Рішення № 84400212, 11.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/8414/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 ,

представників відповідача та третьої особи Чернюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління ДФС у Житомирської області про стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить стягнути з Державної фіскальної служби України на його користь 114 326,76 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 22 березня 2017 року по 20 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що наказом голови ДФС України від 11.03.2016 №770-0 позивача звільнено з посади начальника Володарсько - Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 по адміністративній справі №806/590/16 визнано незаконним наказ Державної фіскальної служби України від 11.03.2016 №770-0 та поновлено на посаді начальника Володарсько-Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області з 11.03.2016. Однак, фактичне поновлення на посаді відбулося лише 21.12.2018, а тому позивач вважає, що згідно зі ст.236 КЗпП України, має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання вказаного рішення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання у справі на 02 липня 2019 року об 11:00.

В судове засідання 02 липня 2019 року з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача. В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву по вказаній справі. На підставі вказаного протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати суд ухвалив відкласти розгляд справи до 31 липня 2019 року о 10:30 (а.с.48-49).

Через відділ документального забезпечення суду 08 липня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначено, що при поновленні позивача на посаді судом було прийнято рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому відсутні підстави для задоволення вимог. Також вказує, що позивач у період з 01.07.2016 по 25.06.2017 позивач отримував допомогу по безробіттю, а в період з 19.07.2017 по 10.12.2018 працював на посаді комерційного директора ФОП ОСОБА_3 (а.с.52-53).

В судове засідання 31.07.2019 о 10:30 прибули, позивач, представник позивача, представник відповідача та третьої особи. Протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.09.2019 об 11:00 (а.с.63).

11 вересня 2019 року об 11:00 в судове засідання з`явились позивач, представник позивача, представник відповідача та третьої особи.

Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Встановлено та не заперечується сторонами, що наказом голови ДФС України від 11.03.2016 №770-0 ОСОБА_1 звільнений з посади начальника Володарсько - Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017, по адміністративній справі №806/590/16 визнано незаконним наказ Державної фіскальної служби України від 11.03.2016 №770-0 та поновлено позивача на посаді начальника Володарсько - Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області з 11.03.2016 (а.с.12-17).

Наказом ДФС України №1614-0 від 07.09.2018 скасовано наказ ДФС України від 11.03.2016 №770-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Володарсько - Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області з 11.03.2016 (а.с.18).

Наказом начальника ГУ ДФС у Житомирській області №368-0 від 06.11.2018 оголошено наказ ДФС України від 07.09.2018 №1614-о (а.с.19).

В свою чергу, в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 19 серпня 1987 року міститься запис №42 від 21 грудня 2018 року про поновлення позивача на посаді начальника Володарсько - Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області.

Вважаючи, що відповідачем було допущено затримку виконання рішення про його поновлення на роботі, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із до положеннями частини другої ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно з частиною п`ятою ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняття органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно зі статтею 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як зазначалось раніше, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017, по адміністративній справі №806/590/16 визнано незаконним наказ Державної фіскальної служби України від 11.03.2016 №770-о та поновлено позивача на посаді начальника Володарсько - Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області з 11.03.2016.

Наказом ДФС України №1614-0 від 07.09.2018 скасовано наказ ДФС України від 11.03.2016 №770-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Володарсько - Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області з 11.03.2016.

В свою чергу, в трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 19 серпня 1987 року містить запис №42 від 21 грудня 2018 року про поновлення позивача на посаді начальника Володарсько - Волинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області.

Тобто, рішення суду про поновлення позивача на роботі виконано лише 21 грудня 2018 року, а тому позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Слід зазначити, що відповідачем при наданні заперечень не враховано, що рішенням суду про поновлення позивача на роботі було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі ст.235 КЗпП України за період з 11.03.2016 по 11.03.2017, тоді як у даній справі позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі на підставі ст.236 КЗпП України за період з 22.03.2017 по 20.12.2018.

Стаття 236 КЗпП України передбачає виплату середнього заробітку за весь час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Середній заробіток працівника, згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР, визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Пунктом 5 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За нормами пункту 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку).

Відповідно до листа №5194/14/06-30-05-39 від 22.04.2019 Головного управління ДФС у Житомирській області середньоденний заробіток позивача становить 261,02 грн (а.с.23), про що також не заперечував представник відповідачів в судовому засіданні.

Судом встановлено, що періодом вимушеного прогулу ОСОБА_1 , пов`язаним з невиконанням рішення суду про його поновлення на роботі, є період з 22.03.2017 по 20.12.2018, включно - 438 робочих дні.

Слід зазначити, що оскільки законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру середнього заробітку за певних обставин (отримання допомоги по безробіттю, працевлаштування на іншу роботу), відтак виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, чим спростовуються заперечення відповідача в цій частині. Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.02.2019 у справі №815/2959/17.

Таким чином розмір середнього заробітку, за час вимушеного прогулу через затримку виконання рішення суду з 07.12.2016 по 27.08.2018 становить: 114 326,76 грн (438 робочих дні х 261,02 грн).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідачами не доведено правомірність своїх дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в справі доказами, а тому підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України , суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання вказаного позову, доказу понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, Київ 53, 04053. РНОКПП / ЄДРПОУ: 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП / ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) 114 326 (сто чотирнадцять тисяч триста двадцять шість) грн 76 коп. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 22 березня 2017 року по 20 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 20 вересня 2019 року