Ухвала суду № 84409585, 19.09.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3243/18

Провадження № 2-п/638/115/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Мунтяну І.І.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача Атбаш`ян про перегляд заочного рішення від 28.03.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 28.03.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Свою заяву обґрунтовує тим, що відповідачу було не відомо про існування спору, судових повісток не отримував, останні направлялись за адресою: АДРЕСА_1 а АДРЕСА_2 адресою: АДРЕСА_3 Балакірєва, Атбаш`ян Г ОСОБА_5 А. не є належним відповідачем по справі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву, на підставі доводів викладених в заяві, представник позивача заперечував, зазначивши про відсутність підстав задоволення заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.03.2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково; ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 25263 грн 32 коп., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., вартість проведеної судової експертизи у розмірі 2230 грн 80 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 704 грн 80 коп., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Так, позивач у позовній заяві зазначає адресу відповідача – АДРЕСА_1 , що відповідає постанові Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.11.2017 року по справі про адміністративне правопорушення №638/15579/17. За відомостями відділу обліку та мониторингу про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Копія ухвали відкриття провадження по справі з позовною заявою та додатками направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 31) та конверт з поштовим повідомленням повернутий до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання (а.с.38), судові повістки направлялись за двома зазначеними адресами (а.с.46,47,51,56).

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Клопотань про відкладення слухання справи або інших заяв з процесуальних питань відповідачем не подавалось.

Таким чином, судом здійснені всі передбачені законодавством засоби належного сповіщення відповідача. В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказує адресу на яку надсилались судові повістки. Відповідачем не надано суду заяву про зміну місця проживання, обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість отримувати кореспонденцію, зокрема перебування за межами м.Харкова, перебування на стаціонарному лікуванні тощо.

Що стосується доводів відповідача по суті позовних вимог, суд їх відхиляє у зв`язку з тим, що то останні були враховані судом при винесенні рішення, посилання на правову позицію Верховного Суду не є доказом в розумінні ст.ст.76,77 ЦПК України. Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення від 28.03.2019 року.

Так, при ухваленні заочного рішення в справі судом дотримано всіх вимог, необхідних для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287,288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача Атбаш`ян про перегляд заочного рішення від 28.03.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити особам, які приймають участь у справі, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий