Ухвала суду № 84401857, 20.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 вересня 2019 року м. Київ № 640/17763/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк»до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировичапро визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, зупинення стягнення на підставі постанов,-В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДР: 00039002) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52а, оф. 610, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

1) зупинити стягнення на підставі постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення основної суми винагороди у ВП № 57726205 та ВП № 57756223 до набрання чинності рішення у цій справі;

2) визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича з пред`явлення постанови про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми основної винагороди в розмірі 2469173,31 грн. у ВП № 57726205 та постанови приватного виконавця про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми винагороди приватного виконавця в розмірі 41 615,6 грн. у ВП 57756223;

3) визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича від 21.11.2018 ВП № 57726205 про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми основної винагороди в розмірі 2 469173,31 грн.

4) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича від 21.11.2018 у ВП № 57756223 про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми основної винагороди в розмірі 41615,60 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення від 29.08.2019 № 4114812002 про сплату судового збору у розмірі 7684,00 грн.

Між тим, з прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру (визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича з пред`явлення постанов про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми основної винагороди в розмірі 2469173,31 грн. у ВП № 57726205 та про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми винагороди приватного виконавця в розмірі 41615,6 грн. у ВП 57756223) та вимоги майнового характеру у загальному розмірі 2 510 788,91 грн. (про визнання протиправною та скасування постанов про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми основної винагороди в розмірі 2469173,31 грн. у ВП № 57726205 та про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми винагороди приватного виконавця в розмірі 41615,6 грн. у ВП 57756223).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 19 210,00 грн. (1,5% від 2 510 788,91 грн., але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 19210,00 грн.) та за 2 (дві) вимоги немайнового характеру у розмірі 3842,00 грн. (1921,00 грн. х 2 немайнові вимоги), що загалом складає 23052,00 грн.

Між тим, зважаючи на те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7684,00 грн., останньому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 15368,00 грн.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Тобто, для звернення до суду з даним позовом встановлюється десятиденний строк звернення до суду, з дня коли особи дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.

На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, яке обґрунтоване тим, 08.01.2019 Жаботинського І.В. рішенням Дисциплінарної палати Ради приватних виконавців та наказом Міністерства юстиції України було позбавлено права на здійснення діяльності приватних виконавців.

Як зазначає позивач у позовній заяві, про пред`явлення спірних постанов до виконання та їх чинність позивач дізнався лише після відкриття виконавчих проваджень № 57726205 та № 57756223 приватним виконавцем Павлюком Назаром Васильовичем, тобто 16.07.2019.

Зазначає, що ПАТ «Промінвестбанк» не подавав позов у липні 2019 року, оскільки приватним виконавцем Павлюком Н.В. були закриті вказані виконавчі провадження, а відтак, на думку представника позивача, спору не існувало. Однак, приватним виконавцем Жаботинським І.В. оскаржені постанови Павлюка Н.В. про закінчення ВП № 57726205 та № 57756223, які рішенням суду від 13.09.2019 у справі № 640/13434/19, скасовані.

Також додає, що після отримання 20.08.2019 матеріалів позовної заяви по справі № 640/13434/19 позивачу стало відомо про те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1507/19-а було визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної палати комісії приватних виконавців від 08.01.2019 про застосування до Жаботинського І.В. дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності.

Відтак, звертає увагу суду, що про дії державного виконавця Жабитиснького І.В. та про оскарження постанов ОСОБА_3 про закінчення ВП № 57726205 та № 57756223, позивачу стало відомо лише 20.08.2019, а відтак 02.09.2019 позивач звернувся до суду із первинною позовною заявою, яку 06.09.2019 було повернуто позивачу.

Таким чином, зважаючи на викладені обставини, позивач вважає, що строк звернення до суду з даним позовом може бути поновлений.

Між тим, суд вважає вказані причини пропуску строку звернення до суду не поважними, з огляду на наступне.

Предметом даної позовної заяви є визнання протиправними та скасування постанов від 21.11.2018 у ВП № 57726205 про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми основної винагороди в розмірі 2 469173,31 грн. та у ВП 57756223 про стягнення з ПАТ «Промінвестбанк» суми основної винагороди в розмірі 41615,60 грн.

З первинною позовною заявою позивач звернувся до суду 02.09.2019.

Даний позов (повторний) зареєстрований канцелярією суду 17.09.2019.

Частиною 6 ст. 161 КАС України регламентовано, що суд може поновити строк звернення до суду, лише у тому випадку, якщо позивач надасть суду докази поважності причин його пропуску.

Позивачем у позовній заяві (клопотання про поновлення строку звернення до суду) зазначено, що про чинність оскаржуваних постанов йому стало відомо 16.07.2019, однак банк не звертався до суду щодо оскарження таких постанов, оскільки виконавчі провадження, які були відкриті на підставі спірних постанов були закриті, а відтак, на думку представника позивача, у останнього не виникало необхідності звернення до суду щодо оскарження постанов від 21.11.2018.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що вказані причини пропуску строку звернення до суду не можуть розцінюватися судом як поважні, оскільки позивач не був позволений можливості, в незалежності від того, чи було відкрито виконавчі провадження на підставі спірних постанов та чи було закінчено приватним виконавцем Повлюка Н.В. виконавчі провадження № 57726205 та № 57756223, які були відкриті на підставі спірних постанов, звернутися до суду з позовом щодо оскарження спірних постанов у строки, визначені законом для звернення до суду з такою категорією справ, тим паче, що позивачем в даному випадку є банк, який має усвідомлювати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Також суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду посилання позивача на рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1507/19-а, яким визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної палати комісії приватних виконавців від 08.01.2019 про застосування до Жаботинського І.В. дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності, оскільки як вказане рішення так і сама адміністративна справа № 200/1507/19-а в цілому, а також позбавлення Жаботинського І.В. статусу приватного виконавця, не мають жодного відношення та не впливають на чинність та строки оскарження спірних постанов від 21.11.2018.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відтак, зважаючи на те, що позивачу про існування оскаржуваних постанов було відомо 16.07.2019, натомість до суду з первинною позовною заявою щодо їх оскарження позивач звернувся до суду лише 02.09.2019, тобто поза межами строків, встановлених ст. 287 КАС України, в той же час судом, за результатами ознайомлення з матеріалами позовної заяви від 17.09.2019 (повторної) причини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, позивачу слід вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин такого пропуску строку звернення до суду.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд, зокрема, зупинити стягнення на підставі постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича про стягнення основної суми винагороди у ВП № 57726205 та ВП № 57756223 до набрання чинності рішення у цій справі.

Тобто, фактично вказана вимога є заявою про забезпечення позову.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що порядок подання заяв про забезпечення адміністративного позову врегульований ст.ст. 152-153 КАС України, з огляду на що позивачу необхідно прохальну частину позовної заяви привести у відповідність до вимог КАС України.

Також, в порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви не надано постанови КАС ВС від 04.09.2019 у справі № 200/1507/19-а.

Наведене свідчить, що позовна заява подана без дотримання вищезгаданих вимог КАС України, що у свою чергу зумовлює необхідність усунення вказаних недоліків позовної заяви. Наявність вказаних недоліків створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 15368,00 грн.;

2) заяви із зазначенням у ній інших підстав для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин такого пропуску строку звернення до суду:

3) приведенням прохальної частини позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України;

4) доказів на підтвердження обставин, якими позивач обгартовує позовні вимоги.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у позовній заяві (клопотанні про поновлення строку звернення до суду), визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.А. Кармазін