Постанова № 84412919, 16.09.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25861/19-а

Категорія 44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Вовк С. В.,

за участі секретаря судового засідання Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу, в якому просив: постанову, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Ваньчуком Ярославом Богдановичем, від 07 травня 2019 року № 000838 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765, 00 грн на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП - скасувати; провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП - закрити.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що Державна екологічна інспекція України (далі - Держекоінспекція) використовує уніфіковану форму акту, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 серпня 2017 року № 303, розроблену на основі методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 752 (далі - Постанова № 752).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 (далі - Постанова № 342) визнано такою, що втратила чинність Постанову № 752, а також затверджено Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Отже, уніфікована форма акту, що застосовується наразі Держекоінспекцією, розроблена на підставі методики, що втратила чинність.

Відповідно до роз`яснення, наданого Державною регуляторною службою України в листі від 18 лютого 2019 року № 990/0/20-19, вказано, що з початком застосування нових Методик органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

У зв`язку з вищевказаним, на переконання позивача, вбачається наявність двох порушень вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема:

а) Всупереч вимогам Закону, уніфікована форма акту, що використовується Держекоінспекцією, розроблена та затверджена не самим органом державного нагляду (контролю), а центральним органом виконавчої влади, через який спрямовується і координується діяльність такого органу державного нагляду (контролю);

б) Уніфікована форма акту, що використовується Держекоінспекцією, не відповідає чинній Методиці розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженій Постановою № 342.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

В силу положень частини третьої статті 55 Господарського кодексу України, Товариство є суб`єктом малого підприємництва. Відповідно, а тому відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», строк здійснення планового заходу щодо Товариства не може перевищувати 5 робочих днів.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо тривалість планового заходу державного нагляду (контролю), якщо тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до положень Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, затвердженого наказом Держекоінспекції від 30 листопада 2018 року № 262, заплановано здійснення заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Промислове пакування» у 2019 році (пункт 9037). Згідно вказаного пункту Плану запланований строк здійснення заходу (перевірки) Товариства становить 10 днів.

Відповідно до листа Держекоінспекції від 01 березня 2019 року Товариству повідомлено, що внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім виявлення технічної помилки або зміни суб`єктом господарювання найменування. Отже, вказані порушення вимог законодавства не могли бути усунуті Держекоінспекцією.

Враховуючи вказане порушення вимог Закону, наявна підстава не допускати посадових осіб органів Держекоінспекції до здійснення запланованого у 2019 році заходу державного нагляду (контролю) на Товаристві.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до Повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислове пакування» від 25 березня 2019 року № 02-01/07-53/1470 визначено, що у термін з 22 квітня 2019 року по 08 травня 2019 року Державною екологічною інспекцією Столичного округу буде проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислове пакування».

При цьому, Повідомлення вручене Товариству лише 19 квітня 2019 року шляхом його направлення рекомендованим листом.

Відповідно до статті 10 Закону, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом.

Враховуючи вказане порушення вимог Закону, наявна підстава не допускати посадових осіб органів Держекоінспекції до здійснення запланованого у 2019 році заходу державного нагляду (контролю) на Товаристві.

Фактично ТОВ «Промислове пакування» не здійснює і ніколи не здійснювало видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для усунення суперечностей, що виникли, засновником Товариства прийнято рішення про внесення змін до ЄДР шляхом виключення окремих видів діяльності, що й здійснено. Позивач заздалегідь повідомив відповідача про виключення з відомостей про ТОВ «Промислове пакування», що містяться в ЄДР, всіх видів діяльності за кодами КВЕД які включено до Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808. Такі зміни в ЄДР внесено завчасно, про що повідомлено органи Держекоінспекції листом від 21 лютого 2019 року № 4/22 та в наступних листах. Проте, вказаний факт проігноровано Держекоінспекцією. Отже, станом на дату проведення перевірки, такі види діяльності не здійснювались фактично, та відсутні будь які відомості про їх здійснення Товариством.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що під час здійснення перевірки та видачі припису, як орган державної влади, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України. Уніфікована форма акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 року № 303. В Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів зазначений документ має статус: Чинний.

В судове засідання позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Держекоінспекція направила на адресу Товариства повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВЕ ПАКУВАННЯ» від 25 березня 2019 року № 02-01/07-33/1470, в якому зазначено, що у термін з 22 квітня 2019 року до 08 травня 2019 року буде проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Зазначене повідомлення отримане позивачем засобами поштового зв`язку 19 квітня 2019 року.

Згідно з направленням Держекоінспекції від 22 квітня 2019 року № 02-01/000726 перевірка мала тривати 10 робочих днів у термін з 22 квітня 2019 року до 08 травня 2019 року включно.

07 травня 2019 року державними інспекторами Держекоінспекції складено Акт № 255 про відмову у проведенні планової/позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким підтверджується відмова Товариства у проведенні перевірки, яка мала проводитися у період з 22 квітня по 08 травня 2019 року.

07 травня 2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Ваньчуком Ярославом Богдановичем розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 07 травня 2019 року № 000842, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Чаплінським Артемом Миколайовичем (далі - Протокол). За результатами розгляду винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 07 травня 2019 року № 000838, якою на ОСОБА_1 , директора ТОВ «Промислове пакування», накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765, 00 грн за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (невиконання розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам).

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

Згідно з вимогами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У справі « Надточій проти України » Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення( п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23 - рп /2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R ( 9 1)1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади ( принцип 7 ).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

В оцінці правомірності оскаржуваної постанови суд виходить з наступного.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (стаття 1 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»).

За змістом статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам.

На відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За змістом статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль), зокрема здійснюється за принципами: рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

За змістом частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 серпня 2017 року № 303, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2017 року за № 1289/31157, затверджено Уніфіковану форму акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Зазначений Наказ є чинним, а тому не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що уніфікована форма акту, що застосовується Держекоінспекцією розроблена на підставі методики, що втратила чинність.

Та обставина, що Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342 визнано такою, що втратила чинність Постанову Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 752 не створює автоматичних наслідків у формі скасування дії Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 серпня 2017 року № 303.

Роз`яснення Державної регуляторної служби України не є джерелом права.

У частині п`ятій статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

За приписами частини третьої статті 55 ГК України суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб`єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Відповідно до офіційної фінансової звітності Товариства - Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове пакування» за 2018 рік, визначено, що середня кількість працівників становить 7 осіб, сукупна сума доходів становить 79 689,70 грн.

Отже, виходячи із положень частини третьої статті 55 ГК України, Товариство є суб`єктом малого підприємництва, а тому в силу частини п`ятої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» строк здійснення планового заходу щодо Товариства не може перевищувати 5 робочих днів. Разом з тим, запланований строк здійснення перевірки Товариства становив 10 днів.

У частині четвертій статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Як встановлено судом, повідомлення про проведення перевірки з 22 квітня 2019 року вручене Товариству засобами поштового зв`язку 19 квітня 2019 року, тобто пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

За правилами статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом.

Під час розгляду справи встановлено, що тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) перевищувала п`ятиденний строк, встановлений у частині п`ятій статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб`єкт господарювання всупереч частині четвертій статті 5 Закону одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що зі сторони відповідача наявні такі порушення, які відповідно до правил статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є законною підставою для недопущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), а тому постанова від 07 травня 2019 року № 000838 про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Разом з тим, позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягають задоволенню, оскільки скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності є достатнім належним та ефективним способом судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України.

Місцевий загальний суд не може підміняти виключних функцій суб`єкта владних повноважень щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку КУпАП, а виключно здійснює розгляд адміністративної справи за правилами КАС України, яким не передбачено процесуальної можливості закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 73-77, 79, 90, ст. ст. 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРШІИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції Столичного округу (адреса: 01133, м. Київ, вул.. Генерала Алмазова, 18/7, поверх 9, код ЄДРПОУ 42163667) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Ваньчуком Ярославом Богдановичем, № 000838 від 07.05.2019 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765, 00 грн на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП - скасувати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 вересня 2019 року.

Суддя С. В. Вовк