Ухвала суду № 84401067, 20.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3508/19

УХВАЛА

20 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Балан Я.В. у справі №420/3508/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 420/3508/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф28295-15 від 12.11.2018 р;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф28295-15 від 10.05.2019 р.

Зазначена справа розглядається Одеським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Балан Я.В. одноособово.

19 вересня 2019 року через канцелярію суду за вх. №33809/19 до суду надійшла заява позивача про відвід судді Балан Я.В.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року у зв`язку із необґрунтованістю заяви про відвід судді, судом зупинено провадження у справі № 420/3508/19 та передано справу № 420/3508/19 у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід.

Заяву про відвід за вх. №33809/19 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2019 року передано на розгляд судді Соколенко О.М.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Дана заява відповідно до ч.8 ст.40 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Заява позивача за вх. №33809/19 про відвід судді Балан Я.В. обґрунтована наступним.

Як зазначає позивач, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа №420/3508/19 за позовною заявою громадянина України, громадянина-підприємця ОСОБА_1 про скасування вимог про сплату боргу(недоїмки) № Ф - 28295-15 від 12.11.2018р. та № Ф - 28295-15 від 10.05.2019р. Головного Управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), підпис на якій скріплено підробленою печаткою, яка не відповідає приписам ст.20 Конституції України, а саме печаткою, яка не містить зображення Державного Герба України, опис та порядок використання якого визначено законом, який прийнято не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

02 серпня 2019р. через канцелярію суду за вх.№27796/19 по справі № 420/3508/19, позивач подав клопотання-вимогу про винесення окремої ухвали про порушення норм прямої дії - приписів ст. 20 Основного закону - Конституції України щодо прийняття закону Украйни про опис і порядок використання Державного Герба України та зупинення розгляду справи №420/3508/19 до її виконання.

Позивач зазначає, що в судовому засіданні 15 серпня 2019р. своєю ухвалою суддя Балан Я.В. повернула без розгляду клопотання позивача як безпідставне та необґрунтоване. При цьому у якості підстави для повернення визнала чинною постанову Верховної Ради України № 2137-XII від 19.02.1992 р. «Про Державний герб України», яка втратила чинність на підставі ст.1 розділу XV Конституції України, оскільки явно суперечить приписам ст. 20 Конституції України.

19 вересня 2019 року позивач повторно подав клопотання - вимогу про винесення окремої ухвали про порушення норм прямої дії - приписів ст. 20 Основного закону - Конституції України щодо прийняття закону України про опис і порядок використання Державного Герба України та зупинення розгляду справи № 420/3508/19 до її виконання, у якому було детально обґрунтовано, що Постанова № 2137-XII є не чинною, оскільки втратила свою чинність на підставі ст.1 Розділ XV Перехідні положення Конституції України.

Однак, як вказує позивач, у судовому засіданні 19.09.2019р. і це клопотання не було задоволено суддею Балан Я.В.

Позивач зазначив, що замість застосування норм прямої дії ст.20 Конституції України суддя Балан Я.В. застосовує постанову, яка прямо суперечить Конституції України і є нечинною. На думку позивача, суддя Балан Я.В. свідомо нехтує приписами Основного закону - Конституції України, що є зухвалим порушенням присяги судді. Дана обставина у позивача викликає сумнів у неупередженості та в об`єктивності судді Балан Я.В., свідчить про її некомпетентність, неповагу до державних символів України і, взагалі, про неповагу до верховенства права та Конституції України як Основного Закону національної держави Україна.

Таким чином, на думку позивача, суддя Балан Я.В. свідомо порушила норми прямої дії - приписи ст.1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України, ст. 7 КАС України, чим позбавила позивача права на справедливий суд та судовий захист гарантований Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.

Наведене, на думку позивача, дає очевидні підстави вважати про явну упередженість судді Балан Я.В., а тому вона не може вирішити справу №420/3508/19 у порядку ст. 7 КАС України відповідно до Конституції та законів України, що є підставою для її відводу.

Крім того, позивач зазначив, що однією з підстав позову є те, що документ з назвою «вимога № Ф-28295-15» скріплено печаткою, яка не відповідає приписам законодавства України і є підробленою. Однак, суддя Балан Я.В. в ухвалі від 15.08.2019р. по справі № 420/3508/19 передчасно винесла рішення з цього питання, яке є виключно предметом розгляду справи по суті, а отже, діяла упереджено та є заінтересованою в результаті розгляду справи, що є також підставою для її відводу відповідно до п.п.2, 4 ч.1 ст.36 КАС України.|

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 , посилаючись на ст.ст. 1, 5, 8, 19, 20, 55, 65, 92, 129, 160, ст. 1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України, ст. 36 КАС України, просить про відвід судді Балан Я.В.

Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 за вх. №33809/19 від 19.09.2019 року про відвід судді Балан Я.В., дослідивши матеріали справи в частині поданої заяви, суд виходить з наступного.

За приписами ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v.), від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Ухвалою суду від 10.07.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено перше судове засідання на 02 серпня 2019 року об 11 годині 10 хвилин.

08 серпня 2019 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання-вимога про винесення окремої ухвали про порушення норм прямої дії - приписів ст.20 Основного закону - Конституції України щодо прийняття Закону України про опис і порядок використання Державного Герба України та зупинення розгляду справи №420/3508/19 до її виконання (вх.27796/19 від 02.08.2019р.).

Ухвалою суду від 15.08.2019 року вищезазначене клопотання - вимогу ОСОБА_1 повернуто без розгляду. При цьому, в ухвалі суду зазначено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. В ухвалі від 15.08.2019 року суддя Балан Я.В. дійшла висновку, що клопотання про винесення окремої ухвали є очевидно безпідставним та необґрунтованим, а тому клопотання підлягає поверненню позивачу без розгляду.

19 вересня 2019 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло повторне клопотання-вимога про винесення окремої ухвали про порушення Верховною радою України приписів Основного закону прямої дії ст.20 - Конституції України, щодо встановлення опису і порядку використання держаних символів, яке перешкоджає і унеможливлює належний розгляд справи №420/3508/19 та виготовлення процесуальних документів у його ході; встановлення у окремій ухвалі строку для надання відповіді та термін, необхідний для її виконання; надіслання окремої ухвали стосовно порушення імперативних приписів Основного закону прямої дії - статті 20 Конституції України до Верховної ради України; зупинення провадження у справі №420/3508/19, у порядку п.п.2 ч.1 ст.236 КАС України до виконання окремої ухвали.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року вищезазначене повторне клопотання - вимогу ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали та зупинення розгляду справи №420/3508/19 до її виконання - повернуто без розгляду з підстав його явної необґрунтованості, та попереджено позивача про недопустимість зловживання процесуальними правами.

19 вересня 2019 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід судді (вх.№33809/19 від 19.09.2019р.) у зв`язку з тим, що на думку останнього існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Заява позивача про відвід обґрунтована, окрім іншого, тим, що суддя при прийнятті ухвали від 15.08.2019 року та ухвали від 19.09.2019 року, якими залишені клопотання-вимоги позивача про винесення окремої ухвали без розгляду з підстав необґрунтованості, порушила норми Конституції України та КАС України, не застосувала норми Конституції як норми прямої дії, неправильно застосувала норми матеріального права, зокрема, застосувала постанову Верховної Ради України № 2137-XII замість ст. 20 Конституції України, що є, на думку позивача, зухвалим порушенням присяги судді.

Тобто, з наведених у заяві про відвід обставин вбачається фактична незгода позивача з ухвалами суду по справі №420/3508/19.

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що незгоду з процесуальними рішеннями суду учасники справи можуть виявляти шляхом подання апеляційної скарги або включення заперечень проти таких дій до апеляційної скарги на рішення суду у справі.

Відтак, незгода позивача з постановленими суддею Балан Я.В. у справі №420/3508/19 ухвалами про залишення без розгляду клопотань-вимог позивача про винесення окремої ухвали та зупинення розгляду справи з підстав їх необґрунтованості, не є у розумінні вказаних вище приписів КАС України, підставами для відводу.

Разом з тим, суддя зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зазначає, що позивач двічі звертався з клопотанням-вимогою про винесення окремої ухвали та зупинення розгляду справи №420/3508/19 з тих самих підстав, у зв`язку з чим останній був попереджений про недопустимість зловживання процесуальними правами в ухвалі суду від 19.09.2019 року.

Також, підставою для відводу, представник позивача вказує некомпетентність головуючого по справі судді Балан Я.В.

Однак, суддя, який вирішує дану заяву про відвід судді Балан Я.В., у відповідності до вимог КАС України, не має повноважень щодо надання оцінки компетентності складу суду при розгляді справи №420/3508/19.

Твердження позивача на позбавлення його права на справедливий суд та судовий захист, гарантований Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., є необґрунтованими та не підтверджено документально належними доказами.

Також, посилання позивача на ймовірне упереджене ставлення судді Балан Я . В . до нього при розгляді даної справи, не підтверджено документально жодними належними доказами та належним чином не обґрунтовано у заяві про відвід із посиланням на відповідні докази.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява позивача про відвід судді Балан Я.В. у справі №420/3508/19 є необґрунтованою, не доведеною, не підтвердженою належними доказами, а отже не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 294 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про відвід судді Балан Я.В. у справі №420/3508/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко