Рішення № 84401229, 11.09.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 р. Справа № 480/2699/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Трегуб Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2699/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління поліції охорони в Сумській області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління поліції охорони в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Управління поліції охорони в Сумській області у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виплату грошової компенсації за невикористані дні відпуски за 2016 рік у сумі 3340 грн. 80 коп.;

- зобов`язати Управління поліції охорони в Сумській області виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпуски за 2016 рік у сумі 3340 грн. 80 коп.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13.08.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 у період з 28.12.1994 по 31.08.2017 проходив службу в органах внутрішніх справ України, звільнений наказом Управління поліції охорони (далі - УПО) в Сумській області від 31 серпня 2017 року № 289о/с.

Позивач зазначає, що у 2016 році він використав частину своєї основної відпустки (14 днів), а решту (17 днів) відпустки не використав з тієї причини, що у підрозділі, де він працював, був некомплект особового складу. Після звільнення з роботи позивачу незаконно не було відшкодовано грошові кошти за невикористану частину відпустки за 2016 рік в сумі 3340 грн. 80 коп.

Позивач звертався із заявами до начальника УПО в Сумській області про виплату грошових коштів за невикористану частину відпустки за 2016 рік у сумі 3340 грн. 80 коп., проте йому були надані відповіді, якими відмовлено у виплаті з посланням на пункт 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію», так як, на думку відповідача, грошова компенсація за 2016 рік не проводиться.

Таку відмову УПО в Сумській області позивач вважає протиправною, через те, що відповідачем грубо проігноровано вимоги статті 24 Закону України «Про відпустки» 505/69 від 15.11.1996, якою передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, права і обов`язки таких осіб, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580). Згідно із ч. 10 ст. 93 Закону № 580 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Крім того, на переконання відповідача, обов`язковою передумовою для виплати поліцейському компенсації за невикористану відпуску є визначення кількості днів невикористаної відпустки в наказі про звільнення.

У наказі про звільнення позивача від 31.08.2017 № 289о/с зі змінами, внесеними наказом від 29.12.2017 № 436 о/с, Управлінням визначено виплатити ОСОБА_2 .А. грошову компенсацію за 30 діб невикористаної відпустки за 2017 рік.

За таких обставин, відповідач вважає, що ним не допущено протиправної бездіяльності щодо не виплати позивачу грошової компенсації за невикористану відпустку за 2016 рік, оскільки Управлінням в наказі від 29.12.2017 № 436 о/с про звільнення ОСОБА_1 визначено кількість днів невикористаної відпустки, за які повинна бути виплачена компенсація (30 діб за 2017 рік).

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 в Національній поліції, перед звільненням обіймав посаду поліцейського взводу охорони об`єктів публічної безпеки № 2 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області, що підтверджується послужним списком позивача (а.с. 30-41).

Наказом начальника Управління поліції охорони в Сумській області від 31 серпня 2017 року № 289 о/с «По особовому складу» із змінами, внесеними наказом начальника Управління поліції охорони в Сумській області від 29.12.2017 № 136 о/с, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби із займаної посади через хворобу з 31 серпня 2017 року, виплачено грошову компенсацію за 30 днів невикористаної відпустки за 2017 рік. Вислуга років на 31.08.2017 у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги склала 23 роки 01 місяць та 00 днів. Підстава: рапорт Зюзгіна Е.А. від 10.07.2017 та свідоцтво про хворобу № 232 від 28.08.2017 (а.с. 13, 21).

Листом Управління поліції охорони в Сумській області від 11.01.2018 № 81/43/38/4 позивача проінформовано, що грошова компенсація за частину невикористаної відпустки при звільненні відповідно до наказу УПО в Сумській області від 29.12.2017 № 436 о\с відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку перерахована та відповідно становить 6264 грн. (за 30 днів невикористаної в році звільнення відпустки). Зазначені вище зміни внесені до наказу УПО в Сумській області від 31.08.2017 № 289 о\с відповідно до пункту 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно грошові кошти за невикористану частину відпустки за 2016 р. (у сумі 3340 грн. 80 коп.) нараховуватись не будуть (а.с. 7).

24.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за невикористану частину відпустки за 2016 рік, у відповідь на яку листом від 22.02.2018 № 496 відповідач повідомив, що у відповідності до п. 10 ст. 93 Закону України "Про Національну поліцію” за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Тобто, позивачу повинна виплачуватись компенсація лише за відпустку не використану в році звільнення (2017 рік - 30 календарних днів, 6264 грн.). Грошова компенсація за 2016 рік не проводиться, в зв`язку з чим і було здійснено перерахунок за невикористану частину відпустки за 2016 рік (3340,80 грн.) (а.с. 8).

В матеріалах справи наявна довідка Управління поліції охорони в Сумській області від 14 серпня 2019 року № 1768/43/38/1/01-2019, відповідно до якої місячний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за серпень 2017 року складає 6264 грн. 00 коп., середньоденний - 202 грн. 06 коп., сума компенсації за 16 днів невикористаної відпустки за 2016 рік - 3340, 69 грн. (6264 грн. : 30 НОМЕР_1 16) (а.с. 29).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Згідно частини 1 статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Частиною десятою цієї статті визначено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 260 встановлено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення за 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилався на те, що виплата поліцейським, які звільняються з поліції, грошової компенсації за невикористані відпустки за минулі роки не передбачена чинним законодавством.

Проте, суд не погоджується із таким висновком відповідача та зазначає наступне.

Право працюючої особи на відпочинок у формі щорічної оплачуваної відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Законом визначається лише підстави, порядок та умови надання, тривалість відпусток. Законом України «Про Національну поліцію» врегульовано порядок надання відпусток поліцейським. Відповідно до положень статті 93 зазначеного закону, тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році. Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, на користь чого свідчать вимоги частин 8, 11 даної статті Закону, відповідно до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

З аналізу наведених норм вбачається, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році. Більше того, їй надано право використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином, в наступному календарному році, в тому числі і за умови, що такий є роком звільнення, поліцейський має право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках. За таких обставин, вимоги частини 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, якими передбачається виплата компенсації за невикористану в році звільнення відпустку, суд вважає необхідним розуміти як право на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення.

Доводи відповідача, що до відносин, які склались в даному випадку, підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме Закону України «Про Національну поліцію», є безпідставними, оскільки цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Отже, нормами Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку не врегульовано питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки. Таким чином, при вирішенні питання щодо стягнення компенсації за невикористану частину відпустки за 2016 рік підлягають застосуванню загальні норми трудового законодавства, а саме норми Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки».

Відповідно до частини 1 статті 83 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі статті 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Рішенням Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002 визначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 6 березня 2018 року по справі № 804/3722/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови Управління поліції охорони в Сумській області у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виплату грошової компенсації за невикористані дні відпуски за 2016 рік у сумі 3340 грн. 80 коп. та зобов`язання відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпуски є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління поліції охорони в Сумській області у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виплату грошової компенсації за невикористані дні відпуски за 2016 рік у сумі 3340 грн. 80 коп.

Зобов`язати Управління поліції охорони в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, 36, ідентифікаційний код 40108871) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані дні відпуски за 2016 рік у сумі 3340 (три тисячі триста сорок) грн. 80 коп. з відрахуванням необхідних податків та зборів.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 20.09.2019.