному з договорів окремо та, відповідно, надано до суду докази доплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

Ухвалою від 16.07.2019 роз'єднано позовні вимоги та виділено позовну вимогу Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" заборгованість за договором купівлі-продажу № ТТ-09000322 від 27.04.2017 в сумі 60 579,00 грн, в тому числі 53 000,00 грн основна заборгованість, 3 869,00 грн пеня та 3710 грн штраф в самостійне провадження.

Оригінали матеріалів справи №912/1752/19 постановлено залишити у вказаній справі.

Для самостійного провадження щодо позовної вимоги Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" заборгованість за договором купівлі-продажу № ТТ-09000322 від 27.04.2017 в сумі 60 579,00 грн, в тому числі 53 000,00 грн основна заборгованість, 3 869,00 грн пеня та 3710 грн штраф, передано до канцелярії суду завірені судом копії позовної заяви та документів, що стосуються безпосередньо виділеної позовної вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 17.07.2019 вищезазначеній виділеній позовній вимозі із справи №912/1752/19 в окрему справу присвоєно єдиний унікальний номер 912/2093/19.

Ухвалою від 18.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2093/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 15.08.2019 о 10:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 09.08.2019 позовну заяву Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення 60 579,00 грн залишено без руху. Зобов'язана позивача усунути встановлені недоліки в строк не більше п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати суду докази відправлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків позовної заяви і доданих до неї документів (чек, опис вкладення).

На виконання вимог ухвали суду від 09.08.2019, позивачем надано до суду докази направлення на адресу відповідача копії заяви про усунення недоліків та доданих до неї документів.

У відповідності до частин 12, 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Ухвалою від 20.08.2019 продовжено розгляд справи №912/2093/19, судове засідання у справі №912/2093/19 призначено на 12.09.2019 о 14:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 12.09.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи № 912/2093/19 до 17:00 год. 23.09.2019.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 23.09.2019 не забезпечили.

Протокольною ухвалою від 12.09.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи № 912/1752/19 до 16:00 год. 23.09.2019.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 23.09.2019 не забезпечили.

Позивач, відповідач участі повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили.

Суд вважає позивача та відповідача такими, що належним чином повідомлені про судове засідання 23.09.2019р, виходячи з такого.

Примірники ухвали суду від 12.09.2019р. про перерву у судовому засіданні, направлені на адресу позивача та відповідача, до господарського суду не повернулись.

Суд оголошував перерву у судовому засіданні 12.09.2019р. у зв'язку з тим, що станом на 12.09.2019р. не закінчився встановлений судом 15 денний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву встановлений ухвалою суду від 20.08.2019, оскільки таку ухвалу суду отримано відповідачем 29.08.19.

Частиною 2 статті 13 ГПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

За умовами частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

За приписами пунктів 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення позивача про призначене засідання суду - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Кропивницький, вул. Соборна, 22 кв.103) . Відомості щодо інших адрес позивача в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається із сайту Укрпошти, ухвала суду від 12.09.2019р. про перерву у судовому засіданні до 23.09.2019 перебуває у точці видачі/доставки з 14.09.2019р.

Разом з тим, суд враховує, що попередні ухвали суду (про відкриття провадження у справі, залишення без руху, призначення справи до розгляду після усунення відповідачем недоліків позовної заяви) отримано відповідачем. Тобто, відповідач обізнаний про те, що на розгляді суду перебуває справа № 912/2093/19, де Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" є відповідачем.

Вказане свідчить, що господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення позивача про дату, час та місце проведення засідання суду.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників Відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.09.2019 досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

27.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - Продавець) та Полтавською державною сільськогосподарською дослідною станцією імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №ТТ-09000322 (далі - Договір) (а.с. 21), відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець зобов'язується передати у власність Покупця: ваги F998-30ЕD, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити його в термін, передбачений даним Договором.

Загальна сума Договору складає 53 000,00 грн, у тому числі ПДВ (пункт 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору перебачено, що товар постачається на умовах самовивозу зі складів Продавця.

Оплата в розмірі 100% від суми, вказаної в накладній має бути перерахована Покупцем на рахунок Продавця протягом 3-х календарних днів з моемнту надання товару/послуг (пункт 3.1. Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

27.04.2017 позивач отримав від відповідача товар, а саме ваги F998-30ЕD, кількістю 1 шт, загальною вартістю 53 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №9000292 від 27.04.2017 (а.с. 22).

Виконуючи умови Договору, позивач платіжним дорученням №209 від 03.05.2017 здійснив оплату отриманого товару в сумі 53 000,00 грн (а.с. 23).

Проте, за твердженням позивача 05.05.2017 під час огляду вагів ним було встановлено, що ваги мають недолік, а саме - недостовірність показів.

Факт виявленого недоліку зафіксований позивачем та відповідачем шляхом складання двостороннього акту приймання-передачі товару від 05.05.2017 (а.с. 24), відповідно до якого Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" прийняло ваги F998-30ЕD та зобов'язалось усунути виявлені недоліки до 25.03.2019. Крім того, у Акті сторони визначили, що якщо відповідач не поверне позивачу відремонтований товар до 25.09.2019, то відповідач перераховує до 10.04.2019р. на рахунок позивача кошти в сумі 53 000,00 грн, які були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" в якості оплати товару.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" відповідно до якого відповідач гарантує виконання сервісних послуг з поставки та наладки товару в період з 20 по 22.09.2017р. (а.с. 30).

Станом на 27.03.2019 відповідач не поставив товар згідно Договору та Акту приймання-передачі товару від 05.05.2017.

У зв'язку з чим, позивачем 27.03.2019 особисто вручено представнику відповідача за довіреністю від 04.03.2019 Вимогу про виконання грошового зобов'язання №77 (а.с. 27-29), відповідно до якої останній просив перерахувати на його рахунок грошові кошти в сумі 53 000,00 грн.

Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, поставку товару не здійснив, грошові кошти не повернув, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Статтею 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позивач має правові підстави вимагати повернення попередньої оплати у зв`язку з не поставкою відповідачем товару. Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

В матеріалах справи відсутні як докази поставки обумовленого договором товару, так і докази повернення передоплати у сумі 53 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення основної заборгованості (попередньої оплати) в розмірі 53 000,00 грн підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення виконання зобов`язання щодо поставки товару в сумі 3 869,00 грн та 3 710,00 грн штрафу.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Господарський суд враховує, що Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки та виконання фінансових зобов'язань здійснюється за рахунок коштів, що надходять з державного бюджету через відповідні органи державного казначейства.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає правомірним застосування позивачем штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 25) останній просить стягнути 3 869,00 грн пені за період з 25.03.2019 по 06.06.2019 за 73 дні прострочення та 3 710 грн штрафу за невиконання зобов'язання понад 30 днів.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що він є помилковим, так як позивачем невірно визначено період нарахування пені та кількість днів прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту приймання-передачі майна від 05.05.2017, якщо відповідач не поверне позивачу відремонтований товар до 25.03.2019, то відповідач перераховує до 10.04.2019 на рахунок позивача кошти в сумі 53 000,00 грн, які були отримані відповідачем в якості оплати.

Отже, позивач повинен був виконати зобов'язання щодо повернення грошових коштів, перерахованих в якості оплати, у строк до 10.04.2019.

Враховуючи зазначене, правильним періодом для нарахування пені буде з 11.04.2019 по 06.06.2019, 57 днів прострочення виконання зобов'язання.

Судом самостійно здійснено відповідний розрахунок, в результаті чого пеня за період з 11.04.2019 по 06.06.2019 із урахуванням наявної суми боргу загалом становить 3 021,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 021,00 грн пені. В іншій частині стягнення пені господарський суд відмоляє у зв'язку з невірним розрахунком позивача.

Перевіривши розрахунок штрафу, господарський суд дійшов висновку, що він є математично вірним та відповідає нормам чинного законодавства. У зв`язку із викладеним позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 3 710,00 грн заявлені правомірно та підлягають задоволенню господарським судом.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" підлягають частковому задоволенню в сумі 59 731,00 грн, з якої 53 000,00 грн основна заборгованість, 3 021,00 грн пеня, 3 710,00 грн штраф.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з огляду на безпідставність їх пред'явлення (у зв'язку з невірним розрахунком позивача).

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25014, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103, ідентифікаційний код 36584896) на користь Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (36014, м. Полтава, вул. Шведська, 86, ідентифікаційний код 00729534) заборгованість у розмірі 59 731,00 грн, з якої 53 000,00 грн основна заборгованість, 3 021,00 грн пеня, 3 710,00 грн штраф, а також судовий збір у розмірі 1 894,11 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (36014, м. Полтава, вул. Шведська, 86) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25014, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103).

Повне рішення складено 23.09.2019.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.