
Справа № 761/33422/19
Провадження № 2/761/7042/2019
У Х В А Л А
23 серпня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення часу для побачень з дитиною та стягнення аліментів
в с т а н о в и в:
В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою до ОСОБА_2 в якій просив: розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , визначити час для побачення з дитиною та стягнути з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання їх спільної дитини.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, на підставі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовна заява не містить: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме, що позовні вимоги про розірвання шлюбу, визначення часу для побачень з дитиною та стягнення аліментів пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Позивач в позовній заяві не зазначив в чому спірність правовідносин, що склалися між сторонами щодо часу для побачень з дитиною, чим це підтверджується. Позовні вимоги в цій частині жодним чином не обґрунтовані.
З урахування вищезазначено, позивачу необхідно чітко визначити позовні вимоги; навести обґрунтування зазначених ним позовних вимог; зазначити докази на підтвердження кожної обставини; подати окремі позовні заяви, що стосуються кожної позовної вимоги.
Крім того, як вбачається із прохальної частини позовних вимог, позивач просить стягнути з нього аліменти на користь відповідачки, що є не припустимим.
А тому, суд, прийшов до висновку, що позивачем не обґрунтовані підстави об`єднання в одне провадження позовних вимог: про розірвання шлюбу; визначення часу для побачень з дитиною; стягнення аліментів, оскільки, розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів, для вирішення питання визначення часу для побачень з дитиною. Крім того, суду необхідно подати висновок органу опіки та піклування щодо вирішення питання визначення часу для побачень з дитиною, якому передує збір ряду документів, акт обстеження житлових умов обох батьків, засідання опікунської ради тощо.
Проте, в позовній заяві не зазначено, чи звертався позивач з відповідною заявою до органу опіки та піклування та не зазначено відповідного органу, як третьої особи у справі.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв`язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів, що може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог.
Крім того, слід зазначити, що заява не оплачена судовим збором, відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року ( рахунок на сплату судового збору: рахунок отримувача - 31211256026001 ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998 код платежу 22030106 отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП)).
Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).
З 01 січня 2019 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2019 рік " прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921, 00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, у разі, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить розірвати шлюб та визначити час для побачення з дитиною, тобто фактично заявляє дві окремі вимоги, що мають немайновий характер.
Відтак, враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 768,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення часу для побачень з дитиною та стягнення аліментів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 84413257, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 23.08.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/33422/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: