Рішення № 84414707, 20.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3101/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області /далі – відповідач/ про визнання протиправними дій Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області щодо ненадання повної інформації на заяву від 23 січня 2019 року та зобов`язання надати повну інформацію згідно з заявою від 23 січня 2019 року /а.с. 5-6/.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що 23 січня 2019 року позивач звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області із заявою про надання інформації про те, які саме адвокати (ПІБ), за якими заявами та з яких саме питань призначалися йому у період з 01 вересня 2017 року по 23 січня 2019 року, із зазначенням номерів та дат видачі всіх доручень. 12 лютого 2019 року позивач отримав лист Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області №03.5-02/П-6/170 від 01 лютого 2019 року із додатком, в якому була зазначена інформація про дати, номера доручень та ПІБ адвокатів, яким такі доручення видавалися. Позивач вважає надану інформацію неповною, оскільки з неї незрозуміло на підставі яких його заяв були призначені адвокати та з яких саме питань надавалась безоплатна правова допомога.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с. 2-4/.

У відзиві на позовну заяву /а.с. 23-25/ відповідач позов не визнав з тих підстав, що листом №03.5-02/П-6/170 від 01 лютого 2019 року ОСОБА_1 надано інформацію за його заявою від 23 січня 2019 року (вх.03.5-02/П-6 від 28 січня 2019 року), а саме: список адвокатів, що були призначені Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області у період з 01 вересня 2017 року по 23 січня 2019 року та номера всіх доручень із датою їх видачі. Надати інформацію про дати заяв ОСОБА_1 та питання, з яких надавалася безоплатна правова допомога за такими заявами, відповідач немає можливості, адже ця інформація є службовою інформацію в розумінні Порядку забезпечення доступу до публічної інформації (додатку 2), затвердженого наказом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області №35 від 03 липня 2017 року, тобто інформацією з обмеженим доступом.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

23 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області із заявою (вх.03.5-02/П-6 від 28 січня 2019 року) про надання письмової інформації про те, які саме адвокати (ПІБ), за якими заявами та з яких питань призначалися йому Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області у період з 01 вересня 2017 року по 23 січня 2019 року, із зазначенням номерів та дат видачі всіх доручень /а.с. 28-29/.

Листом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області №03.5-02/П-6/170 від 01 лютого 2019 року ОСОБА_1 повідомлено, що йому направляються відомості про адвокатів, які надавали правову допомогу у період з 01 вересня 2017 року по 23 січня 2019 року за його заявами, з урахуванням статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації". У додатках до цього листа міститься інформація щодо номерів та дат виданих доручень на надання правової допомоги та прізвищ з ініціалами адвоката, якому видано відповідне доручення, а також щодо підстав видачі таких доручень (за заявою про надання безоплатної правової допомоги або наказом про заміну адвоката) /а.с.30-33/.

Не погодившись із діями Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області щодо ненадання запитуваної інформації в повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI від 13 січня 2011 року /далі – Закон № 2939-VI/. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом /частина друга статті 2 Закону № 2939-VI /.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Частинами першою та четвертою статті 20 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Частиною другою цієї статті встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За визначеннями, наведеними у статтях 7, 8, 9 Закону № 2939-VI, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

До службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування".

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2939-VI кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Згідно із частиною третьою цієї статті розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Зі змісту наведених положень слідує, що кожна особа має право отримати інформацію, яка її стосується і яка не відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Проаналізувавши наведені положення закону та зміст заяви позивача від 23 січня 2019 року, суд дійшов висновку, що запитувана позивачем інформація, зокрема, щодо реквізитів його заяв про надання безоплатної правової допомоги та питань, з яких він просив надати допомогу, стосується саме його та не належить до інформації з обмеженим доступом, а тому відповідач вчинив протиправно, відмовивши позивачу у її наданні.

За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 37/40, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційного коду 38324552) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 37/40, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційного коду 38324552) щодо ненадання ОСОБА_1 повної інформації за його заявою від 23 січня 2019 року (вх.03.5-02/П-6 від 28 січня 2019 року).

Зобов`язати Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 37/40, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційного коду 38324552) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 січня 2019 року (вх.03.5-02/П-6 від 28 січня 2019 року) та надати запитувану інформацію в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк