Рішення № 84419687, 20.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.2019 Справа № 905/1328/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (Ідентифікаційний код 00191158, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд.1),

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Ідентифікаційний код 40150216, адреса: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22),

про: стягнення 3689,87 грн., -

суддя Величко Н.В.

без виклику сторін, -

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збитків, що виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 3689,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при перевезенні коксу доменного по залізничними накладними №52165537 від 05.10.2018, №50995240 від 31.07.2018 допустив незбереження вантажу у вагонах №53577375, 52176823. На станції Сартана Донецької залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу, яке показало вагову недостачу у вказаних вагонах, про що складено відповідні комерційні акти №484809/355 від 07.10.2018, №484809/308 від 02.08.2018. Позивач розрахував вартість нестачі з врахуванням норми природної втрати для видачі вантажів на рівні 2% маси від зазначеної в перевізних документах, яка склала у вагоні №52176823 - 1778,38 грн. з ПДВ із розрахунку 0,221т (нестача з урахуванням норми природної втрати) х 8046,96 грн. (вартість 1 тони вугілля з ПДВ згідно рахунку-фактури від 31.07.2018); у вагоні №53577375 - 1911,49 грн. з ПДВ із розрахунку 0,206т (нестача з урахуванням норми природної втрати) х 9279,07 грн. (вартість 1 тони вугілля з ПДВ згідно рахунку-фактури від 05.10.2018);

Позивач вважає, що саме з вини залізниці ним понесені збитки у вигляді вартості втраченого вантажу на загальну суму 3689,87грн., які пред`явлено до стягнення в судовому порядку.

Нормативно вимоги обґрунтовано приписами ст.ст. 174, 307, 315 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 254, 256, 260, 261, 908, 909, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 31, 32, 129, 113, 114, 115 Статуту залізниць України, ст.ст. 12, 23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001, абз. 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000, п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

На підтвердження позовних вимог надано суду: акт прийому-передачі від 31.07.2018, акт прийому-передачі від 05.10.2018; рахунок-фактуру від 31.07.2018 з доказами сплати, рахунок-фактуру від 05.10.2018 з доказами сплати; відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно позивача; статутні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Водночас надано оригінали документів: залізнична накладна №52165537 від 05.10.2018 з відомістю вагонів; №50995240 від 31.07.2018 з відомістю вагонів; комерційні акти №484809/308 від 02.08.2018, №484809/355 від 07.10.02018.

Ухвалою суду від 22.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1328/19; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив відповідачу; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

Дана ухвала отримана позивачем 27.07.2019, відповідачем - 30.07.2019, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що сторони вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином, наявних матеріалів достатньо для вирішення спору, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2018 та 05.10.2018 зі станції "Авдіївка" Донецької залізниці ПрАТ "АКХЗ" здійснило відправлення вагонів у рухомому складі за залізничними накладними №50995240, 52165537 у тому числі й вагонів №52176823, 53577375, навантажених коксом доменним, на станцію "Сартана" Донецької залізниці, одержувач ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Згідно відміток у вказаній накладній, вантаж завантажено навалом у вологому стані.

На станції "Сартана" Донецької залізниці на підставі ст. 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагонах №52176823, №53577375 не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, про що складено відповідні комерційні акти №484809/308 від 02.08.2018, №484809/355 від 07.10.2018.

У розділі "Д" комерційного акту №484809/308 від 02.08.2018 зафіксовано, що на підставі акту загальної форми №275/ПП від 02.08.2018 на станції Сартана проводилось комісійне переважування вагона №52176823, прибулого за відправленням вказаною на лицьовій стороні даного акту, вантаж кокс доменний, з розчепленням на справних 150т вагонних вагах вантажоотримувача (держ. повірка 08.09.17). Маса вантажу за перевізним документом: брутто не вказано, тара 24000 кг. нетто 46450 кг. Фактично виявилося: брутто вагона склала 69300кг., тара 24000кг, нетто 45300кг, що менше за документами на 1150 кг. Вагон зважувався двічі, результат не змінився. За документами вантаж маркован поздовжньої смугою 400-600мм, уздовж вагона, вапном. Фактично навантаження шапкою маркована смугою вапна уздовж вагона. Над 2-3 люками, по ходу поїзда, з лівого боку, виїмка 1500х2000х1000мм, маркування в виїмці відсутня, двері люка закриті, течі вантажу немає, технічно справний.

У розділі "Д" комерційного акту №484809/355 від 07.10.2018 зафіксовано, що на підставі акту загальної форми №7843 від 06.10.2018 ст. Чаплино проводилось комісійне переважування вагона №53577375, прибулого за відправленням вказаною на лицьовій стороні даного акту, вантаж кокс доменний, з розчепленням на справних 150т вагонних вагах вантажоотримувача (держ. повірка 07.09.18). За документами значиться: брутто не вказано, тара 23500кг, нетто 39700. Фактично виявилося: брутто 62200кг, тара 23500кг, нетто 38700кг, що менше за документами на 1000кг. Вагон зважувався двічі, результат не змінився. Навантаження шапкою, вище бортів на 10-20см, вантаж маркований однією смугою по довжині вагона вапном. Над 1 люком по ходу поїзда є виїмка довжиною 1.5м, на ширину вагона глибиною 0.5м, в місці виїмки маркування порушено, двері люка закриті, технічно справний, течі люка немає.

Статтею 307 ГК України, яка кореспондується зі статтею 908 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 (далі - Статут залізниць України), визначає обов`язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини 1 статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 ЦК України).

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з п. 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (п.п. 1, 2, 3 п. 23 Статуту залізниць України).

За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як встановлено судом, комерційні акти №484809/355 від 07.10.2018, №484809/308 від 02.08.02018 засвідчують невідповідність фактичної маси вантажу масі зазначеній у перевізних документах.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема у разі здачі вантажу до перевезення у вологому стані.

З наявних в матеріалах справи актів прийому-передачі №92117554 від 31.07.2018, №92236618 від 05.10.2018 та рахунку-фактури №92117554 від 31.07.2018, 92236618 від 05.10.2018 до договору №107/16Сб від 01.02.2016 вантажовідправника (ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод") вбачається, що вартість коксу доменного у вагоні №52176823 за 1т складає 8046,96 грн. (з ПДВ), у вагоні №53577375 - 9279,07 грн. (з ПДВ).

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто під час перевезень) складає у вагоні №52176823 - 1778,38 грн. із розрахунку: 221кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі у вологому стані 2,0% (1150кг - 929кг)) х 8046,96 грн. (вартість 1т вантажу, зданого до перевезення з ПДВ).

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто під час перевезень) складає у вагоні №53577375 - 1911,49 грн. із розрахунку: 206кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі у вологому стані 2,0% (1000кг - 794кг)) х 9279,07 грн. (вартість 1т вантажу, зданого до перевезення з ПДВ).

Згідно ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Статтею 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Оскільки спірні вагони прийнято залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу в силу п. 110 Статуту залізниць України покладається на залізницю, тобто на відповідача. Відповідачем протилежного не доведено.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 77, 86, 123, 129, 178, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ", м. Маріуполь, Донецька область до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман, Донецька область про стягнення 3689,87 грн., задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Ідентифікаційний код 40150216, адреса: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22), на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (Ідентифікаційний код 00191158, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) збитки, що виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні у сумі 3689,87 грн. та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

5. Повний текст рішення підписано 20.09.2019.

Суддя Н.В. Величко