Рішення № 84400237, 19.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/9322/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, прийняту на тридцять другій сесії VII скликання від 22 травня 2019 року, щодо не передачі в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером 1820987000:04:000:0466 площею 19,8649 га, що розташована за межами населеного пункту Брусилівської ради селищної ради Брусилівського району Житомирської області згідно з заявою від 26 березня 2019 року;

- зобов`язати Брусилівську селищну раду Брусилівського району Житомирської області передати в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельну ділянку за кадастровим номером 1820987000:04:000:0466 площею 19,8649 га , що розташована за межами населеного пункту Брусилівської ради селищної ради Брусилівського району Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався із відповідною заявою до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, однак за результатами її розгляду на тридцять другій сесії VII скликання від 22 травня 2019 року було прийнято рішення про відмову у її задоволення з підстав включення її до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право на яких для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами. Вважає таку відмову протиправною, оскільки перелік земельних ділянок комунальної власності, право орнеди яких пропонується для продажу на земельних торгах, не є підставою для відмови в передачі земельної ділянки в оренду. Більш того, станом на день подання ним заяви, рішення про включення земельної ділянки для виставлення на торги було відсутнє.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

12.08.2019 до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву вих. №04-26/1396 від 25.07.2019, відповідно до змісту якого Брусилівська селищна рада Брусилівського району Житомирської області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що оскільки рішенням тридцять другої сесії VII скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 22 травня 2019 року №992 бажану позивачем земельну ділянку включено до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право на яких для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами, відповідач на виконання вимог ст. 136 Земельного кодексу України правомірно відмовив у передачі вказаної земельної ділянки у користування. Селищна рада самостійно на власний розсуд розпоряджається земельними ділянками комунальної власності.

У відповідності до положень ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач звертався до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області із заявою від 25.03.2019 про передачу в оренду (користування) для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером 1820987000:04:000:0466 площею 19,8649 га, яка розташована на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області. (а.с.10)

У відповідності до п. 1 рішення тридцять другої сесії VII скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області "Про затвердження переліку ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами" від 22 травня 2019 року №992, затверджено Перелік ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами, згідно з додатком 1 (а.с. 12).

Згідно зі змісту додатку 1 до рішення тридцять другої сесії VII скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 22 травня 2019 року №992, до переліку ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами за номером №7 включено земельну ділянку за кадастровим номером 1820987000:04:000:0466 площею 19,8649 га.

Пунктом 1 рішення тридцять другої сесії VII скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області "Про розгляд заяв" від 22 травня 2019 року №1011, в зв`язку з тим, що земельні ділянки включено до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами, відмовлено в передачі в користування для сінокосіння на умовах договору оренди наступних земельних ділянок:

- площею 36,9101 га кадастровий номер 1820980300:05:000:8105 ;

- площею 107,3828 га кадастровий номер 1820983000:01:000:8104 ;

- площею 21,2047 га кадастровий номер 1820983600:03:000:0430 ;

- площею 19,8649 га кадастровий номер 1820987000:04:000: 0466;

- площею 59,7857 га кадастровий номер 1820980300:02:000:1334 (а.с. 11).

Не погоджуючись із рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову на відповідність вимогам ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

У свою чергу правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовані Земельним кодексом України від 25.01.2001 № 2768-III (далі - ЗК України).

Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам.

Частиною 1 ст. 122 ЗКУ передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 135 ЗК України передбачено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Частиною 3 с. 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз цим норм свідчить, що включення земельної ділянки до переліку ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які виставляються на торги, виключає надання цієї земельної ділянки в інший спосіб, до завершення торгів, у тому числі у порядку надання громадянам у користування для сінокосіння.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у наданні в оренду земельної ділянки площею 19,8649 га кадастровий номер 1820987000:04:000:0466, оскільки п. 1 рішення тридцять другої сесії VII скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області "Про розгляд заяв" від 22 травня 2019 року №1011 таку включено до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами.

Пунктами "б" та "в" ч.1 ст. 5 Земельного кодексу України встановлено, що земельне законодавство базується, в тому числі, на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави та невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 16 Закону №280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 21 Закону №280/97-ВР встановлено, що обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

З системного аналізу норм чинного законодавства слідує, що орган місцевого самоврядування як рівноправний учасник цивільних відносин та власник земельних ділянок, який володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо земельних ділянок комунальної власності будь-які дії, які не суперечать закону, в тому числі і включати земельні ділянки до Переліку земельних ділянок комунальної власності селищної ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Тобто, Брусилівська селищна рада розпоряджається землями комунальної власності на власний розсуд, як власник земельних ділянок, а тому мала право включати спірну земельну ділянку до Переліку земельних ділянок комунальної власності селищної ради, права на які підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Більш того, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано ст. 123 Земельного кодексу України.

Матеріали справи доказів надання Брусилівською селищною радою Брусилівського району Житомирської області дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки в порядку ст. 123 Земельного кодексу України, доказів на підтвердження факту розробки такого проекту землеустрою, його подальшого погодження Брусилівською селищною радою Брусилівського району Житомирської області у відповідності до вимог статті 186-1 Земельного кодексу України та затвердження відповідачем, як правової передумови для передачі земельної ділянки у користування, не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у передачі в оренду позивачу для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером 1820987000:04:000:0466 площею 19,8649 га, що розташована за межами населеного пункту Брусилівської ради селищної ради Брусилівського району Житомирської області.

Відповідно до ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем, як суб"єктом владних повноважень доведено правомірність спірного рішення, суд дійшов висновку, що позов безпідставний та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (вул. Митрополита Іларіона, 50, Брусилів,Житомирська область,12601, код ЄДРПОУ 04348504) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос