Ухвала суду № 84412614, 10.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14475/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2019 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Пнюшкову В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Кулешова А.Б., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Астапковичем А.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007517 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, не військовозобов`язаного, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

28.08.2000 Ірпінським міським судом Київської області за ст. 94, ч. 2 ст.140, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 9 років позбавлення волі,

29.10.2001 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 101, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 117, ст. 42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 10 років позбавлення волі,

15.07.2013 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі рік, на підставі ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік,

28.05.2014 Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185, 71 КК України до 3 років позбавлення волі,

11.03.2016 року вироком Святошинського районного суду міста Києва за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України - остаточно до 3 років позбавлення волі,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Руденко А.Е.

захисника адвоката Воронова В.І.,

підозрюваного ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

10.09.2019 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Кулешов А.Б. звернувся до суду із клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007517 відносно ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 , 08.09.2019 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де останні здійснювали прибирання квартири, в якій проживав потерпілий ОСОБА_3 та його знайома громадянка Японії ОСОБА_4 .

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, обравши об`єктом свого злочинного посягання особисті речі, що належать гр. ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, шляхом вільного доступу, діючи з корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення, ОСОБА_1 , приблизно о 02 год. 50 хвилині, переконавшись, що ОСОБА_2 в цей момент займалася своїми справами та за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до дивану, який розміщений у коридорному приміщені вищевказаної квартири, де з метою таємного викрадення чужого майна взяв рюкзак чорно-червоного кольору, приблизною вартістю 340 гривень 00 копійок, в якому знаходилось наступне: грошові кошти в розмірі 10000 грн., гаманець коричневого кольору на блискавці золотистого кольору, в якій знаходились банківські картки на ім`я ОСОБА_4 в кількості 7 шт., банківські картки на ім`я ОСОБА_3 , дисконтні картки, паспорт громадянина України, свідоцтво про розірвання шлюбу та приписне посвідчення на ім`я ОСОБА_3 , та поклав до пакету, який був у нього при собі.

В подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи вчиняти свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, направився до спальної кімнати, де побачив жіночу сумку чорно-білого кольору, в якій знаходились грошові кошти в сумі 3400 грн. та Японські ЄН в сумі 8 000 ЄН, що згідно курсу НБУ станом на 08.09.19 становить 1897, 60 грн., шкатулка сірого кольору, в якій перебувало жіноче кільце-сережка жовтого кольору, вартістю 250 грн., пара сережок із срібла з перлиною білого кольору на кожній, вартістю 600 грн.20 коп., ланцюжок з металу срібного кольору з підвіскою у вигляді зірки з каменями білого кольору вартістю 870 грн. 00 коп., закордонний паспорт, паспорт громадянки Японії та студентський квиток ім`я ОСОБА_4 , 5 наборів ключів в зв`язках, папка зеленого кольору з документами та фіскальними чеками країни Японії та України.

Після чого ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, діючи з корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає взяв вищевказану жіночу сумку чорно-білого кольору з речами та поклав до вищевказаного пакету, що був у нього при собі.

В подальшому ОСОБА_1 з вищевказаним викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 17 тис. 357 грн.80 коп.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на думку слідчого, підтверджується зібраними у провадженні доказами: протоколом особистого обшуку, показами свідків, потерпілого, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом перегляду речей.

Крім того, на даний час достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , може чинити перешкоди досудовому розслідуванню, а саме:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальні правопорушення.

В свою чергу, інший більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, просить суд врахувати той факт, що вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не перешкоджає йому перебувати в слідчому ізоляторі.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав і стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до нього інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт, оскільки він має важко хворого батька.

Захисник підозрюваного - адвокат Воронов В.І. також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків, тісні соціальні зв`язки підозрюваного. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки воно є необґрунтованим.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 08.09.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12019100040007517).

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Астапковичем А.Ю., оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.09.2019 року, ОСОБА_1 був затриманий 08.09.2019 року о 16-15 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому, саме вказаний час (16-15 година 08.09.2019 року) є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

З вказаного протоколу затримання вбачається, що підставою затримання ОСОБА_1 стало те, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

09.09.2019 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом особистого обшуку та огляду місця події, показами свідків, потерпілого, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом перегляду речей та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності, які підтверджують існування фактів та інформації, що можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення тяжких злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, після нещодавнього звільнення з місць позбавлення волі офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, з місця події зник та його місцезнаходження було встановлене лише в результаті слідчих та розшукових дій.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Крім того, вирішуючи питання про продовження тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 38420 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 206-208, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Кулешова А.Б., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Астапковичем А.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007517 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, МФО - 820172, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок №37318005112089).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,

- не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 16-50 години 08 вересня 2019 року.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 9-55 годині 13 вересня 2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна