Рішення № 84400156, 03.09.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3311/19

Провадження № 2/185/2573/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді – Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Чернишової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду цивільну справу ЄУ № 185/3311/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування майнової шкоди в розмірі 1335 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 14 січня 2019 року ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля будинку АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності позивачу. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору дарування, посвідченого 27 грудня 2013 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Русановою О.Г., серія та номер:1880, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2019 року у справі №185/752/19 накладено на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 51 (п`ятдесят одної) гривні.

Вказаною постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області встановлено, що громадянин ОСОБА_2 14.01.2019 року о 03.30 год. по АДРЕСА_3 , біля будинку № 26, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, гучно виражався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, розбив вікно у квартирі АДРЕСА_4 та в АДРЕСА_5 даного АДРЕСА_6 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян. ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав провину у вчиненому правопорушенні, щиро розкаявся та зобов`язався більше не вчиняти правопорушень.

Постанова набрала законної сили 11 лютого 2019 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що її завдала. Особа яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її провини.

Таким чином, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоди.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов, їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Дана позиція щодо питань відшкодування шкоди викладена також у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Діями ОСОБА_2 завдана шкода майну ОСОБА_1 , а саме розбито вікно у його квартирі, вина ОСОБА_2 встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно довідки Заводу Вітал від 19 січня 2019 року вартість заміни вікна склала 1335 грн.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_8 , відшкодування майнової шкоди в розмірі 1335 (одна тисяча триста тридцять п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_8 , витрати по оплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона