Рішення № 84401539, 27.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року справа № 823/9/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря - Сачинської В.О.,

представника позивача – Науменка В.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання подати додаткову інформацію щодо включення до переліку вкладників, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2017 ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” Волкова Олександра Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-розрахунковий центр” та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.08.2019 просить:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) з перерахування 19.05.2016 коштів у сумі 285 грн. 79 коп. та 61 000 грн. з поточного рахунку № НОМЕР_1 товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» щодо включення до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про ОСОБА_1 за вкладом у сумі 61 285 грн. 79 коп.;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 за рахунком № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 61 285 грн. 79 коп.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Рідзеля О.А. від 05.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №823/9/17.

Ухвалою суду від 27.01.2018 провадження у справі зупинено.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Рідзеля О.А., розпорядженням заступника керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду №87 від 26.07.2018 був призначений повторний автоматизований розподіл справи №823/9/17.

Шляхом автоматизованого розподілу справу №823/9/17 передано на розгляд судді Руденко А.В.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В. від 27.07.2019 справу №823/9/17 прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 13.06.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 12.08.2019 виключено із складу учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.07.2014 уклала з ПАТ «Банк Михайлівський» договір №980-021-000000232 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», згідно якого на ім`я позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 .

11.05.2016 позивач уклала з товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір №980-021-000236867 «Капітал+» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), згідно умов якого останнє приймає від неї у власність грошові кошти у сумі 61 000 грн. та зобов`язується після закінчення строку дії договору повернути їх на банківський рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ “Банк Михайлівський” та виплатити проценти за користування коштами на вказаний рахунок. Платіжним дорученням №18386 від 19.05.2016 грошові кошти у сумі 61 000 грн. були перераховані з банківського рахунку позивача № НОМЕР_2 на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» № НОМЕР_1 відповідно до умов договору №980-021-000236867 від 11.05.2016. Згідно умов договору №980-021-000236867 від 11.05.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2019 повернуло на рахунок позивача № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 61 000 грн. та проценти у сумі 285 грн. 79 коп.

На підставі рішення НБУ від 23.05.2016 №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» був віднесений до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення від 23.05.2016 №812 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський», та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. У подальшому НБУ прийняв постанову від 12.07.2016 №124-рш про ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів №1702 від 01.09.2016 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «»Банк Михайлівський» з 05.09.2016 призначено ОСОБА_2 З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не включено.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування протиправною, оскільки кошти у сумі 61 285 грн. 79 коп., які знаходяться на рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський», є вкладом, який підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідач уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волков Олександр Юрійович проти позову заперечив. 26.01.2017 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що банківська операція з перерахування ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у сумі 61 285 грн. 79 коп. на банківський рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», яка здійснена 19.05.2016, є нікчемною, оскільки перерахування коштів фактично не здійснювалось. Нікчемність правочину встановлена під час проведення відповідачем перевірки правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» та 6 місяців після початку ліквідації, результати якої викладені в акті №2 від 01.06.2016 та затверджені наказом відповідача №42/2 від 01.06.2016.

Перевіркою встановлено, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів діяла постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ, із змінами від 27.04.2016, якою ПАТ «Банк Михайлівський» був віднесений до категорії проблемних, та введено обмеження щодо здійснення банківської діяльності, зокрема, щодо здійснення кредитних операцій. В порушення встановлених обмежень ПАТ «Банк Михайлівський» уклав з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договори відступлення прав вимоги від 18.05.2016 №1805 на суму 870 000 000 грн., та від 19.05.2016 №1 на суму 561 585 182 грн. 51 коп., які відносяться до кредитних операцій, та вказані кошти були зараховані шляхом бухгалтерських проводок на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». У подальшому за рахунок вказаних коштів було здійснено повернення позик фізичним особам на їх рахунки в ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідач вважає, що договори відступлення права вимоги від 18.05.2016 №1805 та від 19.05.2016 №1 є нікчемними у відповідності до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки укладені з порушеннями чинного законодавства, вимог Національного банку України та внутрішніх процедур банку, тому і правочини (транзакції) з виконання платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп. також є нікчемними.

З вказаних підстав у позові просив відмовити повністю.

Відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проти позову заперечив. 26.01.2017 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Таким чином, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ще не виникло обов`язку перед позивачем щодо відшкодування йому коштів, тому позовні вимоги до Фонду є передчасними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник відповідача уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» в судове засідання не прибув. Був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не прибув. Був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» в судове засідання не прибув.

Рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою направлено за адресою: АДРЕСА_1 , вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернуто до суду 21.08.2019 з поміткою, що за вказаною адресою адресат не значиться.

Згідно частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» не отримало судову повістку з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.

Учасники справи, які не прибули в судове засідання, повідомлені належним чином, тому суд здійснює розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

08.07.2014 між ОСОБА_1 (позивач у справі) та публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» був укладений договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-021-000000232, згідно якого на ім`я позивача був відкритий рахунок № НОМЕР_2 .

11.05.2016 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір №980-021-000236867 «Капітал +» (Новий), згідно умов якого позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти у сумі 61 000 грн. (пункту 1.1, 1.2 договору).

Позивач та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підтвердили, що даний договір є договором позики та регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики (пункт 8.3 договору).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору №980-021-000236867 від 11.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повертає грошові кошти та сплачує проценти на рахунок позивача № НОМЕР_2 у ПАТ «Банк Михайлівський».

Згідно довідки №ЗГ-ЕП(К)/2481 від 19.08.2016 про стан рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 повернуло позивачу позику у сумі 61 000 грн. та проценти у сумі 285 грн. 79 коп., які були зараховані на рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський».

Рішенням Національного банку України від 23.05.2016 за №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію.

З 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

Комісія по перевірці правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, здійснила перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених ПАТ «Банк Михайлівський» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку (з 23.05.2015), за результатами якої був складений акт №2 від 01.06.2016.

Вказаним актом встановлено, що ПАТ «Банк Михайлівський» 19.05.2016 виконав платіжні документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп., при цьому залишку коштів було недостатньо для проведення вищезазначених правочинів. Відтак, правочини (транзакції), зазначені в Додатку №1 до акта, за ознаками нікчемності підпадають під критерії, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Додатком №1 до акта №2 від 01.06.2016 визначені ознаки нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання ПАТ «Банк Михайлівський» платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп., а саме: 11.11.2014 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір доручення №1, на виконання якого Банк, в якості повіреного, від імені Товариства укладав з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою та залучались кошти на рахунок Товариства. 19.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський було отримано від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий цент» 16286 платіжних документів з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №…» та отримувачем платежу зазначена фізична особа-клієнт банку, тобто, 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ініціювало повернення коштів по договорах позики, що були укладені банком в межах дії договору доручення. За результатами аналізу укладених договорів позики та руху коштів по рахунках фізичних осіб (клієнтів) встановлено, що по більшості з них строк дії договорів позики не закінчився, тому їх дострокове повернення здійснене ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з порушенням вимог статей 526, 651 Цивільного кодексу України та договорів позики. При цьому саме банк здійснював представництво та укладав правочини від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Як наслідок, проведення банком таких операцій є штучним збільшенням сум відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів.

Також згідно пункту 1.9 глави 1 та пункту 3.6 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника; договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень. Всупереч вказаним вимогам Банк виконав платіжні доручення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на перерахування коштів фізичним особам не маючи достатнього залишку на рахунках останнього.

За висновком перевірки Банк здійснив операції з порушенням вимог законодавства, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням Банку з ринку та є ознакою нікчемності правочину згідно положень пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Додатком №2 до акта №2 від 01.06.2016 визначений перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Згідно з витягом від 24.01.2017 у вказаному переліку зазначена позивач ОСОБА_1 та загальна сума перерахування 61 285 грн. 79 коп.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 №42/2 затверджено результати проведення перевірки правочинів (в тому числі договорів) на предмет встановлення правочинів (в тому числі договорів), викладені в акті №2 від 01.06.2016 та на виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України прийнято рішення про застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код за ЄДРПОУ 39140702) по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп.

Згідно повідомлення ПАТ «Банк Михайлівський» №ЗГ-ЕП/2481/1 від 19.08.2016 позивача було повідомлено, що переказ грошових коштів у сумі 61 000 та у сумі 285 грн. 79 коп. є нікчемним правочином згідно статті 215 Цивільного кодексу України та пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач звернулась до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою від 02.12.2016, в якій просила включити інформацію про неї до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести виплату відшкодування коштів в розмірі 61 285 грн. 79 коп., однак відповіді за вказану заяву не отримала.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення інформації про гарантовану суму вкладу до списків (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Закон №4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Судом встановлено, що на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» на банківському рахунку позивача № НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ «Банк Михайлівський», знаходились грошові кошти на загальну суму 61 285 грн. 79 коп.

Кошти на банківський рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», що підтверджується довідкою №ЗГ-ЕП(К)/2481 від 19.08.20016.

Разом з цим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

У повідомленні від 19.08.2016 №ЗГ-ЕП(К)/2481/1 зазначено, що переказ грошових коштів у сумі 61 000 та у сумі 285 грн. 79 коп. є нікчемним правочином згідно статті 215 Цивільного кодексу України та пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).

Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», між позивачем та ТОВ «ІРЦ», а також до транзакцій щодо переведення коштів від ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивача, оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено перелік пов`язаних з банком осіб. Зокрема, до таких відносяться:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Згідно з положеннями статті частини другої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Разом з цим, судом встановлено, що Уповноваженою особою у повідомленні про нікчемність правочину не вказано, що позивач є пов`язаною з банком особою, так само як не доведено, що інформація про позивача, як пов`язану з банком особу, була направлена Національному банку України у силу вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Крім цього, підставою нікчемності правочину є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (пункт 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).

З аналізу пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI вбачається, що нікчемність договорів (правочинів) банку за цим пунктом пов`язана з такими умовами: 1) здійснення операції у період віднесення банку до категорії проблемних; 2) укладення (переоформлення) договору призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку; 3) банківську операцію (укладення або переоформлення договору) здійснено з порушенням норм законодавства. Остання умова є обов`язковою для визнання договору (правочину) банківського вкладу (рахунку) або транзакцій, здійснених на підставі такого договору, нікчемними за пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція щодо застосування пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI до правовідносин щодо виникнення наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (рахунку), укладених з ПАТ «Банк Михайлівський», викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 822/1083/17.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що транзакції, щодо яких Уповноваженою особою застосовано наслідки нікчемності, здійснено у період віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних.

Разом з цим, відповідачем не доведено, які норми законодавства порушені при вчиненні транзакції із як зарахування шляхом бухгалтерських проводок на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у сумі 870 000 000 грн. та 561 585 182 грн. 51 коп., так і при перерахуванні коштів у сумі 61 285 грн. 79 коп. з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача.

Посилання відповідача на ту обставину, що станом на 19.05.2016 у на рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» були відсутні грошові кошти, спростовуються тим, що грошові кошти у сумі 870 000 000 грн. та 561 585 182 грн. 51 коп. були зараховані на рахунок останнього шляхом бухгалтерських проводок, про що Уповноважена особа зазначила у відзиві на позовну заяву.

При цьому, зарахування грошових коштів шляхом бухгалтерських проводок законом не заборонена, а протиправність такого зарахування відповідачем не доведена.

Суд виходить також з того, що виплативши вкладнику кошти, Фонд на таку ж саме суму стає кредитором банку третьої черги (пункт 3 частини першої статті 52 Закону № 4452-VI). Отже, загальний обсяг зобов`язань банку не змінився.

Суд також враховує, що 15 листопада 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» (набув чинності 19 листопада 2016 року; далі - Закон № 1736-VIII), яким, зокрема, статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» доповнено частиною п`ятою такого змісту: «У разі виконання банком функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) банк зобов`язаний попередньо ознайомити у письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізичної особи, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, Законом № 1736-VIII розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4452-VI доповнено пунктом 15 такого змісту:

«До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника».

Таким чином, законом чітко встановлено, що на залучені від фізичної особи до небанківської фінансової установи кошти через банк, що виступив повіреним (агентом, іншим посередником) за відповідним договором, поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI, зокрема, за наявності таких умов: 1) вкладника не поінформовано під розпис, що на такі кошти не поширюються відповідні гарантії; 2) на дату набрання чинності Законом № 1736-VIII банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17.

Оскільки позивач не повідомлений банком про те, що на договір №980-021-000236867 від 11.05.2016, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» за участю банку як повіреного, не поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI, а також станом на 19 листопада 2016 року (дата набрання чинності Законом № 1736-VIII) ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, з урахуванням встановлених обставин справи, відсутні підстави вважати, що позивач не набув статусу вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» та на кошти, розміщені на рахунку позивача, не поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати переказ коштів (транзакції), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року на рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», нікчемним, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, Уповноважена особа Фонду, як суб`єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем, тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 20 Закону №2242 Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Пунктом 2 частини другої вказаної статті передбачено, що кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом для покриття витрат, пов?язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов?язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду.

З огляду на вказані приписи судовий збір, сплачений позивачем за подання адміністративного позову, підлягає стягненню за рахунок коштів Фонду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» щодо визнання нікчемним переказу (транзакції) з перерахування 19 травня 2016 року коштів у сумі 61 285 гривень (шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) гривень 79 копійок з поточного рахунку № НОМЕР_1 товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код за ЄДРПОУ 39140702) на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» щодо невключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський»", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунком № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 61 285 гривень (шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) гривень 79 копійок.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів ( АДРЕСА_3 . Січових АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) витрати на сплату судового збору у сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 88 (вісімдесят вісім) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 02 вересня 2019 року.

Суддя А.В. Руденко