Ухвала суду № 84410493, 16.09.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

16.09.2019 Суддя Попова В. О.

Справа № 644/9066/18

Провадження № 2-з/644/66/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Харків

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Попова В.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Нетудихати Д.В. про забезпечення позову, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Нетудихата Д.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування від 11.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.11.2018 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищевказаній справі.

13.09.2019 року по зазначеній справі Орджонікідзевським районним судом м. Харкова ухвалено рішення (заочне), яким позовні вимоги задоволено.

13.09.2019 року до суду подано заяву про забезпечення позову в порядку статей 149-152 ЦПК України шляхом накладення арешту на майно , а саме квартири , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_2

Перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.2 ч.1, ч. 3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку

відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі

задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договору дарування від 11.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору дарування самі по собі в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам проводити дії по переоформленню права власності на нерухоме майно .

Наслідком недійсності договору дарування є реституція, тобто повернення сторонами такого договору усього, що ними отримано на його виконання.

З матеріалів заяви не вбачається підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не надано підтвердження наміру відповідачів навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв`язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.

Крім того, статтею 151 ЦПК України не передбачено можливості вжиття заходів забезпечення позову після завершення розгляду справи. Відповідно до ч. 3 ст. 208 ЦПК України, судовий розгляд справи закінчується ухваленням рішення суду, а у випадках передбачених статтями 389-6 та 389-11 цього Кодексу,- постановленням ухвали.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Нетудихати Д.В. про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 16.09.2019 року.

Повний текст ухвали складено 19.09.2019 року.

Суддя В.О. Попова