
Кримінальне провадження № 1-кс/428/6412/2019
Справа № 428/10450/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Василович Г.Ю., слідчого Громова М.О., прокурора Волосенка П.В., захисника Тріфонова Є.О., підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Громова М.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Волосенком П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 22017130000000061 від 07.04.2017 року, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Федеративної республіки Німеччина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
12.09.2019 до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Громова М.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Волосенком П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 22017130000000061 від 07.04.2017 року, у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у вересні 2015 року у громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва терористичної організації «ЛНР», спрямованих на нанесення шкоди державній безпеці України та здійснення терористичної діяльності, виник злочинний умисел, направлений на участь на території України в діяльності силового блоку терористичної організації «ЛНР» та здійснення збройного опору силам АТО.
Реалізуючи вказаний умисел, в вересні 2015 року ОСОБА_1 , знаходячись у м. Луганську, вступив до лав збройних формувань, що здійснювали збройний опір українським підрозділам, які були задіяні в проведенні антитерористичної операції на території Луганської області, а саме до «2 ОМБр 2 АК НМ ЛНР».
У вказаному підрозділі ОСОБА_1 отримав військову форму, притаманну бойовикам НЗФ «ЛНР», автоматичну зброю «АК-74» та пройшов навчання з бойової підготовки, з періодичними виїздами на навчальні стрільби з автоматичної зброї на полігоні, який знаходиться у с. Успенка Лутугинського району Луганської області, який використовується представниками терористичної організації «ЛНР» для військової підготовки осіб, які в майбутньому здійснюють збройним супротив підрозділам, задіяним в АТО/ООС.
За проходження військової служби у «3 МСБ 4 ОМСБр 2 АК НМ ЛНР» ОСОБА_2 отримував грошову винагороду у розмірі 15 000 російських рублів на місяць.
За проходження військової служби у «2 ОМБр 2 АК НМ ЛНР» ОСОБА_1 отримував грошову винагороду у розмірі 15 000 російських рублів на місяць.
У подальшому, з вересня по грудень 2015 року ОСОБА_1 перебуваючи у складі «2 ОМБр 2 АК НМ ЛНР», проходив військову службу на посаді стрільця, де виконував накази керівників вказаного незаконного збройного формування (стосовно яких є окремі кримінальні провадження) у здійсненні збройного супротиву силам та засобам, що задіяні в АТО.
12.09.2019 року слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та обґрунтованість оголошеної йому підозри підтверджується зібраними доказами, а саме:
протоколом огляду мережі Інтернет, а саме сайту «Миротворець» від 05.09.2019, згідно якого зафіксований ОСОБА_1 як учасник «Народної міліції ЛНР»;
протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , відповідно до якого останньому відомо про участь ОСОБА_1 у діяльності НЗФ «ЛНР»;
протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , відповідно до якого останній відомо, що ОСОБА_1 проходив службу у військових формуваннях «ЛНР»;
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 20.04.1986 р.н.;
іншими доказами, що наявні в матеріалах кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що 1)підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, 3)незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки, а саме участі в діяльності терористичної організації. Вказане кримінальне правопорушення за своєю суттю створює загальну небезпеку для життя людей чи заподіяння істотної шкоди здоров`ю і/або власності, довкіллю, нормальній діяльності підприємств, установ та організацій; вчинено з ідеологічних мотивів. Таким чином, ОСОБА_1 усвідомлює свої дії в участі діяльності терористичній організації та бажає настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, які проживають на підконтрольній українській владі території. За вчинення вказаного злочину, що за ступенем тяжкості є особливо тяжким, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим в його скоєнні, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.
Крім того, місце постійного проживання підозрюваного знаходиться на території Луганської області яка є тимчасово окупованою території України, що не контролюється правоохоронними органами України, у зв`язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду вчинить спроби переховуватися від слідства та суду
Враховуючи викладене, періодична явка ОСОБА_1 до слідчого без застосування запобіжного заходу не може з впевненістю гарантувати виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Крім того, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 , маючи можливість вільного пересування, контактів та доступу до мережі Інтернет, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об`єктивних обставин кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_1 протягом певного часу з ідеологічних переконань приймав участь в діяльності терористичної організації, метою якої є вчинення терористичних актів проти мирного населення, правоохоронних органів та ЗСУ, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту та міжнародного ускладнення.
Підозрюваний ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, має можливість продовжити вчинювати вказаний злочин, вчинити інші подібні кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, а так само інші кримінальні правопорушення, так як підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров`я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, не має постійного джерела доходу, суспільно корисною діяльністю не займається, вчинив умисний особливо тяжкий злочин, тобто його злочинні дії були спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, з урахуванням практики ЄСПЛ, є всі підстави вважати, що вірогідність вчиненні дій (спроб), спрямовані на продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, або в будь-який момент вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та/або незаконно впливати на свідка, значно підвищується, а тому, без обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, неможливо іншим чином запобігти вказаним існуючим ризикам.
Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_1 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги викладене, враховуючи характер вчиненого підозрюваним особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, його сімейне становище, вік, стан здоров`я, факт проживання у населеному пункті, що перебуває на підконтрольній т.зв. «ЛНР» території Луганської області, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та визначити максимальний розмір застави.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у клопотанні, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник Тріфонов Є.О. просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на його необгрунтованість та перебування на утриманні підозрюваного малолітньої дитини, а також наявність місця мешкання на підконтрольній території.
Вислухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя установив наступні обставини.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження, внесене 07.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017130000000061.
12.09.2019 в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 ч. 1 ст. 258-3 КК України органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол огляду мережі Інтернет, а саме сайту «Миротворець» від 05.09.2019, згідно якого зафіксований ОСОБА_1 як учасник «Народної міліції ЛНР»; протокол допиту свідка ОСОБА_3 , відповідно до якого останньому відомо про участь ОСОБА_1 у діяльності НЗФ «ЛНР»; протокол допиту свідка ОСОБА_4 , відповідно до якого останній відомо, що ОСОБА_1 проходив службу у військових формуваннях «ЛНР»; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 20.04.1986 р.н.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинно бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у інкримінованому злочині, так як надані слідчим свідчать про те, що ОСОБА_5 міг вчинити дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна..
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного та захисника, а також особистість ОСОБА_5 , слідчий суддя погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти злочин, чи вчинити інші тяжкі злочини, намагатися впливати на відомих йому свідків, а також продовжувати переховувати речі та документи.
Слідчий суддя не може взяти до уваги пояснення захисника щодо міцних соціальних зв`язків підозрюваного (наявності малолітньої дитини на утриманні та місця проживання на підконтрольній території), оскільки доказів цього не надано, а їх наявність не може усунути існування тих ризиків, що встановлені у судовому засіданні, та того сприйняття підозрюваним існуючих події у державі, відношення до них, як і готовність до протиправної - злочинної поведінки за для досягнення руйнівного та дестабілізуючого стану у суспільстві.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як – тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є необхідним для запобігання встановленому у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_5 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.
Отже, клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Громова М.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Волосенком П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження за № 22017130000000061 від 07.04.2017 року, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Слідчий суддя враховує, що положення ч. 5 ст. 176 КПК України визнані рішенням Конституційного суду України від 25.06.2019 у справі № 7-р/2019 (3-68/2018 (3846/17, 2452/18, 3657/18, 347/19) не конституційними.
Таким чином, на думку слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_5 можна визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а з урахуванням обставин справи та відсутності підстав для визначення застави у максимальному розмірі, про що зазначав слідчий у клопотанні, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2019 року (1921 грн.), що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень (виходячи з розміру 1921 грн. на 1 січня 2019 року), а випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_5 слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
При цьому, слідчим суддею також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_5 12.09.2019 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, що свідчить також про відсутність порушень прав ОСОБА_5 . Слідчим суддею також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_5 не затримували в порядку ст. 206-209 КПК України, а слідчим суддею під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів при затриманні чи в процесі доставки до слідчого судді.
Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Громова М.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Волосенком П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Ухвала діє по 10 листопада 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави вона буде вважатись такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.
Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя В. М. Олійник
Судове рішення № 84407971, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 12.09.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/10450/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: