Рішення № 84403269, 11.09.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/2683/18

11 вересня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області

в складі головуючої-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Нагорняк Г.М.

за участю представника позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації, як представника органу опіки та піклування до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Служба у справах дітей Надвірнянської РДА, як представник органу опіки та піклування звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

Свої вимоги мотивують тим, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , є матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Діти перебувають на обліку служби у справах дітей, як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відомості про батьків дітей записані Надвірнянським відділом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_3 проживає зі співмешканцем, ОСОБА_7 , 1993 року народження, за вище вказаною адресою.

Мати дітей, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується з негативної сторони, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, вихованням дітей не займається, що підтверджується інформацією Чорноославської сільської ради. Також ОСОБА_8 на даний час ніде не працює, кошти, які отримує на дітей, використовує не за призначенням.

Крім того ОСОБА_3 неналежно виконує свої виховні обов`язки, мало цікавиться навчанням дітей, не приділяє дітям потрібної уваги. Через часті пропуски діти не встигають у навчанні, систематично не виконують домашні завдання, часто бувають не підготовленими до уроків взагалі, на що мамі неодноразово зверталася увага. Діти недоглянуті, ходять у брудному одязі, що підтверджується інформацією Чорноославського ліцею.

Окрім цього ОСОБА_3 разом зі своїм співжителем, ОСОБА_7 , часто зловживає алкоголем, порушує громадський порядок. Діти, перебуваючи вдома, часто були присутні при розпиванні батьками алкогольних напоїв, суперечках та бійках, які відбуваються після цього. Їх поведінка негативно впливає на дітей, чинеться на них психологічний тиск. Відчутно, що діим залякані. Це негативно позначається на їх успішності та поведінці.

ОСОБА_3 обіцяла виправити ситуацію з вихованням дітей, проте покращення так і не було.

Працівники служби у справах дітей райдержадміністрації неодноразово відвідували сім`ю ОСОБА_3 з метою проведення обстеження умов проживання неповнолітніх дітей.

Під час обстеження умов проживання сім`ї встановлено, що житловий будинок складається з двох кімнат та коридора. Умови для проживання задовільні, в кімнатах чисто та прибрано.

Сусіди негативно відгукуються про сім`ю ОСОБА_3 і вважають, що вона є поганою матір`ю, часто зловживає алкоголем та нехтує своїми батьківськими (материнськими) обов`язками.

У 2008 та 2013 році служба у справах дітей уже зверталася до Надвірнянського районного суду з позовними заявами про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , однак в задоволенні позову було відмовлено, оскільки матері надавалась можливість виправити ситуацію.

На даний час ситуація в сім`ї ОСОБА_3 тільки погіршилася, що і стало підставою повторного звернення служби у справах дітей до комісії з питань захисту прав дитини Надвірнянської райдержадміністрації.

15.11.2018 року на черговому засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглянуто лист від Надвірнянської центральної районної лікарні про те, що 28.10.2018 року о 21:10 год. в стаціонар дитячої лікарні нарядом поліції були доставлені малолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають в селі Чорні Ослави Надвірнянського району. Дані діти самовільно залишили своє житло і перебували в розшуку.

29.10.2018 року ОСОБА_9 під розписку батьків повернуто додому, ОСОБА_10 відмовився повертатися додому і залишився в стаціонарі дитячої лікарні.

05.11.2018 року малолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12 тимчасово влаштовано в Івано-Франківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей.

В січні 2018 року на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини слухалось питання про неналежне виконання ОСОБА_3 батьківських (материнських) обов`язків та доцільність позбавлення її батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , 2005 р.н., ОСОБА_5 , 2007р.н., та ОСОБА_6 , 2012 р.н.

Крім того від односельчан надійшло ряд звернень про здійснення крадіжок її малолітніми дітьми. При спробі сільського голови відвідати сім`ю та провести бесіду з матір`ю ОСОБА_3 до будинку не впустила. Крім того були випадки, коли малолітній ОСОБА_14 приходив до школи побитий, з синяками.

