Рішення № 84402682, 12.09.2019, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/645/18

Провадження № 2/282/8/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді: П.І. Гуцала

за участю секретаря судового засідання: В.І. Демчук

позивача: А.П. Заремби

представника позивача: Ю.П. Мазуренко

представника відповідача: В.В. Ткача

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма «Гізівщина» про визнання додаткових угод про внесення змін та доповнень до договорів оренди землі від 01.07.2015 року недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач зазначає, що вона являється власницею земельних ділянок площею 2,8884 га., кадастровий № 1823182900:05:002:0036, площею 2,6526 га., кадастровий № 1823182900:05:002:0037, площею 2,6408 га., кадастровий № 1823182900:02:001:0014 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Гізівщинської сільської ради Любарського району.

01 липня 2007 року вона уклала договори оренди землі на належні їй земельні ділянки із відповідачем, строком на 5 років. 25.11.2009 року, між сторонами було укладено додаткові угоди, якими строк дії вказаних договорів оренди землі було продовжено на 5 років до 05.08.2016 року.

Протягом дії договірних відносин між нею та відповідачем, її права як орендодавця, порушувалися зі сторони орендаря, а саме: відповідач відмовлявся переглядати розмір орендної плати в сторону збільшення протягом всього строку дії договору; орендарем ігнорувалися його звернення щодо пізніх строків розрахунку по договірних відносинах, продукція, яка видавалася в рахунок орендної плати являлася неякісною.

Приймаючи до уваги таке неналежне відношення до неї як орендодавця, вона прийняла для себе рішення не поновлювати із відповідачем договір оренди, строк дії якого закінчився, а передати належні їй на праві власності земельні ділянку іншому орендарю та укласти із ним договори оренди.

Однак, через декілька днів після звернення до іншого суб`єкта господарювання їй було повідомлено, що її земельні ділянки перебувають в оренді ПП «Агрофірма «Гізівщина».

Із отриманої інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже міститься реєстрація речового права на належні їй на праві власності земельні ділянки. Реєстрацію проведено на підставі додаткових угод від 01.07.2015 року, які нібито укладені між нею та відповідачем.

Стверджує, що вона не укладала та не підписувала додаткових угод про продовження та внесення змін до раніше укладених між ними договору. Її волевиявлення відсутнє, наявні в додаткових угодах підписи від її імені, їй не належать та є вчиненими невідомою їй особою, яка не мала права підписувати від її імені жодних правочинів.

Наявність укладених та зареєстрованих додаткових угод про внесення змін та доповнень до договорів оренди землі від 01.07.2015 року, яких вона не укладала та не підписувала, порушує її права як власника, щодо вільного володіння та розпорядження належним їй майном, а тому, з метою захисту порушеного права вона звертається до суду про визнання додаткових угод про продовження та внесення змін до договорів оренди землі недійсними.

Директором ПП « Агрофірма`Гізівщина» В.І. Криничко було подано відзив на позовну заяву в якому Він просить в задоволенні позову відмовити повністю врахувавши те, що позовні вимоги необґрунтовані, обставини на які посилається позивач недоведені. Зазначає, що з моменту набуття додаткових угод до договорів оренди землі чинності і до моменту подачі орендодавцем позовної заяви, сторонами виконувалися істотні умови договорів, а отже це свідчить про вчинення позивачем дій спрямованих на схвалення й виконання умов договорів оренди землі.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні. Зазначив, що позивачка з моменту набуття додаткових угод до договорів оренди землі чинності і до моменту подачі орендодавцем позовної заяви отримувала орендну плату, а відтак, своїми діями, схвалила їх укладення та умови про продовження строку дії договорів оренди належних їй земельних ділянок.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 027574 власником земельної ділянки площею 2,6526 га., з кадастровим номером № 1823182900: НОМЕР_1 :002:0037, яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району є ОСОБА_1 .

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 027575 власником земельної ділянки площею 2,8884 га., з кадастровим номером № 1823182900: НОМЕР_1 :002:0036, яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району є ОСОБА_1 .

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 004770 власником земельної ділянки площею 2,6408 га., з кадастровим номером № 1823182900: НОМЕР_2 :001:0014, яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району є ОСОБА_1 .

01 липня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП «Агрофірма «Гізівщина» в особі Вітейка Олександра Олександровича, який діє на підставі статуту уклали договір оренди землі площею 2,8884 га., яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району на строк 5 (п`ять) років.

Додатковою угодою про зміну договору оренди земельної ділянки від 25 листопада 2009 року строк дії договору укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Гізівщина» продовжено на 5 років.

Додатковою угодою про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01 липня 2015 року строк дії договору укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Гізівщина» продовжено на 10 років.

01 липня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП «Агрофірма «Гізівщина» в особі Вітейка Олександра Олександровича, який діє на підставі статуту уклали договір оренди землі площею 2,6408 га., яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району на строк 5 (п`ять) років.

Додатковою угодою про зміну договору оренди земельної ділянки від 25 листопада 2009 року строк дії договору укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Гізівщина» продовжено на 5 років.

Додатковою угодою про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01 липня 2015 року строк дії договору укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Гізівщина» продовжено на 10 років.

01 липня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП «Агрофірма «Гізівщина» в особі Вітейка Олександра Олександровича, який діє на підставі статуту уклали договір оренди землі площею 2,6526 га., яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району на строк 5 (п`ять) років.

Додатковою угодою про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01 липня 2015 року строк дії договору укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Гізівщина» продовжено на 10 років.

Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 28387/28388/18-32 від 22 січня 2019 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи:

-підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у рядку «(підпис)» у додатковій угоді від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 07.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:05:002:0036, яка укладена від імені ОСОБА_1 з однієї сторони та приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина» (а.с. 54), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

-підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у рядку «(підпис)» у додатковій угоді від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 07.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:05:002:0037, яка укладена від імені ОСОБА_1 з однієї сторони та приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина» (а.с. 53), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

-підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у рядку «(підпис)» у додатковій угоді від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 07.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:02:001:0014, яка укладена від імені ОСОБА_1 з однієї сторони та приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина» (а.с. 52), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що додаткових угод від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договорів оренди землі вона не підписувала.

Отже, як встановлено у судовому засіданні за результатами пояснень сторін по справі та дослідженням матеріалів справи, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у рядку «(підпис)» у додатковій угоді від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 07.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:05:002:0036, яка укладена від імені ОСОБА_1 з однієї сторони та приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у рядку «(підпис)» у додатковій угоді від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 07.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:05:002:0037, яка укладена від імені ОСОБА_1 з однієї сторони та приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у рядку «(підпис)» у додатковій угоді від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 07.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:02:001:0014, яка укладена від імені ОСОБА_1 з однієї сторони та приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, про що стверджувала позивач та що встановлено вищевказаним висновком експерта.

Тобто, встановлено, що при укладенні додаткових угод від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договорів оренди землі між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Гізівщина», якою продовжено строк дії договорів на 10 років не дотримано норм законодавства, які регулюють укладення договорів даного виду, а саме дані додаткові угоди не були підписана однією із сторін, а іншою, невідомою особою.

Що стосується тверджень представника відповідача адвоката Ткача В.В., щодо отримання ОСОБА_1 орендної плати з моменту набуття додаткових угод до договорів оренди землі чинності і до моменту подачі орендодавцем позовної заяви та тим самим схвалення спірної додаткової угоди то суд стверджує наступне.

Отримання ОСОБА_1 , орендної плати у період 2015-2017 роках не є підставою вважати, що власнику земельних ділянок було відомо про наявність укладених спірних додаткових угод до договорів оренди та її погодження з істотними умовами договорів, передбаченими Законом України «Про оренду землі».

Посилання представника відповідача адвоката Ткача В.В. на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144 цс 18 та Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.11.2018 року у справі № 911/205/18, суд не бере до уваги адже визнання додаткової угоди, до договору оренди землі, недійсною не було предметом розгляду вищевказаних справ.

Саме тому, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом ; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.5 ст.135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 7 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається з матеріалів справи позивач будь-яких підтверджень, щодо судових витрат на залучення представника, суду не надав а тому витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн. стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 14, 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 16, 203, 207, 215, 638, 792 Цивільного кодексу України, ст. 13, 81, 133, 135, 137, 139, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Додаткову угоду від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:05:002:0036, яка укладена від імені ОСОБА_1 з ПП «Агрофірма «Гізівщина» - визнати недійсною.

Додаткову угоду від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:05:002:0037, яка укладена від імені ОСОБА_1 з ПП «Агрофірма «Гізівщина» - визнати недійсною.

Додаткову угоду від 01.07.2015 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01.07.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки № 1823182900:02:001:0014, яка укладена від імені ОСОБА_1 з ПП «Агрофірма «Гізівщина» - визнати недійсною.

Стягнути із Приватного підприємства «Агрофірма «Гізівщина», код ЄДРПОУ: 34403368, юридична адреса: с. Гізівщина, вул. Шкільна, 1 Любарського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 (сорок) копійок, витрати у зв`язку з отриманням висновку судово-почеркознавчої експертизи (висновок № 28387/28388/18-32) в сумі 5720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) гривень,

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 вересня 2019 року.

Суддя Гуцал П.І.