Ухвала суду № 84401664, 18.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

18 вересня 2019 року м. Київ № 640/10694/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Шулежка В.П. в адміністративній справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта",

Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Кабінету Міністрів України

про визнання незаконною та нечинною постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» та Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» в частині слів: «Для суб`єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн. гривень, затвердити базовий норматив у розмірі 90 відсотків» та в цілому відповідно.

Ухвалою суду від 03.09.2019 справу № 640/10694/19 прийнято до провадження суддею Шулежком В.П.

В судовому засіданні 10.09.2019 судом розглянуто заяву позивача про відвід судді Шулежка В.В. та визнано її необгрунтованою. Одночасно судом зупинено провадження у справі.

Для вирішення питання про відвід, справу № 640/10694/19 передано судді Бояринцевій М.А., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

В обґрунтування заяви щодо відводу судді представником Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» визначено підвищену нагальність вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, що свідчить, на думку позивача, про необ"єктивність судді та наявність у нього сформованої правової позиції у справі.

Вирішуючи заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу судді визначено у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно наведеної норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості суддів.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки у заяві відсутні визначені законом обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді. Доводи представника позивача, якими обґрунтована заява про відвід судді щодо розгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову та не розгляду клопотання позивача про залучення третіх осіб, про відкладення підготовчого засідання та про визнання дій відповідача зловживання процесуальними правами та залишення без розгляду заявленого клопотання про скасування заходів забезпечення позову не є підтвердженням упередженого ставлення судді щодо об`єктивного та справедливого вирішення даної справи. Наведений висновок зроблений судом, в тому числі враховуючи викладені суддею Шулежком В.П. обставини в ухвалі від 10.09.2019.

Суд звернув увагу, що після повторного автоматизованого розподілу адміністративну справу №640/10694/19 суддею Шулежком В.П. прийнято до свого провадження ухвалою від 03.09.2019 та, в даному випадку, відповідно до частини другої статті 35 КАС України розгляд справи розпочато спочатку.

В призначеному на 10.09.2019 підготовчому засіданні судом у порядку, передбаченому статтею 180 КАС України та у відповідності до частини третьої статті 196 КАС України, встановлено порядок вчинення процесуальних дій, що не заперечувалось учасниками справи, у тому числі з`ясовано наявність в учасників справи заяв чи клопотань.

Так, клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 27.06.2019 щодо НАК «Нафтогаз України» та з ініціативи суду питання щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 25.06.2019 щодо ПАТ «Укрнафта» вирішено ухвалою від 10.09.2019.

Протокольною ухвалою від 10.09.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача 1 про визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами у відповідності до статті 45 КАС України і залишення його клопотання без розгляду.

Щодо посилання представника позивача 1 про те, що судом розглянуто питання щодо скасування заходів забезпечення позову, незважаючи на те, що апеляційні скарги на зазначені ухвали про забезпечення позову від 25.06.2019 та від 27.06.2019 призначені до апеляційного розгляду, суд зауважив, що скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від перегляду ухвали про забезпечення позову в апеляційному порядку. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Натомість, метою апеляційного перегляду є юридичний контроль за законністю та обґрунтованістю ухваленого судом першої інстанції судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відносно нерозглянутого судом клопотання позивача 1 про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи та поданим відповідачем «новим» клопотанням, про яке позивачу не було відомо до 10.09.2019 суд зазначив, що такого клопотання представником позивача 1 у підготовчому засіданні заявлено не було, відповідно, суд його не вирішував.

Суд також вказав, що клопотання про залучення третіх осіб судом не розглянуто, оскільки представником позивача 1 подано заяву про відвід.

Таким чином, доводи представника Публічного акціонерного товариство «Укрнафта» щодо необ"єктивності судді та наявність у нього сформованої правової позиції у справі не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Пунктом 2 Рішення Ради суддів України від 07.09.2017 року №46 визначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів.

Проте, представником Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» не підтверджено належними доказами існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючого судді.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді.

Керуючись положеннями статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про відвід судді Шулежка В.П. від розгляду адміністративної справи № 640/10694/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева