Рішення № 84401916, 12.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2019 року № 640/22270/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садохової В.С., розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доНаціонального агентства з питань запобігання корупціїпровизнання незаконним та скасування рішення,за участю представників:

позивача - Козуба Б.Ю.,

відповідача - Дубаневича О.З.

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 вересня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції у якій просить суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року №3069 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" до Національного антикорупційного бюро України" та від 14 грудня 2018 року №3049 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік (виправленої), поданих ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2019 року (суддя Аблов Є.В.) вказану справу прийнято до спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» від 17 червня 2016 року № 2, не є особою, яка займає посаду, пов`язану з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, а тому у відповідача, на його думку, були відсутні правові підстави для прийняття рішення про проведення повної перевірки та власне її проведення.

А тому оскаржувані рішення, прийнятті за її результатами, а саме: рішення про результати здійснення повної перевірки та рішення про затвердження результатів повної перевірки суб`єкта декларування, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

При цьому, позивач зазначав, що відповідач при проведенні повної перевірки суб`єкта декларування дійшов необґрунтованого та помилкового висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, оскільки ОСОБА_1 з приводу вказаних в його декларації даних за 2017 рік було надано письмові пояснення з відповідними доказами, які Національним агентством з питань запобігання корупції взятті до уваги не були.

Окрім цього, позивач звертав увагу, що відповідачем оскаржувані рішенні було прийнято поза межами законодавчо встановлених строків, встановлених Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно наданого до суду 11.02.2019 року відзиву на позовну заяву, відповідач проти адміністративного позову заперечує, та просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відзив обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 станом на 31.12.2017 - народний депутат України. Згідно із приміткою до статті 50 Закону, посаду народного депутату України віднесено до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Декларації таких осіб підлягають обов`язковій повній перевірці.

А тому, на думку відповідача, непроведення обов`язкової повної перевірки декларації, поданої Позивачем, є порушенням вимог Закону, що є неприпустимим, оскільки посадові особи Національного агентства зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України.

Також відповідач зазначав, що системний аналіз положень Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування свідчить, що відповідний перелік дій лише визначає набір дій, які має вчинити Національне агентство для проведення повної перевірки декларації, але ніяким чином не визначає, що у строк, визначений для перевірки декларації, мають бути прийняті рішення про початок проведення перевірки та про затвердження її результатів. Порядком не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та складення і прийняття рішення.

Отже, на думку відповідача, твердження позивача щодо порушення Національним агентством строків перевірки є помилковим, а встановлені під час проведення повної перевірки декларації позивача дані свідчать про виявлення в діях останнього ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією та передбаченого ст. 3661 КК України.

04.03.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, яка відповідала змісту заявленого позову.

При цьому, позивачем додатково було зазначено, що посилання відповідача на обов`язковість повної перевірки позивача у зв`язку із наявністю його посади у примітках до статті 50 ЗУ «Про запобігання корупції» є безпідставним, оскільки відповідно до абз 13 п. 3 підрозділу 2.1. розділу 2 Правил оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки затвердженого Апаратом Верховної Ради України у 2014 році, примітки до статей допускаються у виняткових випадках, якщо відповідне положення не можна викласти в тексті статті без порушення цілісності його змісту. Примітки не мають однакової сили із положеннями викладеними у Законі України «Про запобігання корупції», та виконують підпорядковану роль до положень зазначених у статті. Примітки діють та можуть використовуватись у випадках лише після того, як почнеться застосовуватись стаття, на яку поширюється дія примітки.

А тому, на думку позивача, зазначаючи у абзаці 2 частини 1 статті 50 Закону «Про Запобігання корупції», із посиланням на Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, які підлягають обов`язковій повній перевірці декларації, законодавець виключив будь-яке подвійне тлумачення цих положень іншими нормами та посиланнями.

Таким чином, враховуючи відсутність у НАЗК підстав для прийняття рішення про проведення повної перевірки та власне її проведення, оскаржувані рішення, прийняті за її результатами, а саме рішення про результати здійснення повної перевірки та рішення про затвердження результатів повної перевірки суб`єкта декларування, підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

Поряд з цим позивач звертав увагу, інформація про недостовірність якої зазначено у рішенні НАЗК від 14 грудня 2018 року №3049 перевірялась Національним агентством при перевірці Декларації за попередні роки, порушень за які відповідачем не виявлено, а відтак, відомості вказані суб`єктом декларування у декларації за 2017 рік слід вважати достовірними. Повторна перевірка відомостей, відносно яких попередньою перевіркою не було виявлено рішень, чинним законодавством не передбачена.

Вищенаведене свідчить про те, що висновок щодо вчинення позивачем корупційного або пов`язаного із корупцією правопорушення є протиправним так як і прийняте рішення про направлення повного висновку до спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

15.03.2019 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву позивача, в якому Національне агентство з питань запобігання корупції зазначало, що примітка до статті 50 є структурною частиною зазначеної статті Закону. Як правило, примітка як засіб юридичної техніки використовується для того, щоб уточнити, роз`яснити або доповнити вже сформульоване правило. За допомогою даного прийому юридичної техніки можна розширити або звузити сферу дії припису основної статті Закону, передбачити винятки із загального правила, уточнити і пояснити зміст певного терміну і статті в цілому, визначити умови застосування її приписів. У сучасних законодавчих актах до формулювання приміток зазвичай вдаються у тих випадках, коли неможливо виконати вимогу законодавчої техніки про єдність термінології у законодавчому акті, внаслідок юго його розробники, а згодом законодавець змушені у різних статтях закону роз`яснювати терміни з метою розуміння положень статті закону. Оскільки специфічне значення терміну у таких випадках обмежується рамками однієї чи кількох споріднених статей, то дефініцію (із застереженням щодо її чинності лише г цій статті або ж у цій та кількох інших статтях) цього терміну розміщують після основного тексту відповідної статті у вигляді окремого абзацу, позначеного словом "примітка".

Таким чином, як зазначає відповідач, Національне агентство з питань запобігання корупції проводило повну перевірку декларації позивача, з урахуванням принципів верховенства права, об`єктивності, неупередженості та безсторонності рішень та дій Національного агентства та уповноважених ним осіб, достовірності і повноти інформації, правомірності одержання та використання такої інформації, що виключає в свою чергу визнання рішень, прийнятих за результатами її проведення протиправними та скасування.

19.03.2019 року позивачем подано пояснення на подані відповідачем заперечення, в яких він просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2019 року №259, згідно протоколу розподілу справ від 17.04.2019 року, справу №640/22270/18 повторно розподілено на суддю Погрібніченка І.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовче засідання.

30 травня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

12.09.2019 року ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про розгляд адміністративної справи № 640/22270/18 в закритому судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2018 року о 14 год. 38 хв. 09 сек. ОСОБА_1 , народним депутатом України, як особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства із запобігання корупції.

25 травня 2018 року Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 1002 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом VIII скликання».

26 червня 2018 року відповідачем листом за № 41-01/27984/18 позивачу запропоновано дати пояснення та копії підтверджуючих документів щодо:

об`єктів нерухомості зазначених в Розділі 3 декларації за 2017 рік, в тому числі підтверджуючих вартість на дату набуття та вартість за останньою оцінкою;

садового (дачного) будинку, інформація про який відображена у розділі 4 декларації за 2017 рік;

цінного рухомого майна (крім транспортних засобів), інформація про яке відображена у розділі 5 декларації за 2017 рік;

об`єктів відображених у розділі 6 декларації за 2017 рік, в тому числі підтверджуючих дату набуття у власність, володіння чи користування та підтверджуючих вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування;

розміру внесків до статутного фонду юридичних осіб інформація про які відображена у розділі 8 декларації за 2017 рік;

юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є член сім`ї суб`єкта декларування (дружина) та інформація про яку відображена у розділі 9 декларації;

доходу у вигляді компенсації вартості винайму готельного номера, отриманого ним у 2017 році від Управління справами Верховної Ради України, інформація про який відображена в розділі 11 декларації за 2017 рік;

доходу у вигляді коштів, пов`язаних з виконанням депутатських повноважень, отриманого ним у 2017 році від Управління справами Верховної Ради України, інформація про який відображена в розділі 11 декларації за 2017 рік;

подарунку у грошовій формі, отриманого ним у 2017 році від ОСОБА_2 , інформація про який відображена у розділі 11 декларації за 2017 рік;

страхових виплат отриманих членом його сім`ї (дружиною) ОСОБА_3 у 2017 році від Страхової компанії «Брокбізнес» інформація про які відображена у розділі 11 декларації за 2017 рік;

процентів отриманих ним у 2015 році від ПАТ «Перший український міжнародний банк» інформація про які відображена у розділі 11 декларації за 2015 рік;

грошових активів інформація про які відображена у розділі 12 декларації за 2017 рік

правочинів інформація про які відображена у розділі 13 декларації за 2017 рік.

20 липня 2018 року Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 1481 «Про продовження строку перевірки декларації уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом VIII скликання».

02 серпня 2018 року ОСОБА_1 на адресу заступника керівника Департаменту- керівнику відділу проведення повних перевірок Департаменту проведення перевірок та моніторингу способу життя - уповноваженій особі ОСОБА_4 надано письмові пояснення та відповідні підтверджуючі документи.

14 грудня 2018 року Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 3049 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_5 , народним депутатом України VIII скликання».

Так, за результатами здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 встановлено, що:

суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік зазначив недостовірні відомості про дату набуття ним у власність об`єктів нерухомості, кадастровий номер належної йому земельної ділянки та не відобразив інформацію про об`єкти нерухомості та вартість на дату набуття об`єктів нерухомості, які належать йому на праві власності; дату набуття у власність та ідентифікаційний номер належного транспортного засобу; розміру часток у статутному капіталі товариств у грошовому вираженні, що належать члену сім`ї (дружині); про всіх юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є член його сім`ї (дружина), чим не дотримав вимоги пунктів 2, 3, 5 та 5і частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції";

недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У діях суб`єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 3661 Кримінального кодексу України;

точність оцінки задекларованих активів в частині вартості часток корпоративних прав, що належать члену сім`ї (дружині) суб`єкта декларування не відповідає даним, отриманим з наявних джерел;

Також, відповідно до вказаного рішення наявність конфлікту інтересів не встановлено. Ознак незаконного збагачення не встановлено.

Вказаним рішенням вирішено доручити уповноваженій особі - головному спеціалісту відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя ОСОБА_6 повідомити суб`єкта декларування ОСОБА_1 про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік з достовірними відомостями. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Патюка С.С .

14 грудня 2018 року Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 3069 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" до Національного антикорупційного бюро України».

Незгода з вказаними рішення відповідача від 14.12.2018 року обумовили ОСОБА_1 на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року "Про запобігання корупції".

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону № 1700-VII, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Положеннями статті 50 Закону № 1700-VII визначено, що повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України "Про запобігання корупції", визначено Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10 лютого 2017 року (далі - Порядок № 56).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №56 повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: 1) з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірці на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням НАЗК, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.05.2018 р. № 1002 члену Національного агентства з питань запобігання корупції - заступнику Голови Патюку Станіславу Станіславовичу, через уповноважених осіб - головного спеціаліста відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Виноградову Дар`ю Геннадіївну та головного спеціаліста першого відділу (м. Київ) , Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції апарату Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_8 провести повну перевірку декларації, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання, за 2017 рік.

Щодо посилань позивача на те, що він відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» від 17 червня 2016 року № 2, не є особою, яка займає посаду, пов`язану з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, а тому у відповідача, на його думку, були відсутні правові підстави для прийняття рішення про проведення повної перевірки та власне її проведення, суд зазначає таке.

Як було вказано вище, обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством (абз. 2 ч. 1 ст. 50 Закону № 1700-VII).

Згідно із приміткою до статті 50 Закону, яка дає роз`яснення, хто є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті, суд звертає увагу, що народний депутат України, віднесений до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, що свою чергу свідчить про поширення на позивача дії абз. 2 ч. 1 ст. 50 Закону № 1700-VII та проведення обов`язкової повної перевірки декларації, поданої ним за 2017 рік, як особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд звертає увагу, що рішення відповідача про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом VIII скликання та дії по її проведенню, позивачем, не є предметом даної справи.

У той же час, суд, вирішуючи дану справу в межах заявлених позовних вимог зазначає таке.

Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 5 розділу ІІІ Порядку №56 Національне агентство при проведенні повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, що відображені в декларації, відповідно до пункту 1 цього розділу, якщо інше не визначено цим Порядком.

У разі прийняття на підставі підпункту 4 пункту 3 цього розділу Рішення про проведення перевірки декларації, якщо повна перевірка відповідної декларації вже раніше проводилася, Національне агентство вживає заходів щодо проведення перевірки викладеної інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей лише в частині нових отриманих відомостей, які не перевірялися під час проведення повної перевірки. Така перевірка проводиться в строки, визначені пунктом 14 цього розділу.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №56 повна перевірка декларації передбачає такі дії:

1) прийняття рішення про проведення перевірки;

2) аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації;

3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8 - 11 цього розділу;

4) направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу;

5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Відповідно до п. 8, 11, 12 розділу ІІІ Порядку №56 під час повної перевірки декларацій Національне агентство використовує такі джерела інформації:

1) відомості, отримані з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, баз даних іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;

2) відомості, надані суб`єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей;

3) відомості, що надходять (отримані) від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав;

4) відомості із засобів масової інформації, мережі Інтернет, які стосуються конкретного суб`єкта декларування та містять фактичні дані, що можуть бути перевірені.

При проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов`язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет.

Національне агентство зобов`язане забезпечити охорону та захист інформації, яка була ним створена, зібрана, одержана, використана під час повної перевірки декларації.

У разі неможливості одержання відомостей, необхідних для проведення повної перевірки декларації, протягом граничних строків проведення такої перевірки, в тому числі у разі надмірної тривалості розгляду судом чи компетентним органом іноземної держави питання про надання Національному агентству відповідної інформації, неможливості внесення Національним агентством плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації, тощо Національне агентство зобов`язане провести повну перевірку декларації за наявними у нього відомостями, про що зазначається у Рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації.

У разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб`єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.

Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації.

Зазначений лист може направлятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення. Суб`єкт декларування має право надати (надіслати) пояснення (копії документів) не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного листа Національного агентства за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв`язку.

Надані суб`єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов`язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб`єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації.

У разі необхідності Національне агентство направляє суб`єкту декларування лист із проханням надати інформацію щодо найменування контрагента правочину відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону в порядку, визначеному цим пунктом.

При цьому, пунктом 1 Розділу IV визначено, що за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Тобто, суд звертає увагу, що відповідно до Порядку завершальною стадією повної перевірки декларації є прийняття НАЗК рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Як встановлено судом, під час проведення повної перевірки позивача, відповідачем було направлено лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтверджуючих документів щодо відомостей зазначених у декларації.

З метою надання пояснень та/або підтверджуючих документів щодо відомості зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, позивачем було надано пояснення та копії документів стосовно відомостей, зазначених в декларації, зокрема листом від 02.08.208 року.

У той же час, Національне агентство з питань запобігання корупції у рішенні від 14 грудня 2018 року № 3049 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_5 , народним депутатом України VIII скликання», дійшло висновку, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік зазначив недостовірні відомості про дату набуття ним у власність об`єктів нерухомості, кадастровий номер належної йому земельної ділянки та не відобразив інформацію про об`єкти нерухомості та вартість на дату набуття об`єктів нерухомості, які належать йому на праві власності; дату набуття у власність та ідентифікаційний номер належного транспортного засобу; розміру часток у статутному капіталі товариств у грошовому вираженні, що належать члену сім`ї (дружині); про всіх юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є член його сім`ї (дружина), чим не дотримав вимоги пунктів 2, 3, 5 та 5і частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".

Такий висновок було встановлено на підставі наступного, а саме:

- у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації суб`єкт декларування не зазначив відомості про вартість на дату набуття у власність житлового будинку загальною площею 998,6 м2 за адресою: АДРЕСА_4 , обравши у відповідному полі позначку "Не відомо", а також зазначив, що датою набуття права власності на цей будинок є 01.10.2008.

У той же час, як встановлено відповідачем, відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2007, наданої суб`єктом декларування на письмовий запит Національного агентства, продаж зазначеного житлового будинку здійснено за 2 431 188,00 грн, які покупець сплатив продавцю повністю до підписання цього договору, стороною та підписантом якого був суб`єкт декларування. Також відповідно до копії зазначеного договору право власності на придбаний житловий будинок виникає у покупця (суб`єкта декларування) після нотаріального посвідчення цього договору з моменту державної реєстрації цього договору. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна датою прийняття рішення про державну реєстрацію є 16.10.2007.

Також у вказаному розділі суб`єкт декларування не зазначив відомості про вартість на дату набуття у власність квартири загальною площею 74,5 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , обравши у відповідному полі позначку "Не відомо"; вказав, що датою набуття права власності на дану квартиру є 01.10.2000 рік.

У той же час, як встановлено відповідачем, відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 26.10.1999, наданої суб`єктом декларування на письмовий запит Національного агентства, придбання цієї квартири вчинено за 20 820, 00 грн, стороною та підписантом якого був суб`єкт декларування. Згідно реєстраційного надпису право власності за суб`єктом декларування записане в реєстровій книзі за реєстровим № 337 від 11.11.1999.

Також у вказаному розділі суб`єкт декларування не зазначив відомості, обравши в відповідному полі позначку "Не застосовується», про земельні ділянки:

загальною площею 0,434 га, кадастровий номер 3223155400:05:021:0091, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;

загальною площею 0,434 га, кадастровий номер 3223155400:05:021:0098, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;

загальною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зазначена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд набута у власність суб`єктом декларування на підставі державного акта від 07.10.2011 ЯМ 441807.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зазначена земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства набута у власність суб`єктом декларування на підставі державного акта від 19.03.2012 ЯМ 441808.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зазначена земельна ділянка має кадастровий номер 3221884800:16:021:0235. Право власності на цю земельну ділянку набуто на підставі державного акта від 13.03.2010 ЯЛ 312386.

- у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспорті засоби" суб`єкт декларування зазначив, що датою набуття ним права власності на автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER AUTIBIOGRAPHY 2013 року випуску є 01.11.2013, та не зазначив відомості про ідентифікаційний номер вказаного автомобіля, обравши у відповідному полі позначку "Не застосовується".

Відповідно до інформації з баз даних Єдиного державного реєстру МВС та АІС "Національний банк даних "Автомобіль" суб`єкт декларування набув право власності на зазначений транспортний засіб 13.02.2013 на підставі довідки-рахунка №ААА003218 від 07.02.2013; ВМД № 125110006/13/150353 від 31.01.2013, а ідентифікаційний номер (VIN) зазначеного транспортного засобу - SALGA 1JFXDA103414.

- у розділі 8 "Корпоративні права" декларації суб`єкт декларування зазначив, що члену сім`ї (дружині) належить 33% корпоративних прав від загального капіталу, що становить 44 001,00 грн у грошовому вираженні, у ТОВ "Обрій Інтер" (ЄДРПОУ 35024109).

Водночас згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дружині члена сім`ї суб`єкта декларування належить 33% корпоративних прав від загального капіталу, що становить 14 667,00 грн у грошовому вираженні, у ТОВ "Обрій Інтер" (ЄДРПОУ 35024109).

Також у вказаному розділі суб`єкт декларування зазначив, що члену сім`ї (дружині) належить 90% корпоративних прав від загального капіталу, що становить 1 400,00 грн у грошовому вираженні, у ТОВ "Клуб ЖЖ" (ЄДРПОУ 39254481) та 50% корпоративних прав від загального капіталу, що становить 1 380 484,00 грн у грошовому вираженні, у ТОВ "Кібер Спортарена" (ЄДРПОУ 36012356).

Водночас згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дружині члена сім`ї суб`єкта декларування належить 90% корпоративних прав від загального капіталу, що становить 1 260,00 грн у грошовому вираженні, у ТОВ "Клуб ЖЖ" (ЄДРПОУ 39254481).

Водночас згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дружині члена сім`ї суб`єкта декларування належить 50% корпоративних прав від загального капіталу, що становить 690 242,00 грн у грошовому вираженні, у ТОВ "Кібер Спортарена" (ЄДРПОУ 36012356).

- у розділі 9 "Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї" декларації суб`єкт декларування не зазначив інформацію про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є член його сім`ї (дружина).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців члену сім`ї суб`єкта декларування належить 33% статутного капіталу в ТОВ "Обрій Інтер" (ЄДРПОУ 35024109).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців члену сім`ї суб`єкта декларування належить 90% статутного капіталу в ТОВ "Клуб ЖЖ" (ЄДРПОУ 39254481).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців члену сім`ї суб`єкта декларування належить 50% статутного капіталу в ТОВ "Кібер Спортарена" (ЄДРПОУ 36012356).

Беручи до уваги зазначене вище, суд зазначає, що відповідно до п. 8 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3, яким затверджено Форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вартість майна, майнових прав, активів, інших об`єктів декларування, що знаходяться у власності суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до їх останньої грошової оцінки або - якщо така оцінка не проводилася чи її результати не відомі суб`єкту декларування - на момент набуття об`єкта у власність (згідно з документом, на підставі якого було набуто право власності).

Інформація про вартість нерухомого майна не зазначається, якщо вона не відома суб`єкту декларування і не повинна була стати відома внаслідок вчинення відповідного правочину.

Відповідно до п. 11 Рішення № 3 у разі відмови члена сім`ї суб`єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб`єкт декларування зобов`язаний зазначити про це в декларації, відобразивши в декларації всю відому йому інформацію про об`єкти декларування стосовно такого члена сім`ї. З цією метою Формою декларації особи передбачено можливість вибрати позначку "Член сім`ї не надав інформацію".

При цьому, згідно із пунктом 6 Роз`яснень вбачається, що якщо член сім`ї суб`єкта декларування відмовив йому у наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб`єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних полях електронної форми декларації помітку "Член сім`ї не надав інформації". Якщо член сім`ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб`єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то суб`єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію.

Якщо члену сім`ї відповідна інформація не відома і вона не може бути ним отримана із офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то у відповідних полях електронної форми декларації слід обрати помітку "Не відомо" (якщо така помітка доступна у відповідному полі згідно з Технічними вимогами до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджуються Національним агентством).

Таким чином, помітка «Не відомо» ставиться у разі, якщо члену сім`ї не відома інформація щодо вартості придбаного ним майна і не може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри).

Помітка «Член сім`ї не надав інформації» проставляється у випадку, коли члену сім`ї декларанта не відома інформація стосовно об`єкту декларування, однак таку інформації він може отримати з офіційних джерел.

Як вбачається з поданої позивачем декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, останнім в у розділі 8 "Корпоративні права" та у розділі 9 "Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї" декларації, суб`єкт декларування вказано недостовірну інформацію щодо розміру корпоративних прав у грошовому вираженні від загального капіталу, де його дружина є учасником та не зазначено інформацію про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є член його сім`ї (дружина).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивач повинен був проставити в декларації помітку «Член сім`ї не надав інформації», оскільки інформацію щодо зазначеного вище дружина позивача могла дізнатися, шляхом отримання копій відповідних правовстановлюючих документів.

У той же час, беручи до уваги норми Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суд зазначає, що проставлення позивачем у декларації позначки "Не відомо" замість "Член сім`ї не надав інформацію" ніяким чином не впливає та не відміняє обов`язок НАЗК самостійно здійснювати перевірку щодо об`єктів, вказаних у декларації, та встановлювати їх вартість як у першому, так і у другому випадках.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суду в постанові від 10.04.2019 по адміністративній справі № 826/16495/17 (адміністративне провадження № К/9901/62935/18).

Також суд при вирішенні даної справи бере до уваги той факт, що позивачем, разом із письмовими поясненнями від 02.08.2018 року, надано на огляд НАЗК копії: договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку від 10.10.2007 р.; договору купівлі-продажу квартири від 26.10.1999 р.; договору купівлі-продажу квартири від 08.09.1998 р.; документу на земельну ділянку (площею 0,12 га Вишгородський район); декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 р.; договору купівлі-продажу транспортного засобу №6254/18/002889 від 12.07.2018р.; протоколу загальних зборів учасників; ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» від 27.10.2009 р.; протоколу загальних зборів учасників ТОВ Клуб «ЖЖ» від 12.06.2014 р.; статуту ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ»; договору управління корпоративними правами ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» від 11.11.2013 р.; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ»; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТОВ Клуб «ЖЖ»; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Обрій Інтер»; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Кібер спортарена»; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» засвідченого нотаріусом; податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 р.;декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 р.; декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 р.; декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012р.

Суд зазначає, що вказані документи містять дані про суми коштів за які було придбано нерухоме/нерухоме майно, дати набуття права власності на них та інформацію про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є член його сім`ї (дружина), що в свою чергу свідчить про відсутність намірів позивача приховати вказану інформацію.

У той же час, суд, вирішуючи дану справу, виходить з наступного.

Згідно з пунктом 14 Розділу III Порядку №56, повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку № 56 початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки.

Відтак, повна перевірка декларацій повинна тривати не більше, ніж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки, а у виняткових випадках - не більше 90 днів.

Як вже було зазначено, відповідно до рішення НАЗК від 25.05.2018 р. № 1002 Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом VIII скликання» повну перевірку декларації розпочато 25.05.2018 р.

Рішенням НАЗК від 20.07.2018 р. № 1481 повну перевірку декларації позивача продовжено на 30 календарних днів, з 25.07.2018 року.

Таким чином, перебіг строку проведення повної перевірки декларації позивача розпочався 25.05.2018 року. Зазначений строк, з урахуванням рішення НАЗК від 20.07.2018 р. № 21481 про продовження строку перевірки, сплинув 24 серпня 2018 року.

Суд звертає увагу, що відповідачем за сплином визначеного законодавством терміну для проведення повної перевірки декларацій, жодного рішення за результатами відповідної перевірки прийнято не було.

У той же час, оскаржувані рішення за результатами повної перевірки НАЗК прийнято 14 грудня 2018 року № 1415, тобто лише на 203 день з дня прийняття рішення про проведення перевірки, що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем строків проведення перевірки декларацій, передбачених пунктом 14 Порядку №56.

При цьому, судом не беруться до уваги твердження представника відповідача, що Порядком №56 не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів, складання та прийняття рішення, з огляду на таке.

Як було зазначено вище системний аналіз пункту 6 розділу III Порядку № 56 дає підстави для висновку, що повна перевірка декларацій розпочинається рішенням про її проведення і закінчується рішенням про результати перевірки. Будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларації поза межами визначеного Порядком №56 строку законодавством не передбачено.

Таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки.

При цьому, суд зазначає, що важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури, зокрема, прийняття за її наслідками відповідного рішення, безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується.

Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються).

Правомірне очікування виникає у особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень у особи наявне розумне сподівання, що стосовно неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.

Наявність «законних очікувань (яку в кожному окремому випадку встановлює Суд) є передумовою для відповідного захисту. В свою чергу, умовою наявності законного очікування в розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

Тобто, недотримання власних процедур суб`єктом владних повноважень порушує законні очікування особи, порушує принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прозорості та відкритості проведення перевірки, прийняття за її наслідками безстороннього, законного рішення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові від 10.04.2019 по адміністративній справі № 826/16495/17 (адміністративне провадження № К/9901/62935/18), який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 року, має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, зважаючи на те, що оскаржувані рішення відповідачем прийнято з порушенням строків проведення декларацій, передбачених п. 14 Порядку № 56, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року №3069 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" до Національного антикорупційного бюро України" та від 14 грудня 2018 року №3049 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік (виправленої), поданих ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання".

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року №3069 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" до Національного антикорупційного бюро України".

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року №3049 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік (виправленої), поданих ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання".

4. Присудити з бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 40381452, 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.09.2019 року.