Ухвала суду № 84419979, 23.09.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/722/14

УХВАЛА

23.09.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову б/н (вх.№18207/19 від 20.09.2019) у справі

за позовом: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного підприємства "М-Туройл" (боржник у справі про банкрутство)

АДРЕСА_2

про визнання права власності на майно та вилучення його з ліквідаційного майна боржника

у справі про банкрутство приватного підприємства "М-Туройл",

вул.К.Данила 36, кв.17, м.Івано-Франківськ, 76018 (код 14277739).

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа № 909/722/14 за заявою ОСОБА_2 про банкрутство ПП "М-Туройл", яка перебуває на стадії ліквідації боржника.

20.09.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява у справі №909/722/14 до ПП "М-Туройл" про:

- визнання за ОСОБА_1 права власності на будівельні матеріали (секції кованих огорож, комплекти металоконструкцій, хвіртки, тротуарної плитки, навісів, покритих ондуліновим шифером, цегляної перегородки, фундаменту) та збудованої з них конструкції на фундаменті, які розміщені по АДРЕСА_3 (позаду кафе "Вікторія") та включені до ліквідаційної маси боржника ПП "М-Туройл" як "тераса", огорожа, хвіртка, огорожа;

- виключення з ліквідаційної маси банкрута ПП "М-Туройл" належне ОСОБА_1 на праві власності майно, а саме: секції кованих огорож, комплекти металоконструкцій, хвіртка, тротуарна плитка, навіси, покриті ондуліновим шифером, цегляні перегородки, фундамент та збудовану з них конструкцію на фундаменті, які розміщені по АДРЕСА_3 (позаду кафе "Вікторія") та включені як "тераса", огорожа, хвіртка, огорожа;

- зобов"язання ПП "М-Туройл", керівником якого виступає арбітражний керуючий Бігун Р.Д., упорядкувати/відновити усю документацію щодо маси ліквідаційного майна ПП "М-Туройл" та складових його частин у відповідності до вимог закону та з врахуванням прийнятих з даного приводу рішень судів.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає розгляду в межах справи №909/722/14 про банкрутство ПП "М-Туройл" за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 22.10.2019; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Разом з позовною заявою, 20.09.2019 позивачем подано до суду заяву б/н (вх.18207/19) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим третім особам вчиняти будь - які дії (відчуження, передача, продаж, державна реєстрація) ліквідаційної маси ПП "М-Туройл" у тому складі, що викладений в даний час ліквідатором майна на продаж на 03.10.2019 та на наступні аукціони - до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Заява мотивована тим, що ліквідатором боржника у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" при формуванні ліквідаційної маси незаконно включено у ліквідаційну масу підприємства - боржника майно, що належить позивачу (секції кованих огорож, комплекти металоконструкцій, хвіртка, тротуарна плитка, навіси, покриті ондуліновим шифером, цегляні перегородки, фундамент та збудована з них конструкцію на фундаменті, які розміщені по вул .Коновальця , 227а в м. Івано-Франківську (позаду кафе "Вікторія") та включені як "тераса", огорожа, хвіртка, огорожа), що в свою чергу стало причиною порушення прав заявника та його інтересів на майно, що є приватною власністю.

Також, заявник зазначає, що йому стало відомо про наступний аукціон з продажу ліквідаційного майна ПП"М-Туройл", який повинен відбутися 03.10.2019, та як вбачається з інформації про лот, на продаж виставлено нерухоме майно, яке фактично не входить до складу ліквідаційного майна боржника і є предметом спору у справі за поданою позовною заявою від 20.09.2019. У випадку задоволення поданої заяви, таке рішення суду неможливо буде виконати, оскільки аукціон призначено на 03.10.2019, за результатами цього аукціону новому власнику, як добросовісному набувачу в порядку реєстрації буде надано право власності, що позбавить позивача, на його думку, будь-якого права на захист в подальшому своїх прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями частини 2, 6 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.

У вирішенні питання про забезпечення позову, в тому числі, з ініціативи суду, господарський суд, має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79. ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Поряд з цим, як визначено в ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України та ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

До складу ліквідаційної маси, що підлягає продажу, у відповідності до ч.1 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам (ч.2 ст.49 Закону про банкрутство).

Позивач просить суд заборонити відповідачу та іншим третім особам вчиняти будь - які дії (відчуження, передача, продаж, державна реєстрація) ліквідаційної маси ПП "М-Туройл" у тому складі, що викладений в даний час ліквідатором майна на продаж на 03.10.2019 та на наступні аукціони - до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство врегульовано в розділі ІV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З зазначених правових норм вбачається, що організація ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, здійснюється виключно ліквідатором. Господарський суд не вправі самостійно втручатись в його діяльність, примушувати до тих чи інших дій. Оцінку дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі господарський суд здійснює за наслідком розгляду його звіту, при вирішенні питання про його затвердження, або за наслідком розгляду поданої на його дії скарги.

Положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не визначають можливості для зупинення проведення призначеного аукціону у справі про банкрутство.

В свою чергу, заборона проведення аукціону з продажу майна банкрута може призвести до безпідставного затягування розгляду справи про банкрутство, яке може стати підставою спричинення збитків як кредиторам, так і боржнику.

Згідно вимог ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Порушення правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону, а також правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсним в цілому.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.2, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н (вх.18207/19 від 20.09.2019) про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, визначений ст.256 ГПК України.

Суддя О.В. Рочняк