Ухвала суду № 84401684, 19.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 вересня 2019 року м. Київ № 640/1530/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Служба у справах дітей Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - без розгляду, витребування доказів, залучення третьої особи та звернення з поданням до Верховного Суду про розгляд даної справи як зразкової,

встановив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Служба у справах дітей Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 30 березня 2018 року №34 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги дружині - ОСОБА_1 , дочці - ОСОБА_2 , сину - ОСОБА_3 , матері - ОСОБА_4 , батьку - ОСОБА_5 , загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_6 ;

- зобов`язання Міністерство оборони України виплатити дружині - ОСОБА_1 , дочці - ОСОБА_2 , сину - ОСОБА_3 , матері - ОСОБА_4 , батьку - ОСОБА_5 , загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_6 , передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні) або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, у якому здійснюватиметься виплата.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву з клопотаннями про залишення позову без розгляду, з огляду на пропуск шестимісячного строку звернення до суду, витребування доказів у справі (особової справи ОСОБА_6 ) у Дніпропетровського обласного військового комісаріату та залучення з цією метою комісаріату до участі у справі в якості третьої особи, а також звернення з поданням до Верховного Суду про розгляд даної справи як зразкової.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та встановлено позивачам строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу суду направлено заяву, в якій позивач просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом як в своїх інтересах, так й в інтересах малолітніх дітей. Зазначає, що дійсно в травні 2018 року отримала копію листа військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату полковника Котелевця О.В. від 21 травня 2018 року за №7/11455/7. З тексту даного листа вбачалось, що Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, дійшла висновку про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду просить врахувати суд важкий емоційний і психологічний стан, пов`язаний з трагічною смертю чоловіка, скрутне матеріальне становище, відсутність необхідних правових знань, як поважні причини пропуску шестимісячного строку звернення до суду, оскільки позов поданий не лише в інтересах дружини загиблого військовослужбовця, а й в інтересах малолітніх дітей загиблого, що у випадку застосування строку в даному випадку призведе до порушення права дітей на соціальний захист.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також засобами поштового зв`язку на адресу суду направили заяви на усунення недоліків позову, в яких зазначили, що в листопаді 2017 року звернулися до Дніпропетровського обласного військового комісаріату із заявами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", проте будь-яких відповідей на заяви не отримували, проживають окремо від невістки та дізналися про наявність оскаржуваного рішення від ОСОБА_1 лише в січні 2019 року. Тоді ж звернулися до суду з даним позовом.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду й заяви позивачів про поновлення строку звернення до суду, дійшов наступного висновку.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, Конституцією України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Частиною п`ятою статті 17 Основного Закону передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, в першу чергу, з боку держави.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

В свою чергу, поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вже було зазначено вище, в заяві про поновлення строку звернення до суду, ОСОБА_1 просила поновити їй такий строк з метою надання можливості реалізації права на соціальний захист, як дружини загиблого військовослужбовця, та їх спільних малолітніх дітей.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку емоційний і психологічний стан, пов`язаний з трагічною смертю чоловіка, скрутне матеріальне становище, відсутність необхідних правових знань, можуть бути визнані поважними підставами пропуску шестимісячного строку звернення до суду ОСОБА_1 . В тому числі і з урахуванням пропуску лише двомісячного строку по заявленому предмету спору.

Щодо пропуску строку звернення до суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в заявах про усунення недоліків позову, направлених на адресу суду, вказано, що позивачі проживають окремо від ОСОБА_1 , жодних рішень за результатами розгляду їх заяв про вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю сина, не отримували, а тому до січня 2019 року не були обізнані про наявність оскаржуваного рішення.

В свою чергу, представником відповідача доказів надіслання такого рішення або отримання цього рішення батьками загиблого солдата, суду не надано, з огляду на що суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не пропущений шестимісячний строк звернення до суду.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням поданих позивачами заяв, суд вважає, що останніми усунуто недоліки позовної заяви, а тому розгляд справи має бути продовжений.

Щодо клопотань представника відповідача поданих до суду, а саме: про залишення позову без розгляду, витребування доказів у справі, залучення до участі у справі третьої особи, а також звернення з поданням до Верховного Суду про розгляд даної справи як зразкової, суд вказує наступне.

В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду представник Міністерства оборони України зазначив, що строк звернення до суду позивачів закінчився в листопаді 2018 року. Вказане клопотання просив розглянути у судовому засіданні.

Разом з тим, враховуючи наведені судом вище обґрунтування, заяви позивачів, пояснення відповідача, суд дійшов висновку, що клопотання представника Міністерства оборони України про залишення позову без розгляду підлягає залишенню без задоволення і, на думку суду, потреба в публічному слуханні справи задля надання сторонами своїх додаткових пояснень в судовому засіданні відсутня.

Також представником Міністерства оборони України до суду подано клопотання про витребування доказів (особової справи ОСОБА_6 ) у Дніпропетровського обласного військового комісаріату та залучення до участі у справі даного комісаріату в якості третьої особи, з огляду на необхідність витребування у них доказів у справі.

Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Водночас, представником відповідача станом на час розгляду даного клопотання до суду подано матеріали послужного списку старшого солдата ОСОБА_6 , з огляду на що суд не вбачає доцільності у додатковому витребуванні вже наданих доказів, а тому залишає дане клопотання без задоволення.

Стосовно залучення до участі у справі Дніпропетровського обласного військового комісаріату, суд зауважує, що єдиною підставою для залучення комісаріату представником відповідача зазначено саме необхідність витребування у них доказів у справі. Оскільки копія послужного списку старшого солдата ОСОБА_6 вже долучена до матеріалів справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання про залучення третьої особи до участі у справі.

При розгляді клопотання про звернення з поданням до Верховного Суду про розгляд даної справи як зразкової, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Однак, розглянувши подане клопотання, суд вважає, що таке клопотання позивача не підлягає задоволенню, оскільки наявність у провадженні одного суду декількох схожих справ однозначно не може свідчити про необхідність/доцільність звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з таких як зразкової, позаяк у такому випадку під визначення типових справ підпадала б велика кількість різних категорій справ, що, у свою чергу, не відповідає завданню інституту зразкової справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 171, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Продовжити розгляд справи №640/1530/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Служба у справах дітей Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, поданим в її інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Служба у справах дітей Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, без розгляду, - відмовити.

Клопотання представника Міністерства оборони України про витребування доказів, залучення третьої особи, звернення з поданням до Верховного Суду про розгляд даної справи як зразкової, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак