Ухвала суду № 84408798, 18.09.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.09.2019 Справа № 554/8483/19

Провадження №2/554/2719/2019

У Х В А Л А

іменем України

про передачу справи на розгляд іншому суду

18 вересня 2019 року м.Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Андрієнко Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

18 вересня 2019 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк у два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви до нотаріальної контори/нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позовної заяви позивач зазначив адресу відповідача Полтавської міської ради: вул.Соборності, буд.36, м.Полтава, та звернувся до суду за місцезнаходженням юридичної особи.

Однак, провадження у даній справі не може бути відкрите Октябрським районним судом м.Полтави, а справа підлягає направленню за підсудністю з таких підстав.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Відповідно до статті 66 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини.

З наведеного слідує, що на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Суд також враховує, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Як роз`яснено в п.41, п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Зі змісту поданої позовної заяви вбачається спір, який виник саме з приводу нерухомого майна, а Цивільним процесуальним кодексом України визначена виключна підсудність даної категорії справ.

Згідно з ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох обєктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що спадщина відкрилась на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто нерухоме майно, яке входить до складу спадщини, знаходиться на території Київського району м.Полтави та перебуває в межах територіальної підсудності Київського районного суду м.Полтави.

Позивач у позовній заяві ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є питанння, пов`язані оформленням право на спадщину нерухомого майна, і відповідно до положень ст.30 ЦПК України даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідно з ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Октябрського районного суду м.Полтави з огляду на встановлену чинним процесуальним законодавством виключну підсудність, а тому позовна заява ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави за місцем знаходження нерухомого майна.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 30, 31, 32, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини передати для розгляду за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави (36000, м.Полтава, Хорольський провулок, буд.6).

Передачу справи на розгляд Київського районного суду м.Полтави здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Г.В. Андрієнко