Рішення № 84413225, 20.09.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1803/19

Справа № 760/7863/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Букіна О.М.

при секретарі Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УАСК АСКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до відповідачів та просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «УАСК АСКА» страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ» матеріальну шкоду у розмірі 53 516,87 грн. та судовий збір.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.10.2017 о 10:20 в м. Київ трапилася дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_2 , керуючи транспортним составом у складі тягача «DAF ТЕ 96 NCE 336», р/н НОМЕР_1 та напівпричіпа «KOGEL», р/н НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Василенка, 1 здійснив поворот праворуч на пр-т Перемоги не з крайньої правої смуги руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 під керуванням власника ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, у результаті чого позивачу було завдано збитків.

Безпосередньо на місці ДТП водії транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, згідно якого винним в ДТП є ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована ПрАТ «УАСК «АСКА» відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ № АК/4705296. Страхувальником за даним полісом є ТОВ «Трубний завод «СЛАВСАНТ».

Зазначає, що 17.11.2017 позивач подав до ПрАТ «УАСК АСКА» заяву про страхове відшкодування.

Листом від 12.12.2017 ПрАТ «УАСК «АСКА» повідомило позивача про те, що відповідно до Висновку експертного автотехнічного дослідження № 05/2017 від 21.11.2017 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «DAF TE 96 NCE336», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом «КOGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , відповідальність якого застрахована по договору страхування, не настала.

Відповідно до Звіту № 71/10/17 від 31.10.2017, складеного на замовлення ПрАТ «УАСК «АСКА», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 складає 103 516,87 грн.

На думку позивача, з відповідача-1 підлягає до стягненню страхове відшкодування у розмірі 50000,00 грн.,а з відповідача -2, оскільки ОСОБА_2 був його працівником, шкода в розмірі 53516,87 грн. (103516,87 грн. - 50000,00 грн. = 53516,87 грн.)

З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.

26.03.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.03.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

11.05.2018 до суду представником відповідача ТОВ «Трубний завод «СЛАВСАНТ» було подано відзив на позовну заяву, в якій останній просив суд здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та пояснив, що 18.10.2017 працівник ТОВ «Трубний завод «СЛАВСАНТ» ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки з керування автомобілем «DAF TE 96 NCE336», р.н. НОМЕР_1 , напівпричіп « НОМЕР_4 », р.н. НОМЕР_2 потрапив у ДТП. Вважає, що оскільки дії ОСОБА_2 під час події 18.10.2017 відповідали вимогам ПДР, його вини у завданні шкоди немає, а тому вважає вимогу позивача незаконною та безпідставною, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

15.05.2018 до суду третьою особою подано пояснення на позовну заяву. В обґрунтування поданих пояснень посилається на обставини подані у відзиві ТОВ «Трубний завод «СЛАВСАНТ» та просить відмовити у задоволені позову.

Ухвалою суду від 01.06.2018 справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

10.09.2018 до суду представником відповідача ПрАТ «УАСК АСКА» було подано заяву в якій просить справу слухати у їх відсутність та відзив на позов. Вважає, що оскільки дії ОСОБА_2 під час події 18.10.2017 відповідали вимогам ПДР, його вини у завданні шкоди немає, а тому вважає вимогу позивача незаконною та безпідставною, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

10.09.2018 до суду представником позивача подано відповідь на відзив відповідача -2, в якому щодо вини ОСОБА_2 пояснив, що згода водів-учасників ДТП про обставини скоєння ДТП є обов`язковою умовою складання спільного повідомлення про ДТП згідно п.33.2. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004. У спільному повідомленні про ДТП ОСОБА_2 визнав свою вину у настанні ДТП.

Ухвалою суду від 12.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте як вбачається з матеріалів справи представником подано заяву в якій просить справу слухати у відсутність позивача та його представника.

Представник відповідача ТОВ «Трубний завод «СЛАВСАНТ» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Представник відповідача ПрАТ «УАСК АСКА» в судове засідання не з`явився, проте як вбачається з матеріалів справи представником подано заяву в якій просить справу слухати у його відсутність.

Третя особа в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Судом встановлено, що 18.10.2017 о 10:20 в м. Київ трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного состава у складі тягача «DAF ТЕ 96 NCE 336», р/н НОМЕР_1 та напівпричіпа «KOGEL», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду (а.с.10).

Транспортний засіб Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу(а.с.35-36).

Відповідно до п.33.2. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

19.10.2017 до ПрАТ «УАСК «АСКА» було подано спільне повідомлення про ДТП та повідомлення про ДПТ потерпілої особи. Крім того, зі змісту спільного повідомлення про ДТП, ОСОБА_2 свою вину у настанні ДТП визнав повністю (а.с.11-12).

17.11.2017 р. Позивач подав до ПрАТ «УАСК «АСКА» заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.13).

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого ? це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Листом від 12.12.2017 за № 1955 ПрАТ «УАСК «АСКА» повідомило ОСОБА_1 про те, що 26.07.2016 між ПрАТ «УАСК «АСКА» та ТОВ «Трубний завод «СЛАВСАНТ» було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_5 , відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є тягач «DAF ТЕ 96 NCE 336», р/н НОМЕР_1 , та Поліс № АК4705296 , відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є напівпричіп «KOGEL», р/н НОМЕР_2 . Разом з тим, вважає, що відповідно до Висновку експертного автотехнічного дослідження № 05/2017 від 21.11.2017 (ФОП - ОСОБА_3 ), цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «DAF TE 96 NCE336», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом «КOGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , відповідальність якого застрахована по договору страхування, не настала (а.с.14).

Як вбачається з Висновку експертного автотехнічного дослідження № 05/2017 від 21.11.2017, наданого відповідачем -2, дослідження проводилось на підставі копій матеріалів страхової справи, в т.ч. цифрових фотознімків пошкоджень автомобілів з місця ДТП, євпропротоколу та копій пояснень водіїв (а.с.15-22).

Так, призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень здійснюється відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Цивільне процесуальне законодавство України зобов`язує кожну сторону надавати суду докази на підтвердження своїх вимог і заперечень (стаття 12 ЦПК України), а суд - належним чином оцінити ці докази (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у випадку, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Таким чином, можливість проведення дослідження за фотознімками без безпосереднього огляду об`єкта дослідження, пов`язана з наявністю певних умов та відповідно можлива лише у випадку відсутності об`єктивної можливості для доступу до цього об`єкта.

Разом з тим, жодних доказів, які б свідчили про існування будь-яких причин, які б унеможливили, перешкоджали чи затруднили доступ спеціалісту для огляду об`єктів дослідження, матеріали справи не містять. А отже, вбачається порушення порядку проведення огляду об`єкта дослідження.

Визнаючи висновки дослідження ФОП ОСОБА_3 неналежним доказом у справі, суд враховує також і те, що висновок містить взаємовиключні суперечності, викладене у ньому суперечить іншим доказам у справі.

Так, дослідження проводилось на підставі пояснень, які підписані лише директором ТОВ «Трубний завод «Славсант» і не підписані водієм ОСОБА_2 .

Крім того, в дослідницькій частині Висновку, без будь-яких посилань наявне часткове цитування п. 10.6. ПДР України, відповідно до якого, якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до пояснень третьої особи, водій ОСОБА_2 здійснював поворот, частково перебуваючи у другій смузі руху та не мав змоги бачити рух автомобіля Hyndai Santa Fe р/н НОМЕР_3 , оскільки він знаходився в «сліпій зоні». Таким чином ОСОБА_2 , знаючи про існування «сліпої зони», не переконався, що його маневр не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Також, у вихідних даних дослідження спеціалістом вказується, що проїзна частина вул. Василенка в місці ДТП складається з двох смуг. Разом з тим, згідно спільного повідомлення про ДТП, підписаного обома учасниками ДТП, проїзна частина вул. Василенка в місці ДТП складається з трьох смуг. Підстав для надання переваги схемі ДТП, наведеній в поясненнях водія ОСОБА_2 (де вказується про дві смуги руху), замість схеми ДТП, наведеній в спільному повідомленні про ДТП, спеціаліст не вказав, а тому висновок спеціаліста про технічну неспроможність пояснень водія ОСОБА_1 , викладений на шостій сторінці дослідження, не є обґрунтованим.

Відповідно до п. 1.4. Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Місце зіткнення (осип ґрунту) та пошкодження середини полупричіпу вказують на те, що на момент початку виконання маневру автомобілем «DAF ТЕ 96 NCE 336», р/н НОМЕР_1 , автомобіль Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 вже перебував у крайній правій смузі руху. Розташування автомобіля Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 біля бордюру свідчить про те, що водій намагався уникнути ДТП.

Пояснення Позивача, викладені в Повідомленні про ДТП потерпілої особи від 19.10.2018, підтверджуються також і місцем зіткнення з полупричіпом.

Таким чином, наведене вище спростовує висновок спеціаліста про невідповідність дій водія автомобіля Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 вимогам п.п. 13.1, 13.3. ПДР України.

Відповідно до абзацу 2,3 п.36.3. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з`єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Якщо водії транспортних засобів скористалися правом, передбаченим пунктом 33.2 статті 33 цього Закону, страховик відшкодовує виключно шкоду, визначену статтями 29 та 30 цього Закону.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 4 Полісу, та п 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09 липня 2010 року № 566 „Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за № 689/17984 (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3470 від 29.12.2015), Страхова сума (ліміт відповідальності) Страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до абзацу 3 п.33.2. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 698 від 17.11.2011 № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг N 3471 від 29.12.2015), з 01 лютого 2016 року максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України складає 50 000,00 грн.

Як вбачається зі Звіту № 71/10/17 від 31.10.2017, складеного на замовлення ПрАТ «УАСК «АСКА», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Hyndai Santa Fe, р/н НОМЕР_3 складає 103 516,87 грн. (а.с.25-28).

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що розмір матеріального збитку, який завданий позивачу перевищує максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції, а тому з Приватного акціонерного товариства «УАСК «АСКА» підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування в сумі 50 000,00 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ» майнової шкоди у розмірі 53 516,87 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частина друга статті 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається,що визнання водієм ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні ДТП при складанні спільного повідомлення про ДТП не було наслідком обману, насильства погрози чи домовленості, а тому відмова від визнання вказаної обставини не може бути прийнята судом.

Крім того, під час розгляду справи зазначена презумпція вини завдавача шкоди не спростована.

Як вбачається з відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ», працівник ОСОБА_2 . потрапив у ДТП, виконуючи свої трудові обов`язки з керування автомобілем «DAF TE 96 NCE336», р.н. НОМЕР_1 , напівпричіп « НОМЕР_4 », р.н. НОМЕР_2 .

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ» підлягає стягненню на користь позивача різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, а саме 53 516,87 грн. (103 516,87 грн. - 50 000,00 грн. = 53516,87 грн.)

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням наведеного, з Приватного акціонерного товариства «УАСК «АСКА» підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 500,00 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ» підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 535,17 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 22, 28, 29, 33-37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.22, 258, 525, 526, 979-984, 988, 990, 991, 992, 1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УАСК АСКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ» про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УАСК АСКА» (код ЄДРПОУ 13490997) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ» (код ЄДРПОУ 14338180) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 53 516,87 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УАСК АСКА» (код ЄДРПОУ 13490997) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубний завод «СЛАВСАНТ» (код ЄДРПОУ 14338180) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 500,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Букіна О.М.