Відповідно до інформації Надвірнянського відділу поліції ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КК України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об`ємі з підстав, зазначених в позовній заяві, суду пояснили, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, ухиляється від виховання та утримання малолітніх дітей, що є підставою для позбавлення її батьківських прав. Просять позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 750 грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши суду, що дійсно тривалий час не належним чином виконувала материнські обов`язки через складну життєву ситуацію. Однак в даний час вона усвідомила свою поведінку і не зловживає алкогольними напоями, веде домашнє господарство, створила належні умови для проживання та навчання дітей. Вона усвідомила свою поведінку та буде належно виконувати свої материнські обов`язки. Разом з тим підтвердила, що старші діти проживають у бабусі ОСОБА_15 , впливу на старшого сина в неї не має.В подальшому в судове засідання не з"явилася, однак написала заяву в якій просить справу слухати у її відсутності, позов про позбавлення її батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання визнає частково та просить не позбавляти її батьківських прав щодо ОСОБА_6

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 суду вказала, що є матір`ю ОСОБА_16 , першого чоловіка відповідача ОСОБА_3 , та бабусею малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зазначає, що коли відповідач жила з її сином, вона дбала про дітей, доглядала їх. Коли ж її син помер, вона почала зловживати алкогольними напоями, вести аморальний спосіб життя. Вона, як бабуся часто доглядала дітей, водила маленького ОСОБА_17 в садочок. В 2008 році ОСОБА_3 залишила дітей та поїхала у невідомому напрямку, за дітьми доглядала вона. Вона звернулась до служби у справах дітей про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, яка в свою чергу звернулась з відповідним позовом до суду. Однак судом було відмовлено в позові та надано матері можливість виправити ситуацію. В 2013 році служба у справах дітей повторно зверталась до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав, однак судом знову було надано можливість відповідачу виправитись. ОСОБА_3 часто залишає дітей вдома самих та зникає у невідомому напрямку. За малолітнім ОСОБА_18 постійно доглядає Альбіна. Стверджує що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_5 так як діти з нею не проживають, вона не піклуються про їх фізичний розвиток, а також не цікавиться їх навчанням, стан здоров"я їх погіршився, однак мати не забезпечує необхідного лікування дітей, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального розвитку, байдуже ставиться до них.

Свідок ОСОБА_19 , класний керівник Чорноославського ліцею, в судовому засіданні вказала, що є класним керівником малолітньої ОСОБА_20 , яка навчається у 5 класі. Дівчинка доглянута, чиста. На свята першого та останнього дзвоника, та на батьківські збори приходить бабуся дівчинки, ОСОБА_15 , мати дівчинки до школи жодного разу не приходила.

Свідок ОСОБА_21 , директор Чорноославського ліцею, в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_3 є матір`ю трьох малолітніх дітей, які начаються в Чорноославському ліцею. За всі роки навчання дітей мати їх навчанням не цікавилась, вихованням не займалась, неналежно виконувала свої батьківські обов`язки. Діти побиті, залякані. Однак зазначив, що малолітній ОСОБА_6 з першого вересня 2019 року піде в перший клас, мати належним чином підготувала дитину до школи.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 вказала, що з квітня 2017 року було зафіксовано вісім фактів крадіжок малолітніми дітьми ОСОБА_23 Зі слів ОСОБА_15 , бабусі дітей, діти проживають з нею.

Свідок ОСОБА_24 , депутат Чорноославської сільської ради, в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_3 проживає у житловому будинку разом зі співмешканцем та трьома малолітніми дітьми. При обстеженні житла було встановлено, що житловий будинок складається з двох кімнат та коридора. Умови проживання задовільні, в кімнатах чисто, прибрано, зимою будинок опалюється.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, та, з`ясувавши фактичні обставини, дійшов наступних висновків.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , є матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с. 3-5).

Відомості про батьків дітей записані за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Надвірнянської РДА № 05 від 15.01.2018 р. діти взяті облік служби у справах дітей, як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 10).

ОСОБА_3 проживає зі співмешканцем, ОСОБА_7 , 1993 року народження, за адресою: с. Чорні Ослави, уч. Гнилий , Надвірнянського району , Івано - Франківської області (а.с. 6, 9).

Мати дітей, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується з негативної сторони, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, вихованням дітей не займається, часто залишає дітей без нагляду, що підтверджується інформацією Пнівської сільської ради (а.с. 6, 9, 53).

Згідно інформації Чорноославського ліцею ОСОБА_4 . та ОСОБА_5 навчаються в Чорновославському ліцею. ОСОБА_4 програмовий матеріал засвоює на початковому рівні, до навчання інтересу не проявляє, на уроках проявляє негативні вчинки. У конфліктних ситуаціях використовує слова-паразити як до однолітків, так і до вчителів. ОСОБА_4 за час навчання зарекомендувала себе як працелюбна, спокійна та врівноважена дитина. Програмовий матеріал засвоює на середньому рівні, повільно запам`ятовує вивчений матеріал, на уроках уважна, однак малоактивна та сором`язлива. У неї спостерігається недостатня виразність мови, низька мовна активністьДо ліцею завжди приходить охайна та доглянута (а.с. 12-15).

Згідно повідомлення Надвірнянського відділу поліції ОСОБА_3 . притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей (а.с. 16).

ОСОБА_3 зареєстрована в управлінні соціального захисту населення Надвірнянської РДА як одинока мати та їй призначено виплату допомоги (а.с. 18).

Однак на даний час відповідач ніде не працює, кошти, які отримує на дітей, використовує не за призначенням.

Згідно повідомлення Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації ОСОБА_3 свої дітей відвідала тричі, телефонує до закладу з періодичністю в два-три дні (а.с. 50).

Працівники служби у справах дітей райдержадміністрації неодноразово відвідували сім`ю ОСОБА_3 з метою проведення обстеження умов проживання малолітніх дітей.

Під час обстеження умов проживання сім`ї встановлено, що житловий будинок складається з двох кімнат та коридора. Умови для проживання задовільні, в кімнатах чисто та прибрано (а.с. 7)..

У 2008 та 2013 році служба у справах дітей уже зверталася до Надвірнянського районного суду з позовами про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ..

Рішеннями Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області в задоволенні позовів було відмовлено, оскільки ОСОБА_3 надавалась можливість змінити ставлення до виховання дітей.

15.11.2018 року на черговому засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглянуто лист від Надвірнянської центральної районної лікарні про те, що 28.10.2018 року о 21:10 год. в стаціонар дитячої лікарні нарядом поліції були доставлені малолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають в селі Чорні Ослави Надвірнянського району. Дані діти самовільно залишили своє житло і перебували в розшуку (а.с. 19).

На підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини органом опіки та піклування Надвірнянської районної державної адміністрації від 29.11.2018 року прийнято висновок про доцільність позбавленні батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 20-21).

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 зазначив, що на даний час постійно проживає з бабусею, до мами приходить лише інколи.За час проживання з матір`ю вона постійно його била, заставляла доглядати за молодшими сестрою та братом. Проживати з матір`ю не бажає, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.

Малолітня дитина ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що на даний час постійно проживає з бабусею. Мама часто сварилась на неї, заставляла доглядати за молодшим братиком.

Вище вказані обставини в своїй сукупності суд розцінює, як ухилення відповідача від виховання дітей та нехтування своїми батьківськими обов`язками. Таким чином, суд вважає, що з боку ОСОБА_3 мала місце винна поведінка, яка проявилась в свідомому ухиленні ним від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року). Зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. При цьому звертає увагу на те, що відповідач у цій справі намагався побачити дитину та оскаржував заяву про позбавлення батьківських прав і цей факт міг свідчити про його інтерес до дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Згідно матеріалів справи, які досліджені судом відповідач ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів того, що відмова у задоволенні позову у даній справі про позбавлення її батьківських( материнських) прав щодо малолітнії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 буде відповідати якнайкращим інтересам дітини, у зв`язку із чим не виконала свій процесуальний обов`язок щодо доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, урахувавши, що байдужа поведінка ОСОБА_3 може негативно впливати на розвиток та стан дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також установивши, що мати дітей не змінила поведінку у кращий бік, враховуючи думку дітей, позицію матеріщодо часткового задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування у даній справі такого крайнього заходу як позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.

Таким чином позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підставні та пілягають до задоволення.

Разом з тим в судовому засіданні не встановлено винної поведінки матері щодо не належного виконання батьківських обов`язків щодо малолітнього ОСОБА_6 , а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Крім того, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 ЦПК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Таким чином з врахуванням обставин справи, матеріального стану та стану здоров`я відповідача, яка не працює, є фізично здоровою, наявності на утриманні неповнолітньої дитини,а також факт проживання дітей з бабусею, незадовільного стану їх здоров`я, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі по 750,00 грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

У відповідності дост. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема: 768 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 150, 157, 164, 165, 166, 171 СК України, постановою № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Служби у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації, як представника органу опіки та піклування до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовільнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_3 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чорні Ослави, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис про народження № 16 від 05.07.2005 р., складений виконавчим комітетом Чорноославської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Чорні Ослави, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис про народження № 3 від 27.03.2007 р., складений виконавчим комітетом Чорноославської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 користь опікуна або закладу, в якому перебуває дитина, аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 750,00 грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 13.12.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_4 на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

В позові Служби у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації, як представника органу опіки та піклування в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнення аліментів на його утримання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення

виготовлено 20.09.2018 року