Рішення № 84419805, 18.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019Справа № 910/7570/19Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, кім. 204)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37, офіс 28)

про стягнення 1 846 678,16 грн

Представники сторін:

від позивача: Євстіфєєв Ю.В.,

від відповідача: Левицький Р.Г. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" про стягнення 1 846 678,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення позики за Договором № 001ФД про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 08.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/7570/19, підготовче засідання призначено на 01.07.2019.

В підготовче засідання 01.07.2019 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою суду від 01.07.2019, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено відкласти підготовче засідання на 29.07.2019.

09.07.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про забезпечення позову у справі № 910/7570/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" про забезпечення позову у справі №910/7570/19 повернуто заявнику.

26.07.2019 через загальний відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

В підготовче засідання 29.07.2019 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою від 29.07.2019, занесеною до протоколу судового засідання, судом поставлено поновити відповідачу строк для подачі відзиву, залучити відзив до матеріалів справи, в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

29.07.2019 Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, оголосив перерву в підготовчому засіданні на 04.09.2019.

02.09.2019 через загальний відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив.

03.09.2019 через відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" про стягнення 1 852 789,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" у поновленні строку на подання зустрічного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" про стягнення 1 852 789,06 грн. у справі № 910/7570/19; зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА".

04.09.2019 через загальний відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про витребування доказів.

В підготовче засідання 04.09.2019 з`явилися представники сторін.

Ухвалою від 04.09.2019, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив задовольнити клопотання позивача про витребування доказів у відповідача, а саме: оригіналу Додаткової угоди від 12.02.2018 до Договору поставки № 87 від 18.11.2016 та Договору про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог № 001 ЗЗОМ від 27.02.2018, як такого, що відповідає ст. 81 ГПК України

04.09.2019 Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, оголосив перерву в підготовчому засіданні на 09.09.2019.

09.09.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В підготовче засідання 09.09.2019 з`явилися представники сторін.

Представник позивача надав суду клопотання про поставлення окремої ухвали.

09.09.2019 Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про поновлення процесуального строку відповідачу для подачі доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

В ході підготовчого засідання представник відповідача заявив усне клопотання про виклик директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ".

Ухвалою від 09.09.2019, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про виклик директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

В ході підготовчого засідання представник позивача заявив усне клопотання про надання часу для подачі податкових накладних за договором поставки № 87 від 18.11.2016, укладеним між сторонами.

Ухвалою від 09.09.2019, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив відмовити в задоволенні клопотання позивача про надання часу для подачі податкових накладних за договором поставки № 87 від 18.11.2016, укладеним між сторонами, у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

09.09.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.09.2019.

16.09.2019 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення у справі.

18.09.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про виклик свідка та поновлення процесуального строку для подачі доказів.

В судове засідання 18.09.2019 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання про виклик свідка та поновлення процесуального строку для подачі доказів.

Відповідно до частин 1-3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих причин пропуску процесуального строку для подання доказів у підготовчому провадженні, у зв`язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

Крім того, відсутні правові підстави для виклику свідка, оскільки його виклику обов`язково має передувати подання заяви з дотриманням вимог ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, а в матеріалах справи така заява відсутня.

Ухвалою від 18.09.2019, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив клопотання про виклик свідка та поновлення процесуального строку для подачі доказів залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні суд задовольнив клопотання позивача та постановив окрему ухвалу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА".

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 18.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

08.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" (Позичальник) укладено Договір № 001ДФ про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого за цим договором Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти (надалі - Позика) на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується повернути надану Позику Позикодавцю в порядку, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 09.01.2017) поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 50 000 000,00 грн. (п`ятдесят мільйонів гривень 00 копійок) на безоплатній основі, тобто відсотки (комісії та/або плата за користування грошовими коштами) не нараховуються і не сплачуються.

Згідно з п. 3.1 договору (з урахуванням додаткової угоди від 09.01.2017) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику не пізніше « 31»грудня 2017 року.

Позичальник зобов`язаний повернути суму кожної виданої допомоги не пізніше ніж через 120 календарних днів від дати надання такої позики, але не пізніше кінцевого терміну повернення в залежності яка дата наступає раніше.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором. (п. 7.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" грошові кошти у загальному розмірі 2 310 553,55 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 000186784 від 11.08.2017, № 000187137 від 17.08.2017, № 000187275 від 18.08.2017, № 000187210 від 18.08.2017, № 000187269 від 18.08.2017, № 000187788 від 01.09.2017.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було повернуто грошові кошти за вказаним договором лише у розмірі 463 875,39 грн, тобто, не виконано сої зобов`язання у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 846 678,16 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" грошові кошти у загальному розмірі 2 310 553,55 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 000186784 від 11.08.2017, № 000187137 від 17.08.2017, № 000187275 від 18.08.2017, № 000187210 від 18.08.2017, № 000187269 від 18.08.2017, № 000187788 від 01.09.2017.

Згідно з п. 3.1 договору (з урахуванням додаткової угоди від 09.01.2017) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику не пізніше « 31»грудня 2017 року.

Позичальник зобов`язаний повернути суму кожної виданої допомоги не пізніше ніж через 120 календарних днів від дати надання такої позики, але не пізніше кінцевого терміну повернення в залежності яка дата наступає раніше.

Відповідно до вказаного положення договору строк повернення отриманої суми позики у повному обсязі настав.

Однак, всупереч умовам договору відповідач повернув поворотну фінансову допомогу за договором лише у розмірі 463 875,39 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем решти суми позики у розмірі 1 846 678,16 грн.

Отже, Суд доходить висновку, що заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" за договором становить 1 846 678,16 грн.

При цьому, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо припинення зобов`язань за договором на підставі укладеного між сторонами Договору про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог № 001 ЗЗОМ від 27.02.2018 судом відхилені, оскільки цей доказ не береться судом до уваги відповідно зі ст. 91 ГПК України з підстави наявності у суду сумніву відповідності поданої копії оригіналу та неподання відповідачем оригіналу договору на вимогу суду.

Також Суд не вважає заявою свідка подані відповідачем пояснення ОСОБА_1 (колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ"), та відповідно належним та достовірним доказом у справі, оскільки ці пояснення не відповідають вимогам до заяви свідка, встановленим ст. 88 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з викладеним, в ході розгляду справи 05.09.2019 відповідачем направлено на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій просить:

1) вважати, що з моменту отримання цієї заяви між товариством з обмеженою відповідальністю «АЕТЕРНА УКРАЇНА» та товариством з обмежено відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОКОМПЛЕКТ» проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, у розмірі 1 846 678,16 грн.

2) вважати, що з моменту отримання цієї заяви заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОКОМПЛЕКТ» перед товариством з обмеженою відповідальністю «АЕТЕРНА УКРАЇНА» за договором зобов`язання за Договором поставки № 87 від 18.11.2016 складає 6110,9 грн з ПДВ.

3) вважати, що з моменту отримання цієї заяви у товариства з обмеженою відповідальністю «АЕТЕРНА УКРАЇНА» відсутні зобов`язання перед товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОКОМПЛЕКТ» з повернення поворотної фінансової допомоги за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 001ФД від 08.11.2016.

Однак, суд також зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 910/6781/17, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.

Як встановлено судом з пояснень позивача, останній не визнає наявного у нього обов`язку зі сплати заборгованості за договором поставки № 87 від 18.11.2016 у визначеному відповідачем розмірі, тобто між сторонами існує неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, тому відсутня безспірність заявлених однорідних вимог.

При цьому, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження суми заборгованості позивача за договором поставки № 87 від 18.11.2016.

Отже, направлення заяви про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у цьому випадку не припиняє обов`язку відповідача щодо своєчасного перерахування грошових коштів за Договором № 001ДФ про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 18.11.2016.

Питання про стягнення відповідачем з позивача заборгованості за невиконання умов договору поставки № 87 від 18.11.2016 не є предметом розгляду цієї справи, а тому підлягає вирішенню в судовому порядку шляхом звернення з окремим позовом з дотриманням вимог підсудності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив повернення суми фінансової допомоги у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 846 678,16 грн, факт існування якої позивачем належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Отже, Суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37, офіс 28, ідентифікаційний код 39331424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВТОКОМПЛЕКТ" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, кім. 204, ідентифікаційний код 36757096) борг у розмірі 1 846 678 (один мільйон вісімсот сорок шість тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 16 коп. та судовий збір у розмірі 27 700 (двадцять сім тисяч сімсот) грн 17 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23.09.2019

Суддя Т. Ю. Трофименко